Курсовая работа: Технологія післязбиральної обробки, реалізації, переробки сільськогосподарських продуктів
Потрiбною умовою успiшного
зберiгання цукрових буря- кiв є систематичний контроль за температурою в
кагатах, що дає змогу своєчасно лiквiдувати осередки гниття і самозiгрiвання.
Як вiдомо, з пiдвищенням температури в кагатах понад оптимальну посилюється
дихання коренiв, посилюються мiкробiологiчнi процеси, а отже, зростають втрати
цукру. Оптимальна температура зберiгання бурякiв становить 1-3°. Для контролю
за температурою в кагатах встановлюють ртутнi термометри в дерев’янiй оправi.
Застосовують i електричнi термометри опору. На 3000 ц бурякiв встановлюють один
термометр, але не менше трьох на кагат.
Зберігання маточних буряків
Найпоширенiшим способом
зберiгання маточних бурякiв є траншейний. Коренi насiнних бурякiв укладають у
траншеї завширшки 80-100 см, завглибшки 60-90 см i завдовжки 20 м i бiльше. Через кожнi 5 м довжини траншеї обладнують землянi перегородки
завтовшки 20-30 см, що обмежує поширення загнивання коренiв. Пiд час закладання
бурякiв у траншею на кожний ряд коренiв насипають пухку землю шаром 2-3 см. Вологiсть землi повинна становити не бiльше 15-20%. Траншеї завантажують не до кiнця: верхнiй
шар коренiв повинен бути нижче рiвня землi в траншеї на 15-20 см.
Зразу ж пiсля укладання коренiв
траншеї закривають дрiбно грудочкуватою вологою землею шаром 30 см. При зниженнi температури зовнiшнього повiтря i температури в траншеї до 2°С її додатково
укривають землею). Товщину земляного укриття змiнюють залежно вiд району
вирощувания i клiматичних умов. Для районiв України - 100-120см..
Оптимальна температура
зберiгання маточних бурякiв, становить 3-4°С При бiльш високiй температурi
спостерiгаетъся посилене проростання коренiв, зменшується врожай насiння і
значно збiльшується кiлькiсть «упрямцiв» (рослин, якi не дають насiння).
Бурти для зберiгання маточних
бурякiв повиннi мати орiєнтовно розмiри: ширина 1,2 м, висота вiд поверхцi грунту 0,7м i довжина 20 м. При напiвназемному способi зберiгання
викопують котлован глибиною 30 см.
Пiд час зберiгання маточних
бурякiв систематично спостерiгають за температурою з допомогою буртових
термометрiв. Перiо дично вiдбирають проби для аналiзу i контролю за станом
бурякiв якi зберiгаються.
Зберігання буряків,
призначених на корм худобі
Цукровi буряки на корм худобi
зберiгають реалізують поблизу тваринницьких ферм. У цих умовах майже неможливо
застосувати складнi технiчнi засоби, що використовують цукровi заводи при
органiзацiї промислового зберiгання великої маси фабричних бурякiв. Деякi з
вимог, якi ставляться до фабричних бурякiв як до сировини для виробництва
цукру, не поширюються на цукровi буряки, що використовують на корм худобi. Так,
гiдролiз бiлкового i нагромадження розчинного азоту, якi мають негативне
значення для цукрового виробництва, при використаннi цукрових бурякiв на
кормовi потреби пiдвищують їхнi кормовi якостi i мають позитивне значения. При
зберiганнi цукрових бурякiв, що використовують на корм, процеси перетворення
сахарози на глюкозу i фруктозу, якi вiдбуваються в коренях, а також частковий
перехiд клiтковини, гемiцелюлози i пектинових речовин у розчинний стан
позитивно впливають на засвоюванiсть бурякiв тваринами.
Оптимальнi умови зберiгання
цукрових бурякiв на кормовi потреби близькi до умов зберiгання картоплi i
коренеплодiв, буряк зберiгають у напiвназемних або наземних буртах.
Траншеї залежно вiд рiвня
стояння грунтових вод риють завглибшки вiд 0,7 до 1,1 м, завширшки 1-1,2 м i довiльної довжини, через кожнi 10 м траншеї обладнують землянi перегородки завтовшки 25 см. Поверхня укладених у траншеї коренiв бурякiв повинна бути
нижче рiвня поверхнi грунту на 5-7 см. Пiсля закiнчення закладання коренеплодiв
їх негайно укривають дрiбногрудочкуватою землею шаром 30-40 см. При настаннi стiйкого похолодання траншеї вкривають бiльш товстим шаром землі. У
напiвназемлених буртах буряки на корм зберiгають так. На рiвних i трохи
пiдвищених дiлянках готують котловани зав глибшки 40-60 см, завширшки 2-2,5 м i завдовжки 15-20 м. Для охолодження бурякiв i природної вентиляції їх, на
днi вздовж котлована роблять канавку завширшки i завглибшки 30-40 см з виходом на 1,5-2 м за торцевi боки бурту. Канавку закривають дерев’яною решiткою, на яку
через кожнi 3-5 м встановлюють вертикальнi витяжнi труби з дерев’яних планок,
що мають розмiри в поперечнику 20 Х 20 см. Труби повиннi бути вище укриття бурту на 15-20 см. Буряки укладають у бурт шаром занвишки 1,7-1,8 м вiд дна котлована, надаючи йому дахоподiбної форми.
Закiнчивши формування, бурт з
поверхнi обприскують вапняним молоком i укривають землею шаром 30-40 см. При настаннi морозiв бурт укривають соломою шаром 15-30 см, а поверх неї знову землею шаром 20-30 см. Якщо бурти вiдразу вкрити соломою, а потiм землею, то через
випаровування вологи солома зволожиться i буряки можуть зiгрiтися.
Пiдготовку дiлянки i закладання
коренiв у наземнi бурти провадять так само, як i при напiвназемному буртуваннi
тiльки без риття котлована. Замiсть вентиляцiйної канавки, вздовж площадки
бурту можна встановлювати дерев’яну трикутну решiтчасту трубу розмiром ЗО Х 30
Х 30 см.
Застосування активного
вентилювання буртiв є бiльш ефективним способом i при зберiганнi бурякiв, якi
використовують на кормовi цiлi. Так, за нашими даними, при такому способi
зберiгання эменшується можливiсть розвитку плiсенi і скорочуються втрати сухих
речовин.
Протягом усього перiоду
зберiгання бурякiв систематично спостерігають за температурою всерединi буртiв
і траншей.
Розділ 3.
Технологія зберігання картоплі і овочів.
Технологія
зберігання білоголової капусти.
Капусту
зберігають у найпростіших і стаціонарних сховищах. В північних областях
України капусту зберігають в буртах з приливно-витяжною або активною
вентиляцією, ні в якому разі не в «глухих» буртах. Розміри буртів: ширина - 1,5 м, глибина котловану-0,2м, довжина- 15 м; при активному вентилюванні-ширина до 2 м, а довжина до 20 м. Головки в бурти укладають поштучно качаном вгору, на тонку підстилку з
соломи, очерету, а зовнішній шар - качаном всередину Якщо головки приблизно
однакових розмірів, то складають стійкий штабель. При такому способі укладання
головки менш пошкоджуються за небезпечного зниження температури, а поверхня
штабелю буде вирівняною.
Успішно зберігають капусту в контейнерах, з
яких формують бурти: в нижньому ярусі по два, між якими залишають проміжок для
припливного каналу, в верхньому - по одному. Ефективно зберігати капусту на
постійних буртових площадках з активним вентилюванням (рис. 91).
Рис. 91.
Схема постійного буртового майданчика з системою активного вентилювання і
розміщення продукції в контейнерах: А - план майданчика: 1 - будинок для
розміщення вентилятора і системи контролю за режимом зберігання, 2 -
магістральний канал, 3 - дифузор, 4 -бурти. Б - поперечний розріз бурта: 1 -
підставки під контейнери,'2 -контейнери з продукцією, 3 - стінка бурта, 4 -
гребеневий короб, 5 -витяжна труба, 6 - укриття.
Добрі результати
при зберіганні капусти у швидкоохолоджува-них траншеях. їх споруджують
наступним чином. Риють котлован глибиною 0,5 м, шириною 1 м і довжиною 10 м. На дно вкладають решітчасті дерев'яні щити на висоті від основи котловану
0,15...0,20 м, шириною — 0,95 м, довжиною — 2,5 м. Для доступу повітря під щит в торцевих стінках роблять виямки 40x60 см. Капусту на щит вкладають
поштучно за описаним вище способом. Висота - 0,4...0,5 м, а в північних
областях до 0,7 м. Через кожні 2,5 м на дерев'яний щит ставлять витяжні труби.
Укриття складає шар соломи (10 см), шар землі (15 см), шар тирси (10 см).
Маточники
капусти також можна зберігати в траншеях, їх роблять мілкими: глибина — 0,5 м (для північних областей — 0,7 м), ширина — 0,7...1 м, довжина — 5 м. Траншеї без вентиляції, але кожний шар головок перешаровують піском або землею (шар землі4...5
см). Капусту складають корінням всередину, а головками назовні, обов'язково
пересипаючи корені землею або піском.
У сховищах з
природною вентиляцією головки зберігають насипом штабелем: шириною — 1,5 м, висотою — їм, довжиною рівній ширині сховища; а також в ящиках-клітках, контейнерах вкладених
в 4...5 ярусів.
В сховищах з
активним вентилюванням головки зберігають суцільним штабелем висотою — 2,5...З
м по всій площі підлоги, залишаючи проходи 0,5 м біля стін. Якщо збирання врожаю проводили в дощову погоду або якість головок невисока в
сховищах залишають вільним центральний прохід і розміщують штабелі по обидва
боки від нього. Бокові штабелі іноді ділять на секції довжиною 4...8 м.
В сховищах з
активним вентилюванням застосовують зберігання капусти середніх строків
дозрівання (тривалістю до 2 міс). При цьому висота штабеля до 2 м.
Найкращих
результатів досягають, якщо капусту зберігають в холодильниках. її вкладають в
контейнери і штабелюють у 4 - 5 ярусів. При цьому можна застосовувати вкладки
із поліетиленової плівки товщиною 0,10...0,15 мм, дно яких перфорують, щоб
попередити надмірне накопичення води і СО2
Щоб
продовжити термін зберігання капусти навесні, головки капусти із буртів і
траншей можна розмістити у звільнених до цього часу холодильниках. Якщо
холодильників немає, за відповідних погодних умов, слід організувати снігування
капусти насипом з перешаруванням снігом. Для Цього на підготовленій ділянці
ущільнюють сніг товщиною— 0,3...0,4 м. Ставлять дерев'яні щити на відстані
1...2 м висотою 1 м і вкладають стінки ззовні снігом товщиною їм. Довжина бурта
-10 м (але може бути довільною). Бурти бажано робити секційними, ємкість
секції розраховують на денну реалізацію.
Головки
складають нещільно на снігову постіль в один шар, засипають шаром снігу 10...15
см. Потім, чергуючи шари капусти і шари снігу, завантажують сховище. Його
вкривають солом'яними матами, шаром снігу товщиною 1 м, а зверху тирсою, торфом шаром 0,5...0,6 м. В сніговий бурт капусту можуть завантажувати в тарі
- ящиках, контейнерах. Роботи по снігуванню капусти проводять під час відлиг,
коли температура снігу підвищується до -1 ...2°С, щоб не підморозити продукцію.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 |