Курсовая работа: Технологія післязбиральної обробки, реалізації, переробки сільськогосподарських продуктів
Курсовая работа: Технологія післязбиральної обробки, реалізації, переробки сільськогосподарських продуктів
Міністерство освіти
і науки України
Уманський Державний
Аграрний Університет
Кафедра технології
і переробки продукції
Курсова робота на
тему:
« Технологія
післязбиральної обробки, реалізації, переробки сільськогосподарських
продуктів.»
Виконав студент 54-АМ групи
агрономічного факультету
Умань – 2004
Зміст
Розділ 1 Післязбиральна обробка,
реалізація і зберігання зернових мас
1.1. Технологія післязбиральної
обробки зернових мас..
1.2. Реалізація зернових мас
1.3. Зберігання зернових мас
Розділ 2 Зберігання цукрових
буряків
Розділ3 Технологія зберігання
картоплі і овочів
Розділ 4 Технологія зберігання
плодів і ягід
Розділ 5 Переробка
сільськогосподарської продукції
Література
Розділ 1
Післязбиральна
обробка, реалізація і зберігання зернових мас
1.1. Технологія післязбиральної обробки
зернових мас
Гречка -
цінна круп'яна культура. Зерно гречки являє собою трьохграний горішок, який
складається із міцної плодової оболонки, зародку, насіннєвої оболонки, алейронового
шару і ендосперму. Плівчастість зерна складає 20...25%. Плодова оболонка
складається із трьох пелюсток, які вільно охоплюють ядро, з яким вони
зростаються тільки в одній точці - в центрі основи ядра. За механічного впливу
на зерно пелюстки оболонки розходяться, оголюючи ядро, що сприяє розвитку
плісені. Між ядром гречки і плодовою оболонкою є, головним чином по кутах,
повітряний простір, розмір якого залежить від форми зерна. Чим сильніше
виражена крилатість у зерна гречки, тим більші порожнини між ядром і оболонкою
і тим вища, відповідно, плівчастість такого зерна. Навпаки в кулястому зерні
гречки (безкрилої) менше пустого простору, тому таке зерно характеризується
меншою плівчастістю. Відзначається взаємозв'язок між формою зерна гречки і її
натурною масою: чим менша крилатість зерна, тим виповненіше воно і тим вища у
нього натура.
Характерною
особливістю будови зерна гречки є зародок великих розмірів, розміщений у
вигляді зігнутого пелюстка S-подібної форми всередині ядра. Клітини його
щільніші, ніж клітини ендосперму. Останній складається із клітин, заповнених
мілкими крохмальними зернами, що чітко відділяються одне від одного і
характеризуються крихкістю.
За хімічним
складом гречка дуже близька до зерна злаків. Вона містить 55...65% крохмалю, 9...
12% білка, 2...3% жирів, 12...15% клітковини, 2...2,5% золи.
Існують
деякі відмінності цієї культури. Інтенсивність дихання зерна гречки з
вологістю 15.. 17% значно нижча, ніж зерна інших культур, що обумовлює більшу
її стійкість протягом зберігання. Крім того, зниження температури гречки
значно знижує інтенсивність її дихання. Температура її в період збирання
складає звичайно 15...18°С.Якщо при цьому вологість не перевищує 16%, зерно
можна зберігати після очищення до зимових холодів. За вологості зерна близько
17% гречка стає нестійкою і швидко піддається пліснявінню.
Охолодження
і сушіння є основними заходами приведення гречки в стан, що забезпечує
нормальні умови зберігання.
Режими i способи зберігання
зернових мас залежать від їхніх властивостей. Зберігання зернової маси без
урахування фізичних i фiзiологiчних властивостей її призводить до значних втрат
у вазі i якості зерна та насіння.
Принципово однакові властивості
будь-якої зернової маси i спрямованість процесів у ній показують, що стан партій
зерна i насіння при зберіганні залежить від одних i тих самих факторів,
найважливішими з яких є: 1) вологість зернової маси i навколишнього середовища;
2) температура зернової маси і навколишнього середовища; З) доступ повітря до
зернової маси (ступінь й аерації).
На регулюванні параметрів цих
факторів i ґрунтуються такі три режими зберігання зернових мас, що
застосовуються в світовому господарстві: 1) зберігання зернових мас у сухому
станi, тобто з вологістю близькою до критичної; 2) зберігання зернових мас в
охолодженому станi, тобто за таких умов, коли температура їх знижена до меж,
якi значною мірою гальмуюче впливають на життєві функції компонентів зТаблиця 1зернової
маси; 3) зберігання зернових мас без доступу повітря.
На додаток до цих трьох режимів
у всіх країнах обов’язково застосовують допоміжні заходи підвищення стійкості
зернових мас, що забезпечують найефективніше проведення зазначених ви ще
режимів. До таких заходів належать: очищення зернових мас від домішок перед
засипанням на зберігання, активне вентилювання, хімічне консервування,
дотримання комплексу оперативних заходів та ін.
Таблиця 1.
Вихідні дані для визначення
активного вентилювання.
Куль
тура
|
Воло
гість зерна,
%
|
Темпе
ратура зерна, °С
|
Темпе
ратура
навк.сер.,
°С
|
Температура
підігрітого повітря, °С |
Питома подача
повітря 1000М³/
год/т.
|
Продук
тивність вентилю
вання
М³/год
|
гречка |
22 |
26 |
16 |
30 |
1000 |
20000 |
Після збору зерна гречки , його потрібно
вентилювати з метою охолодження. Для цього нам потрібно знайти масу:
1. m=Q/q Q=20000м3/год
q=80 м3/год/т ( за таб. 1)
m=20000/80=250т
2. визначаємо різницю температур зерна і повітря:
26-16=100С
3. визначаємо середню швидкість охолодження зерна
(таб 4). З неї видно. Що при різниці температур 100С і 80 м3/год/т буде втрачатись 0,320С/год
4. визначаємо тривалість охолодження зерна:
10/0,32=31,25годин
5. визначити висоту насипу( за таб. 1) при вологості
22%. Висота насипу не повина перевищувати 2 м.
Розрахунок тривалості вентилювання з метою сушіння.
Згідно табл. 8 три валість сушіння гречки 40 год.
Визначення розмірів і місткості робочої площадки
підлогової вентиляційної установки:
1 . Визначаємо площу робочої площадки:
20000м3/год / 100 м3/год/ м2 = 200 м2
2. Маса зерна,що обробляється m = Q / q
m = 250 т
3. Висота насипу при вологості 22% і 80 м3/год/т – не більше 2 м.
В даному випадку потрібно
проводити теплове сушіння зернової маси у зерносушарці шахтного типу СЗШ-16.
Таблиця 2
Облік виконаної
роботи при сушінні зерна
|
Пропуска через зерносушарку |
Зйом вологості зерна, % |
Маса зерна, т |
Перевідний коефіцієнт в планові
тони |
Обсяг роботи, в планових тонах |
Тривалість роботи сушарки, год |
|
До сушіння |
Після сушіння |
|
|
1 |
22-18 |
250 |
237 |
0,68 |
170 |
10,6 |
|
|
2 |
18-14,5 |
237 |
227,3 |
0,70 |
165,9 |
10,3 |
|
всього |
3 |
22-14,5 |
250 |
237 |
|
335,9 |
20,9 |
М=250т М1=
(100-а/100-б)xМ
М1= (100-22/ 100- 18 ) x 250 = 78 / 82 x 250 = 237
т.
М2= (100 – 18 / 100 -14,5) x 237 = 82 /85,5 x 237 =
227,3т.
Висновок: при сушінні зерна гречки
масою 250т на зерносушарці СЗШ-16, маса зерна після сушіння-227,3т, обсяг
роботи - 335,9 планові тони, тривалість сушіння продовольчого зерна-20,9год,
насіннєвого-41,8год.
1.2. Реалізація зернових мас
Правила приймання зернових мас.
1.1. Зерно приймають партіями. Під партією
розуміють будь-яку кількість зерна, однорідне по якості, призначене до
одночасного приймання, відвантаження чи одночасному збереженню, оформлене одним
документом про якість.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 |