Реферат: Скрипкове мистецтво

1996 рік для О. Каськіва знаменувався вступом до Менухінської академії (Швейцарія, Гштад), в клас відомого скрипаля, професора Альберто Лисого. Цей начальний заклад є унікальним за концепцією, сутність якої полягає в тому, щоб прищепити юним виконавцям любов до камерної музики в різних її варіантах – дуетному, ансамблевому, квартетному, оркестровому.

Цілком закономірною стала і нова вагома подія творчої біографії виконавця – друге місце на Міжнародному конкурсі в Лозанні. Багатство музичного світу Європи, що відкрилося перед О. Каськівим, неодмінно надихне молодого львів’янина до нових мистецьких звершень.

 Є істотна різниця між фактом дебюту і появою нового імені як соціокультурної цінності, здатної стати визначною мистецькою подією. Так, у 70-х роках виступ львів’ян, тоді студентів і аспірантів Московської консерваторії, Олега Криси, Лідії Шутко, Богодара Которовича, Юрія Мазуркевича, зовсім юного Юрія Башмета були цікавими фактами культурного життя. Нині кожен їх концерт в рідному місті – подія. Потрібен час, ґрунтовна система у набутті професійного досвіду, широта світогляду, просто щасливий випадок, щоб злетіти на скрипковий олімп. Нові імена яскравих, неординарних молодих скрипалів-львів’ян уже відомі у світі великого мистецтва. Вони мають багато спільного в біографіях: сім’я музикантів-професіоналів, неабиякі творчі здібності, стрімкий ріст, сміливе розширення біографій конкурсно-концертних подій тощо. І все ж вони дуже різні за характерами, а значить і за виконавськими позиціями. Стильове розмаїття є віддзеркаленням сучасного етапу мистецтва інтерпретації, адже ХХ століття невипадково називають епохою музичних стилів, контрастність яких сягнула граничної межі.