рефераты рефераты
Главная страница > Курсовая работа: Соціальна інфраструктура України  
Курсовая работа: Соціальна інфраструктура України
Главная страница
Банковское дело
Безопасность жизнедеятельности
Биология
Биржевое дело
Ботаника и сельское хоз-во
Бухгалтерский учет и аудит
География экономическая география
Геодезия
Геология
Госслужба
Гражданский процесс
Гражданское право
Иностранные языки лингвистика
Искусство
Историческая личность
История
История государства и права
История отечественного государства и права
История политичиских учений
История техники
История экономических учений
Биографии
Биология и химия
Издательское дело и полиграфия
Исторические личности
Краткое содержание произведений
Новейшая история политология
Остальные рефераты
Промышленность производство
психология педагогика
Коммуникации связь цифровые приборы и радиоэлектроника
Краеведение и этнография
Кулинария и продукты питания
Культура и искусство
Литература
Маркетинг реклама и торговля
Математика
Медицина
Реклама
Физика
Финансы
Химия
Экономическая теория
Юриспруденция
Юридическая наука
Компьютерные науки
Финансовые науки
Управленческие науки
Информатика программирование
Экономика
Архитектура
Банковское дело
Биржевое дело
Бухгалтерский учет и аудит
Валютные отношения
География
Кредитование
Инвестиции
Информатика
Кибернетика
Косметология
Наука и техника
Маркетинг
Культура и искусство
Менеджмент
Металлургия
Налогообложение
Предпринимательство
Радиоэлектроника
Страхование
Строительство
Схемотехника
Таможенная система
Сочинения по литературе и русскому языку
Теория организация
Теплотехника
Туризм
Управление
Форма поиска
Авторизация




 
Статистика
рефераты
Последние новости

Курсовая работа: Соціальна інфраструктура України

У Кіровограді є два театри, філармонія, краєзнавчий музей з філією — музеєм-заповідником Карпенка-Карого «Хутір Надія», музей В.О. Сухомлинського. В області 18 музеїв, 656 клубів, 636 бібліотек. В Черкасах діють театри музично-драматичний та ляльок, філармонія, 8 музеїв (в області 23 музеї, 767 клубів, 766 бібліотек). Забезпеченість населення закладами культури вища, ніж у середньому по Україні, але в останні роки їх кількість поступово зменшується. Історичні місця Черкащини пов'язані з іменами Т.Г. Шевченка, Б. Хмельницького, С.С. Гулака-Артемовського.

Забезпеченість населення району медичними закладами у 2005 р. була менша, ніж у середньому по країні. На 10000 осіб населення в Кіровоградській області припадало 35,2 лікаря, у Черкаській — 38,0 (в Україні — 46,9); середнього медичного персоналу — відповідно 109,9 і 111,1 (110,0); кількість лікарняних ліжок — 94,4 і 90,8 (97,3); місткість амбулаторно-поліклінічних закладів — відповідно 250,9 і 198,0 (205,0) тис. відвідувань за зміну [9, c.371-372].

Основні рекреаційні ресурси району — оздоровчі (м'який клімат, мальовничі береги річок і водосховищ), екскурсійно-туристські та курортні (води сульфатно-хлоридно-натрієво-кальцієві, гідрокарбонатні натрієво-магнієво-кальцієві для пиття і радонові для ванн у Знам'янському, Кам'янському, Звенигородському районах). Діють кілька санаторіїв, пансіонатів (14 на 2511 місць, або 1,7 % від загальної кількості їх в Україні), будинків відпочинку (2 на 596 місць, 1,0 %). В областях діють туристсько-екскурсійні організації, декілька туристських баз.

У Причорноморському економічному районі працює 2838 шкіл, в яких навчається 1073 тис. учнів. Постійні дошкільні заклади (дитячі садки та ясла), яких у районі 3248, відвідують майже 201 тис. дітей, або 42,25 % від загальної чисельності дітей відповідного віку.

Професійно-технічні училища, технікуми та інші спеціалізовані середні навчальні заклади функціонують в обласних та районних, а також у великих промислових центрах регіону. Вони щороку випускають близько 26,5 тис. кваліфікованих робітників.

У 39 вищих закладах освіти III-IV рівнів акредитації навчаються понад 132 тис. студентів. Найбільшими є Одеський та Сімферопольський університети. В Сімферополі працюють інститути — медичний, сільськогосподарський, природоохоронний і курортного будівництва; в Севастополі — технічний університет; в Одесі — політехнічний, економічний, медичний, педагогічний, морський університети, Державні академії морська, будівництва та архітектури, зв'язку, харчових технологій, холоду; інститути гідрометеоро логічний, сільськогосподарський, ізмаїльський педагогічний, сухопутних військ, внутрішніх справ; консерваторія; в Миколаєві — кораблебудівний та педагогічний інститути, філія Одеського сільськогосподарського інституту, факультет Київського інституту культури, факультет Одеського технічного інституту холодильної промисловості (Первомайськ); у Херсоні — педагогічний, сільськогосподарський та індустріальний інститути. Працюють Кримська гідрометерологічна обсерваторія, Кримська астрофізична обсерваторія, Інститути біології південних морів і морський гідрофізичний НАН України. В Одеській області функціонує Південний науковий центр НАН України з відділами: селекційно-генетичним, виноградарства й виноробства, курортології, вірусології та епідеміології; Одеське відділення Південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства і океанографії; Одеський гідрометерео-логічний центр Чорного та Азовського морів, Одеська астрологічна обсерваторія та інші наукові установи і проектні організації; в Херсоні — Український науково-дослідний інститут зрошуваного землеробства, в Асканії-Новій Чаплинського району — Інститут тваринництва степових районів «Асканія-Нова».

Культура представлена мережею бібліотек, будинків культури, музеїв, театрів. Працює 3019 бібліотек, в тому числі 2181 в сільській місцевості; 2836 клубів, з них 2383 в сільській місцевості, 1594 кіноустановок, 20 театрів, 40 музеїв. Забезпеченість населення (з розрахунку на 1000 чол.) книжковим фондом становить 724,5 примірника, місцями в залах для глядачів стаціонарних кіноустановок — 5,25, місцями в закладах культури клубного типу — 12 [9, c.380-381].

У кожному обласному центрі є обласні лікарні, в кожному районі — районні, в кожному місті — міські. В Одесі, Сімферополі, Феодосії, Севастополі є республіканські госпіталі для інвалідів та учасників війни. В Одесі функціонує Республіканський офтальмологічний центр ім. академіка Філатова. Загальна кількість лікарняних ліжок у районі становить 78,2 тис. На 10000 жителів припадає 109,5 ліжко-місця.

Заклади торгівлі й громадського харчування розміщені практично в кожному населеному пункті. Обсяги товарообігу залежать від чисельності населення, а також від місцерозташування даних закладів. Останнім часом поширюється тенденція будівництва магазинів, кафе, ресторанів, барів, мотелів поблизу автомагістралей, курортів тощо.

Заклади побутового обслуговування (ательє з індпошиву та ремонту швейних, трикотажних виробів, взуття, перукарні, лазні, хімчистка, пральні та ін.) розміщені переважно в містах і містечках. Через низьку платоспроможність населення, високі ціни на послуги заклади побутового обслуговування, які працювали в сільській місцевості, практично не функціонують. Пересувні комплексні приймальні пункти, які регулярно надавали побутові послуги у віддалених населених пунктах, через брак коштів припинили свою роботу. Все це створює значні незручності для сільських жителів. Практикують виїзди на села лише спеціалісти обласних заводів «Ремпобут-техніка», які ремонтують холодильники, пральні та швейні машини, пилососи та іншу побутову техніку на місцях або забирають її для капітального ремонту на завод. Аналогічну роботу проводять майстри з ремонту радіотелеапаратури.

Одна з найважливіших ланок господарського комплексу Причорноморського економічного району — курортно-рекреаційне господарство. Сприятливі кліматичні умови причорноморської частини території, численні пляжі, тепле море, лікувальні грязі та мінеральні води різних типів, антропогенні рекреаційні ресурси (пам'ятники історії та культури) визначають його державне та міжнародна значення. Найбільше значення мають курорти Південного берега Криму та бальнеологічні курорти Одеси.

В АР Крим 36% санаторіїв курортного фонду України, понад 30 % будинків і пансіонатів відпочинку, майже 20% туристських закладів. Діють 127 санаторіїв і пансіонатів з лікуванням, 94 будинки відпочинку і пансіонати, у яких щороку відпочиває понад 1 млн. осіб. На базі джерел мінеральних вод функціонують санаторії в Євпаторії, Саках, Феодосії. Практичне значення мають термальні води Тарханкутського півострова, лікувальні грязі численних солоних озер. Сформувалися рекреаційні райони: Ялтинський, Євпаторійський, Феодосійський.

В Одеській області 43 санаторії та пансіонати з лікуванням, 16 будинків і пансіонатів відпочинку, турбази і дитячі табори. Функціонують курорти «Аркадія», «Великий Фонтан», «Кароліно-Бугаз», «Затока», Куяльницький та ін. Всі вони в Одеському рекреаційному районі.

Заклади відпочинку Миколаївської області розміщені переважно в курортних зонах Очакова та Миколаєва. Є 4 санаторії і пансіонати з лікуванням, 17 будинків та пансіонатів відпочинку, численні бази відпочинку, дитячі табори.

У Північно-Західному економічному районі у 2005/2006 навчальному році працювало 25 навчальних закладів І-II рівнів акредитації, у яких навчалося 25,4 тис. студентів, і 8 вищих закладів освіти III-IV рівня акредитації з 44,9 тис. студентів. Зокрема, в Луцьку та Рівному — педінститути, Луцький політехнічний університет, Рівненський державний інститут культури, Українська державна академія водного господарства, Острозька академія Національного університету «Києво-Могилянська Академія». Функціонує Сарненська станція з освоєння боліт, Рівненське науково-виробниче об'єднання «Еліта» [9, c.382-383].

У Рівному працюють два театри — Український музично-драматичний та ляльок, а також філармонія, Острозький історико-культурний заповідник, будинки природи, ряд краєзнавчих музеїв, у т.ч. музей Лесі Українки в с. Колодяжному. У Волинській області є два театри.

До природних рекреаційних ресурсів належать сприятливі кліматичні умови, значні масиви лісів, річки, озера, лікувальні торфові грязі та мінеральні води: в Корецькому районі — радонові, в Сарненському — хлоридно-натрієві (на їх базі діє санаторій «Горинь»), поблизу Острога —острозька, містечка Березне — надслучанська.

6. Пріоритетні завдання та механізми соціальної інфраструктури України на майбутні роки

З основних проблем освітньої галузі можна виділити наступні.

На недостатньому рівні здійснюється вивчення регіонального ринку праці щодо потреб у кваліфікованих робітничих кадрах. Формування обсягів державного замовлення на підготовку робітничих кадрів здійснюється формально, не враховується інфраструктура виробництва.

Рівень соціального забезпечення педагогічних працівників навчальних закладів професійно-технічної освіти залишається низьким. Забезпеченість педагогічними кадрами ПТНЗ становить 85% від потреби. На сьогодні навчальний процес здійснюють 10,8 тис.(21,9%) педагогічних працівників передпенсійного та пенсійного віку. 39% педагогічних працівників не мають повної вищої освіти. Потребують житла 2,4% педагогічних працівників.

Є проблеми з фінансуванням Державної програми “Вчитель”. Для виконання заходів Програми передбачено було виділити з держбюджету - у 2004 р. - 11129 тис. грн., 2005 р. - 11426,5 тис. грн., у 2006 р. - 9941,5 тис. грн. на комп’ютеризацію навчального процесу, видання новітніх посібників, оновлення фондів бібліотек тощо, однак зазначені кошти на реалізацію програми не виділялись.

З метою удосконалення нормативно-правової бази у сфері охорони здоров’я протягом 2005 р. було прийнято низку законодавчих актів.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9

рефераты
Новости