Курсовая работа: Соціальна інфраструктура України
Розвиток туристичної та курортної
галузей України упродовж останніх трьох років характеризується позитивною та
сталою динамікою. Створення нового іміджу українського турпродукту, конкуренто-спроможного
в нашій державі та за кордоном. комплексний підхід до розвитку туризму та курортів
на регіональному рівні, підтримка розвитку малого та середнього бізнесу у
туристичній сфері, зокрема сільського зеленого туризму, зумовили неухильне
зростання кількості туристів та обсягів наданих їм послуг [7].
Протягом 2005 р. Україну відвідало
17,6 млн. іноземних туристів, за кордон виїжджало 16,5 млн. українських
туристів.
Введення безвізового режиму в’їзду
до України громадян європейських та ряду інших держав світу сприяло збільшенню
в’їзних туристичних потоків загалом на 14% Зокрема, кількість подорожей в
Україну громадян країн ЄС у 2005 р. становила 6,3 млн. осіб, що на 36 % більше
аналогічного показника 2004 року.
За попередніми даними, у розвиток
туристично-рекреаційної інфраструктури було вкладено понад 1 млрд. грн. з яких
більшість - власні кошти підприємств, понад 32 % - кошти внутрішніх та
іноземних інвесторів.
За даними ліцензійного реєстру
суб’єктів туристичної діяльності на 1 січня 2006 р. ліцензії на туроператорську
діяльність отримало 3449 суб'єктів господарювання, з них у 2005 р. видано
ліцензій на туроператорську діяльність - 1333, на турагентську діяльність -
2116.
Здійснюється інтеграція України у
світовий туристичний ринок. Станом на 1 січня 2006 р. укладено 40 міжнародних
угод, у тому числі 9 - з країнами ЄС. Готуються до підписання ще близько 30
міжнародних угод з країнами, що є перспективними для України туристичними
ринками. 18 жовтня 2005 р. Україна стала членом Європейської туристичної
комісії (ЄТК).
5. Регіональні
особливості та територіальні відмінності соціальної інфраструктури України
Проаналізуємо регіональні особливості та територіальні
відмінності соціальної інфраструктури України.
За кількістю вищих навчальних
закладів та охопленням молоді вищою освітою Донеччина посідає третє місце в
Україні після таких всесвітньо відомих вузівських центрів, як Київ та Харків.
Найвідоміші вищі навчальні заклади Донеччини — Донецький національний
університет, Донецький національний технічний університет, Донецький державний
медичний університет, Приазовський державний технічний університет, Донбаська
державна машинобудівна академія, Горлівський та Слов'янський державні
педагогічні інститути, Донецька державна академія, Донецький державний
університет економіки та торгівлі ім. М. Туган-Барановського, Донбаська
державна академія будівництва і архітектури та ін. Наймолодшими, але не менш
відомими в нашій країні та за її межами є Донецька державна академія управління
та Донецький державний інститут штучного інтелекту.
Останніми роками активно
розвивається і сектор недержавних вузів Донеччини III-IV рівнів акредитації.
Більшість приватних вузів дістали право видавати випускникам дипломи державного
зразка.
Основні тенденції розвитку вищої
освіти регіону зумовлені її уніфікацією з європейською та світовою системами,
що виявляється у впровадженні багаторівневої системи освіти та скороченні
терміну підготовки фахівців вищої кваліфікації.
На початок 2005/06 навчального
року підготовку фахівців вищої кваліфікації в Донецькій області здійснювали 26
вищих навчальних закладів III—IV рівня акредитації (в т.ч. 16 державних), в
яких навчалося 120, 4 тис. студентів, з них 72,1 тис. — на денному відділенні.
Підготовку молодших спеціалістів у
Донецькій області здійснюють 68 вищих навчальних закладів І-II рівня
акредитації (з них 4 недержавні), в яких навчається 51,1 тис. студентів.
У навчальному процесі вузів усіх
рівнів акредитації зайнято 9,1 тис. штатних викладачів. Навчання здійснюється
переважно російською мовою (76,8 % усіх студентів). За 2006 р. частка
студентів, що навчаються українською мовою, зросла з 20,5 % до 23,2 %.
У системі вищої освіти Донецької
області діє три проекти програми «Tacis» Європейського Союзу — «Навчальний курс
з прикладної соціальної політики», «Розробка та впровадження річної програми з
підготовки магістрів з економетрії» та «Розповсюдження інновацій в життєздатній
економіці». Проекти реалізуються на базі двох вузів — Донецького національного
університету та Донецького державного університету економіки та торгівлі ім.
Туган-Барановського. Завданням цих двох навчальних центрів має стати інтеграція
наукового потенціалу Донбасу в загальноєвропейське співтовариство [9, c.332-333].
У Донецькій області створено
мережу закладів освіти, яка задовольняє потреби населення у формах, профілях та
мовах навчання підростаючого покоління, у розвитку творчої особистості дитини,
реалізації її природних здібностей.
Удосконалення системи освіти
передбачає пошук шляхів її подальшого розвитку в області, розробку нових
підходів до навчання та виховання, розширення можливостей отримання
випускниками базової освіти, рівень якої має бути вищим за програмний мінімум.
У Луганській області мережа
навчальних закладів загальної середньої освіти складається з 809
загальноосвітніх закладів, де навчаються 285,8 тис. учнів, або 98,9 % дітей
шкільного віку. Серед закладів загальної середньої освіти 11 гімназій, 9
ліцеїв, 1 колегіум, 15 навчально-виховних комплексів. Функціонують 15
спеціальних шкіл-інтернатів для дітей з фізичними та психічними вадами. Крім
комунальних загальноосвітніх закладів створені і діють 13 приватних. Для
громадян, які не змогли здобути середню освіту своєчасно і мають бажання
вчитись, працюють 8 вечірніх шкіл.
Із 809 загальноосвітніх закладів
214 проводять навчання українською мовою (32,2 тис. учнів), 494 — російською і
в 315 школах є класи з викладанням українською і російською мовами. Крім того,
в російськомовних школах відкрито класи навчання українською мовою. Всього
українською мовою навчається 22,5 % (64,2 тис.) учнів.
Станом на 01.01.07 р. в Луганській
області функціонувало 75 професійно-технічних навчальних заклади (ПТНЗ), 67 із
яких II атестаційного рівня, 8 — III атестаційного рівня та філії. Контингент
учнів і слухачів ПТНЗ області становить 36997 осіб.
Пріоритетні напрями наукових
розробок у регіоні:
- екологічно чиста енергетика;
- реалізація проектів
енергозберігаючих технологій;
- реконструкція, модернізація,
технічне переозброєння базових галузей господарства, вугільної промисловості,
металургії, машинобудування, енергетики;
- нові речовини і матеріали;
- дослідження в галузі фізико-математичних,
хімічних, економічних та медичних наук;
- перспективні інформаційні
технології;
- прилади комплексної
автоматизації;
- системи зв'язку;
- виробництво, переробка і
зберігання сільськогосподарської продукції;
- здоров'я людини;
- охорона навколишнього
середовища.
У системі охорони, здоров'я
Донецького економічного району діють обласні, міські, районні лікувальні
заклади, діагностичні центри, спеціалізовані лікарні, станції та відділення
швидкої медичної допомоги — всього 1486 одиниць. У відділеннях профілактики
захворювань щорічно проходять профогляди до 95% населення області. Особлива
увага приділяється інвалідам та учасникам Великої Вітчизняної війни, а також
постраждалим на Чорнобильській ЛЕС. У лікарнях 64440 лікарських ліжок.
У регіоні працює понад 30 тис.
лікарів усіх спеціальностей, з яких до 8 тис. мають вищу категорію, а більш як
250 — учений ступінь кандидата або доктора медичних наук [9, c.334-335].
Для надання висококваліфікованої
медичної допомоги на базі обласних лікувальних закладів створено спеціалізовані
центри:
- Донецький центр мікрохірургії
ока;
- Донецький центр хірургічного
гемодіалізу і трансплантації нирки;
- Донецький центр баротерапії;
- Донецький центр мінімальної
інвазійної терапії;
- Донецький центр ендоурології та
літотрипсії;
- Донецький торакальний центр;
- Донецький регіональний
діагностичний центр та ін.
Велику профілактичну та лікувальну
роботу в районі проводить Донецька клінічна туберкульозна лікарня. Тільки тут в
Україні проводяться усі види операцій на органах грудної порожнини, на суглобах
та хребті. На базі Донецької обласної дитячої лікарні організовано неонатальний
центр, що визначений як навчальний центр реанімації немовлят. Медичний центр
«Ісіда-Дон-IVF» — сучасна установа, що спеціалізується на лікуванні різних форм
безплідності.
27 лютого 2001 р. в Донецьку
відкрився Центр здоров'я шахтарів при міській лікарні № 25. Це стало можливим
завдяки сприянню міжнародного альянсу охорони здоров'я за підтримки Агентства
міжнародного розвитку (США).
В Амвросіївському,
Костянтинівському, Красноармійському та Старобешівському районах створено
родинні лікарські амбулаторії. В Маріуполі на базі міської лікарні почав діяти
Центр охорони зору у дітей, тут же створено територіальне
акушерсько-педіатричне об'єднання. Медико-генетичні центри для забезпечення
якісної передпологової діагностики вроджених пороків розвитку з'явилися в
Маріуполі та Краматорську, в Макіївці відкрився обласний Будинок малюка для
ВІЛ-інфікованих дітей. У 2002 р. введені в експлуатацію стаціонарне відділення
на 150 ліжок і поліклініка Попаснянскої районної лікарні, перша черга
гінекологічного корпусу Біловодської центральної районної лікарні, Хоспис при
обласному онкологічному диспансері, Луганський будинок дитини № 2.
В економічному районі закладено
новий напрям охорони здоров'я — впроваджено систему роботи сімейних лікарів.
У 2005 р. в Донецькому
економічному районі діяло 3355 масових бібліотек та універсальна бібліотека,
1145 клубних закладів, 45 музеїв, 11 театрів, 2 філармонії, 200 шкіл
естетичного виховання дітей. У Донецькій області 7 вищих мистецьких навчальних
закладів: Державна музична академія ім. С.С. Прокоф'єва, музичні училища (в
Артемівську, Дзержинську, Донецьку, Маріуполі), художнє училище та училище
культури (м. Донецьк).
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 |
