Дипломная работа: Управління оборотними активами підприємства

.

Хоч результати підрахунків за обома формулами мають незначні розбіжності, але розрахунок, проведений за останньою формулою, статистика вважає точнішим.

Нехай вартість оборотних коштів ВАТ «Київпромстройсервіс» у звітному році на початок кожного місяця становила, тис. грн.: січень – 830, лютий – 860, березень – 780, квітень – 820, травень – 770, червень – 840, липень – 810, серпень – 750, вересень – 790, жовтень – 800, листопад – 780, грудень – 810, січень наступного року – 870.

Виходячи з формули середньої арифметичної, сума оборотних коштів становитиме 808,5 тис. грн. ((830 + 860 + 780 + 820 + 770 + 840 + 810 + 750 + 790 + 800 + 780 + 810 + 870) / 13).

Сума оборотних коштів за рік, розрахована за середньою хронологічною, становитиме 805,0 тис. грн. ((1/2 × 830 + 860 + 780 + 820 + 770 + 840 + 810 + 750 + 790 + 800 + 780 + 810 +1/2 × 870) / 12).

Тривалість обертання коштів – це синтетичний показник, здатний відображати одночасно результати процесу матеріального відтворення – обсяг реалізації створених товарів і наданих послуг за даний період – і ефективність використання в цьому процесі матеріальних засобів і коштів.

Обертання оборотних коштів обчислюється за планом і фактично. Порівнюючи фактичний час обертання з плановим, визначають прискорення або сповільнення обертання як щодо всіх нормованих оборотних коштів, так і щодо окремих їхніх статей (таблиця 3.1).

Таблиця 3.1

Розрахунок обертання оборотних коштів за рік

Дані таблиці 3.1 свідчать, що фактичний час обертання коштів за рік скоротився проти плану на 3,3 дня (50,6 – 47,3). Унаслідок прискорення обертання оборотних коштів із обороту вивільняється частина коштів, що обраховується множенням фактичного одноденного обсягу реалізації продукції на дні прискорення обертання оборотних коштів. У нашому прикладі за рахунок прискорення часу обертання оборотних коштів з обороту вивільняється 56,1 тис. грн. (17,0 × 3,3).

Для характеристики ефективності використання оборотних коштів використовується коефіцієнт обертання, що визначається за формулою:

Ко = Р / С,

де Ко – коефіцієнт обертання оборотних коштів.

Цей показник характеризує кількість оборотів оборотних коштів за період, що аналізується. Що більше оборотів здійснюють оборотні кошти, то ліпше вони використовуються.

У нашому прикладі кількість оборотів збільшилась за рік на 0,5 обороту ((6120 / 805) / (5580 / 785)), що позитивно позначилось на діяльності підприємства.

Коефіцієнт завантаження оборотних коштів є оберненим до коефіцієнта обертання показником і визначається за формулою:

Кз = С / Р,

де Кз – коефіцієнт завантаження оборотних коштів, коп.

Він характеризує участь оборотних коштів у кожній гривні реалізованої продукції. Що менше оборотних коштів припадає на 1 грн. обороту, то ліпше вони використовуються.

У нашому прикладі (таблиця 3.1) фактично у 1 грн. реалізованої продукції авансовано 13 коп. (805,0 / 6120,0), тоді як за планом передбачалось 14 коп. (785,0 / 5580,0), що свідчить про підвищення ефективності витрат.

Для характеристики ефективності використання оборотних коштів можуть використовуватись коефіцієнт ефективності (прибутковість оборотних коштів) і рентабельність. Вони обчислюються за формулами:

Ке = П / С;

Р = (П / С) × 100%,

де Ке – коефіцієнт ефективності оборотних коштів, коп.;

П – прибуток від реалізації продукції, грн.;

Р – рентабельність оборотних коштів, %.

Якщо Ке є абсолютним показником і характеризує, скільки прибутку припадає на 1 грн. оборотних коштів, то Р – відносний показник, що визначає ступінь використання оборотних коштів. Що більшим є значення першого і другого показників, то ефективніше використовуються оборотні кошти.

Показники стану й ефективності використання оборотних коштів, порядок їхнього визначення та їхній економічний зміст наведено у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

Показники стану й ефективності використання оборотних коштів

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24