Учебное пособие: Методи оцінки потенціалу підприємства

1. Для під-в 1-го рівня характерно розглядати організацію апарата управління як внутрішньо-нейтральну. Роль керівника зводиться до випуску продукції не піклуючись про проблеми конкурентоспроможності та задоволення потреб споживача. Вважається зайвим зміна конкурентоспроможності чи підвищення технічного рівня продукції, удосконалення структури і функцій відділу збуту і маркетингової служби як не враховуються зміни ринкової ситуації.

2. Під-ва 2-го рівня намагаються зробити виробничий елемент ПП „зовнішньоекономічним”, тобто ПП повинен повністю відповідати стандартам, які встановлені його основними конкурентами, а якщо керівники під-ва розуміють свої переваги в конкуренції на ринку дещо по іншому, ніж їх основні суперники та намагаються не дотримуватися загальних стандартів вир-ва, які встановлюються в галузі, то ПП еволюціонує до 3 рівня КПП.

3. На цих під-вах виробнича складова ПП підлягає сильному впливу з боку елементів управління, що сприяє її розвитку і удосконаленню. Коли успіх у конкурентній боротьбі стає не стільки функцією вир-ва, скільки функцією управління та залежить від якості, ефективності управління організацією вир-ва, тоді під-ва досягають 4-го рівня КПП.

4. Світоч, Оболонь, Славутич, Сандора, Чумак, Галактон.

2. Індикаторний метод оцінки КПП. В його основі закладена система індикаторів, за допомогою якої проводиться оцінка діяльності під-ва і нац. економіки в цілому.

Індикатор – сукупність характеристик, що дозволяють у формалізованому вигляді описати стан параметрів того чи іншого об’єкта. На основі індикаторів формуються рекомендації на підвищення результативності ПП.

Індикатор – інтегрований показник, що включає такі підпоказники:

-  за обсягом продажу;

-  за прибутковістю;

-  за коефіцієнтом капіталізації.

Європейський форум з проблем управління пропонує 10 основних факторів, за якими можна проаналізувати конкурентоспроможність ПП:

1.  Динаміка економіки (економічний потенціал).

2.  Виробнича потужність промисловості.

3.  Динаміка ринку.

4.  Фінансова підтримка.

5.  Людський капітал.

6.  Імідж країни.

7.  Забезпеченість сировиною.

8.  Орієнтація на зовнішній ринок.

9.  Інноваційний потенціал.

10.  Громадський спокій.

Кожен з 10 факторів складається з 20-40 одиничних індикаторів (400-500 показників).

Матричний метод оцінки КПП – в основі ідея розгляду процесів конкуренції в їх залежності і динаміці.

1. Теорія конкурентних переваг Портера з’явилася в 90-х роках у Гарвардській школі бізнесу. Конкурентні переваги:

-  більш низькі ціни; - диференціація товарів.

2. Аналіз конкурентоспроможності Ж.-Ж. Ламбена виділяє зовнішні і внутрішні конкурентні переваги.

3. Стратегічний аналіз: степ-аналіз (зосереджений на мікроекономічних чинниках), SWOT-аналіз, SPEASE-аналіз (розглядає внутрішні чинники щодо потенціалу деякої сфери діяльності під-ва).

4. Метод вивчення профілю об’єкту (фірми). Характеристики фірми, чинники, фактори порівнюють з іншими показниками підприємств, з стратегічними показниками того ж самого під-ва.

5. Аналіз конкуренції за Фатхутдіновим (метод III-555). Вибирається шкала якості, ціни, обсяг продажу. Під-ву присвоюється деякі бали шкал.

Тема 4. Теоретичні основи оцінки ПП

1.  Оцінка – це результат визначення і аналізу якісних , кіль-х характеристик об’єкту , а також процесу управління ним .

При оцінці ПП повинно враховувати такі аспекти

-  об’єктні складові ПП ( кількісна оцінка)

-  суб’єктні складові (якісна оцінка)

ПП необхідно оцінювати з 2-х позицій

Для об’єктних складових ПП краще використовувати кількісну оцінку . Якісна оцінка включає аспектні методи , що дають можливість оцінити суб’єктні складові – якісні.

Для оцінки ПП необхідна система показників , при чому в основу конструювання такої системи повинна бути покладена структурна модель , що враховує не тільки фактичну динаміку ,але й теоретичні передумови .

Механізм процесу ОПП

В рамках заг системи управлінні розробляються інструменти процесу оцінки : критерії , одиниці , або ж шкала вимірювання , показник , система показників.

Оцінка вартості ПП – це упорядкований , цілеспрямований процес визначення у грошовому виразі вартості об’єкту з урахуванням потенційного і реального доходу , який має місце в певний проміжок часу в умовах конкретного ринку.

Оцінку бізнеса проводять у цілях

-  збіл ефективності поточного управління під-ом або фірмою

-  визначення вартості цінних паперів у випадку куплі –продажу акцій під-ва на фондовому ринку.

-  визначення вартості під-ва у випадку куплі- продажу цілком

-  при реструктуризації під-ва

-  при розробці розвитку

-  при визнач-ні кредитоспроможності під-ва і вартості залогу при кредитуванні

-  страхування в процесі якого виникає неою-ть визнач –я вартості активів

-  при оподаткуванні

-  при прийнятті обгрунтованих управ рішень для того щоб виправдати помилки у фін звітності , що були викликанні інфляційними процесами.

2. Страхова вартість базується на вартості або відтворення об’єкта оцінки в цілому чи окремих його елем-в схильних до зруйнування.

Вартість в обміні – це ціна яка переважає на вільному , відкритому конкурентному ринку. Воно визначається на основі рівності між реальними економічними фактами , тому ї наз. Об’єктивною вартістю.

Ринкова вартість – це найвища грошова сума за яку передається майно в результаті комерційної угоди між добровільними покупцем та продавцем на дійсну дату оцінки.

Ліквідаційна вартість – це грошова сума . що реально може бути отримана від продажу власності , що оцінюється в термін дуже короткий для проведення адекватного маркетингу.

Заставна вартість – це оцінка по ринковій вартості майна як засобу збільш гарантії забезпечення зобов’язань при виконання умов договору та ліквідації можливих від цього несприятливих майнових наслідків.

Орендна вартість – розрахункова величина вартості об’єкта оцінки що вик-ся для визначення нормативу орендної плати.

Вартість в користуванні - це міра цінності власності окремого користувача о є складовою частиною діючого під-ва без урахування найбільш ефективного і використання величини грошового еквіваленту від можливого продажу.

Інвестиційна вартість – об’єкта нерухомості визначають в конкретних умовах з урахуванням мети те результативності інвестування.

Балансова вартість – це вартість майна що зазначена в балансі.

Податкова вартість – це вартість о розраховується з врахуванням нормативів нац податкового законодавства.

Вартість заміщення – це сукупність витрат в поточних ринкових цінах на створення нового функціонального аналога який має еквівалентну з оцінюваним об’єктом користь.

Вартість відтворення – це сукупність витрат на створення точно таких же нових , точної опії об’єкта оцінки.

Залишкова вартість

Утилізаційна вартість

Принципи вартісної оцінки ПП

Основні етапи оцінки

Принципи . що баз-ся на уявленнях користувача .

А. корисність

Б. заміщення

В. очікування

А. П-п корисності : базується на тому що будь-яке під-во має вартість , якщо воно корисне потенційному власнику для реалізації певної економ-го функц-ня протягом даного періоду часу.

Б. П-п заміщення : передбачає що максимальна ринкова вартість під-ва визначається найменшою вартістю іншого під-ва з еквівалентною користю.

В. П-п очікування: грунтується на тому , що вартість під-ва . що оцінюється визначається розміром чистого доходу , що очікується покупцем від володіння ним з урахуванням можливого чистого доходу від перепродажу.

Принципи , що пов’язані з землею . будинками , спорудами

А. принцип залишкової продуктивності

Б. принцип вкладу

В. принцип віддачі

Г. принцип збалансованості

Д. Оптимального розміру

Е. Принцип розподілу і поєднання майнових прав

А. П-п залишкової продуктивності : згідно з екон теорією земля має вартість або деяку цінність тільки тоді , коли є залишок чистого доходу після компенсації усіх інших факторів вир-ва.

Б. П-п вкладення : вкладення капіталу у будь- яку складову ПП ефективні лише тоді , коли вони збіл його ринкову вартість . величина вкладу визначається як різниця між зміненею вартістю і витратами які визвали цю зміну.

В. П-п віддачі : по мірі збільшення ресурсів до основних складових ПП , чистий прибуток має тенденцію до зростання , але до певної межі. Після того як темпи дохідності починають уповільнюватися , то приріст результативності не стає меншим за приріст витрат на додат ресурси.

Г. П-п збалансованості ( пропорційності ) : у відповідності з ним всі елементи ПП повинні мати збалансовану : внутрішню і загальну структуру. Постійна підтримка необ-ї пропорційності між розвитком складових ПП забезпечує мах прибутковість під-ва та найбільшу його вартість

Д. Оптимального розміру : вимоги даного принципу відносяться до кожного фактора виробництва які разом дають можливість створити економічно обгрунтований розмір та отримати від нього мах прибуток у відповідності ринковою коньюктурою у даному районі .

Е. П-п розподілу майн прав : розподіл та види прав власності

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6