Учебное пособие: Методи оцінки потенціалу підприємства

Логістичний потенціал – це максимальна продуктивність, а саме функціональна спроможність системно інтегрованих підрозділів, які охоплюють всі види діяльності, щодо переміщення в просторі та руху в часі персоналу, матеріалів, готових виробів, енергії та інформаційних потоків.

Трудовий потенціал – це персоніфікована робоча сила яка розглядається в сукупності своїх якісних характеристик.

Інфраструктурний потенціал – це збалансований з вимогами виробництва можливості цехів, господарств які забезпечують необхідні умови для діяльності основних підрозділів підприємства та задовольняють соціальні потреби його персоналу.

Інформаційний потенціал – це єдність організаційно-технічних та інформаційних можливостей, що забезпечують підготовку і прийняття управлінських рішень і впливають на характер і специфіку виробництва через збір, зберігання (накопичення), обробку та розповсюдження інформаційних ресурсів. Інформаційно-обчислюваний потенціал є головною складовою інформаційного потенціалу на сучасних підприємствах.

Інформаційно-обчислюваний потенціал – це комплекс технічних, програмно-математичних, організаційно-економічних заходів і спеціальних кадрів призначених для автоматизації процесу вирішення задач управління підприємств у різних галузях людської діяльності.

4. Графо-аналітична модель потенціалу підприємства

Функціонування підприємства проявляється через розвиток всіх напрямів діяльності. Графо-аналітична модель підприємства представляє собою область яка утворена векторами, що являють собою сфери (напрямки) діяльності підприємства. Схожі напрямки об’єднуються в n – інтегровані напрямки діяльності підприємства. Якщо обрано три інтегровані напрямки діяльності підприємства, то графо-аналітична модель набуває вигляду квадрату потенціалу підприємства, якщо три – трикутник потенціалу підприємства. На перетини векторів розміщується точка розвитку потенціалу підприємства.

Розглянемо метод побудови графо-аналітичної моделі потенціалу підприємства – квадрат потенціалу підприємства (принципи побудови):

1.  Графічна модель потенціалу підприємства, що призначена для проведення діагностики можливостей підприємства має форму сфери.

2.  Подібна форма представляє усі напрямки діяльності підприємства тим самим розкриває діалектику його потенціалу.

3.  У цілях аналізу необхідно спрощувати форму сфери до форми кола у загальному вигляді, чи до форми іншої фігури в залежності від вибору кількості напрямів діагностики потенціальних можливостей підприємства.

4.  Формування графічної моделі потенціалу підприємства за методом квадрат-потенціалу, передбачає виокремлення чотирьох інтегрованих напрямків. 1) виробництво, розподіл та збут продукції; 2) організаційна структура та менеджмент; 3) маркетинг; 4) фінанси.

5.  Якщо в результаті діагностики потенціалу підприємства буде побудовано рівносторонній квадрат то ми отримуємо ідеалістичний стан потенціалу підприємства. В практиці господарювання потенціал підприємства має відокремлену структуру.

6.  Потенціал підприємства може бути прокласифікований за розміром як великий, середній та малий. Великий потенціал підприємства мають підприємства довжина векторів, що утворюють квадрат знаходиться в межах від 70 до 100 у. о.. Середній від 30 до 70 у. о.. Малий до 30 у. о.

Тема 2 . Формування потенціалу п-в

1.  Потенціал п-ва як інтегрована ек с-ма

Особливості ек с-м:

1.цілісність сис-ма – це цілісність, властивості якої прявляються лише при взаємодії її елементів.

2.компонентність Система склад-я із певної кількості частин, які наз. елементами.

3. складність ек с-ма визначається неоднорідністю складових елементів, різнохарактерними та ієрархічними взаємозв’язками між ними.

4. нестаціонарність Система містить постійно змінюючі параметри та характеризується стохастичністю поведінки.

5. унікальність У кожному окремому випадку с-ма змінює свою ресурсну і організаційну структури.

6. адаптивність передбачає адаптацію параметрів с-ми до умов, що постійно змінюються.

7.синергічність Цілеспрямованість дії елементів с-ми посилює ефективність її функціонування.

8.мультиплікативність Прояв у геометричній залежності позитивних і негативних ефектів ф-ня елементів с-ми.

9. граничність Елементи ек с-ми мають граничний характер , що обумовлюється її формою

10.протиентропійність Можливість протидіяти руйнуючим тенденціям.

Формування потенціалу п-ва – процес створення потенціалу п-ва, надання йому певної структури, організації і форми шляхом залучення ресурсів для досягнення цілей п-ва.

Загальні підходи щодо формування потенціалу п-ва:

·  Потенціал п-ва –це складна с-ма пересічних характеристик його елементів, причому останні можуть в тій чи іншій мірі заміщати один одного, тобто вони альтернативні.

·  Потенціал п-ва не можливо сформувати на базі механічного додавання складових елементів, тому як це динамічне угрупування

·  При формуванні потенціалу п-ва діє закон синергії його елементів

·  Потенціал п-ва у більш вищих фомах свогопрояву може самостійно трансформуватися з появою нових складовихелементів

·  Елементи потенціалу п-ва повинніф-ти одночасно і в сукупності, так як закономірності розвитку можливостей п-ва не можуть бути розкриті окремо, а тільки в поєднанні їх, що потребує досягнення збалансованого оптимального співвідношення між елементами.

·  Всі елементи потенціалу об'єктивно пов’язані з функціонуванням і розвитком п-ва, тобто з одного боку підлягають фізичному та моральному старінню, а з іншого вони чутливі до досягнень науковатехнічного прогресу.

·  Складові елементи потенціалу п-ва повинні бути адекватними хар-м продукції і послуг, що виробляються на п-ві.

2. Ефект синергії

Із Закону цілісності системи витікає, що в результаті взаємодії всіх ресурсів, створюють систему, з’являються нові якості, яких не має кожний окремий вид ресурсу.

Закон синергії стверджує, що для будь-якої системи (під-ва, організації) існує такий набір елементів, при якому її потенціал завжди буде або значно більше простої суми потенціалів елементів, що до неї входять, або суттєво меншим.

Синергія може мати двояку користь: пряму і опосередковану.

Пряма користь – збільшення чистих грошових потоків від найбільш повного використання ПП. Пряма користь має місце при операційній, управлінській та фінансовій синергії.

Операційна синергія – це економія на операційних видатках за рахунок взаємодії маркетингового, фінансового потенціалів.

Управлінська синергія – це економія за рахунок оптимального формування потенціалу організаційної системи управління.

Фінансова синергія – це економія за рахунок змін підходів щодо формування фінансового потенціалу під-ва.

Опосередкована корисність – це підвищення вартості ПП або зміна мультиплікатора ціна\прибуток.

3. Оптимізації структури ПП

Алгоритм оптимізації:

1 етап. Формування системи цілей під-ва. Необхідно розглядати як горизонтальний так і вертикальний аналіз цілей (стратегічні, тактичні, поточні), цілі для всього під-ва, його підрозділів, а також окремих видів діяльності.

2 етап. Визначення необхідного для кожної цілі набору стратегічних ресурсів. Узгодження стратегічних ресурсів з цілями під-ва.

3 етап. Вибір варіантів наборів стратегічних ресурсів, оцінка альтернативних комбінацій стратегічних ресурсів. Виноситься стратегічний висновок щодо кінцевого набору страт-х ресурсів.

4 етап. Виникає, коли існує на під-ві обмежена кількість тих чи інших ресурсів. Проведення пошуку ресурсів-замінників, або раціональний розподіл обмежених ресурсів.

5 етап. Завершальний. Оцінка отриманого результату.

Дослідження процесів формування потенціалу сучасних під-в будуть концентрувати увагу на ресурсному та галузевому аспектах.

Фактори, які впливають на такий розподіл:

1 – галузеве розмежування підприємств є найбільш традиційним для нашої економіки.

2 – ресурсна сегментація відображає найбільш традиційний підхід до вивчення категорій потенціалу.

Тема 3. Конкурентоспроможність потенціалу підприємства

Конкурентоспроможність потенціалу під-ва – це комплексна порівняльна характеристика, що відображає ступінь переваги сукупності показників оцінки можливостей під-ва, що визначають його успіх на певному ринку за певний проміжок часу по відношення до сукупності аналогічних показників під-в конкурентів.

Особливості визначення КПП:

1. КПП – не є іманентною рисою (це набута риса діяльності під-ва і виникає в процесі порівняння).

2. КПП – це відносне поняття.

3. КПП – визначається продуктивністю використання залучених до процесу вир-ва ресурсів.

4. Рівень КПП – залежить від рівня конкурентоспроможності його складових елементів.

Головним показником конкурентоспроможності під-ва є конкурентоспроможність продукції під-ва.

Класифікація КПП №1. В залежності від глобалізації цілей виділяють наступні рівні КПП:

1.світове лідерство.

2.світовий стандарт.

3.національне лідерство.

4.національний стандарт.

5.галузеве лідерство.

6.галузевий стандарт.

Класифікація КПП №2. Відокремлюють 4 рівні КПП з точки зору управління:

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6