Учебное пособие: Будівельна організація

Поточні ціни на матеріали для будівництва враховують такі елементи вартості:

1)  відпускну ціну;

2)  вартість тари, упаковки і реквізиту;

3)  вартість транспортування і вантажних витрат;

4)  заготівельно-складські витрати.

Як приоб’єктний склад, при визначені кошторисної вартості будівництва, приймається передбачене в ПОБ:

1.Для матеріалів зберігання “просто неба” – майданчик на території будівництва об’єкта.

2. Для інших матеріалів – склад для даного об’єкту.

Вивантаження на приоб’єктному  складі та внутрішньо будівельне транспортування (як горизонтальне так і вертикальне) будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, від приоб’єктного  складу до місця встановлення, монтажу чи використання, враховуючи РЕКН.

Якщо відпускні ціни та матеріальні ресурси не враховують їхньої доставки на приоб’єктний  склад, в локальному кошторисі, при визначені вартості матеріалів додатково враховують витрати на перевезення. Зазначені витрати враховують в одиничній вартості матеріалів.

Витрати на доставку матеріальних ресурсів обчислюються калькуляційним методом або ж за середніми показниками вартості транспортних витрат по 1т. відповідного будівельного вантажу, що надаються Мінбудом України.

В складі кошторисно-нормативної вартості матеріальних ресурсів враховуються заготівельно-складські витрати. Для покриття витрат будівельних організацій на утримання апарату заготівельних служб та матеріальних базових складів, а також витрати, пов’язані з втратами, які важко усуваються, і псуванням матеріалів при їх транспортуванні та зберіганні на складах.

Ці витрати розраховуються за відсотком, рекомендованим  Мінбудом України, і є лімітом коштів на відшкодуванні цих витрат підрядника: для будівельних, сантехнічних та електротехнічних матеріалів, виробів та конструкцій. Цей відсоток складає 2% + для металевих – 0,75%.

Маса заготівельних складських витрат визначена за наведеними показниками в середньому забезпечують покриття зазначених витрат.

В локальному кошторисі і зведеному кошторисному розрахунку вартості будівництва зазначається дата, станом на яку приймаються поточні ціни на трудові та матеріально-технічні ресурси.

Тема. Визначення транспортних витрат (або провізної плати) будівельних вантажів.

1. Усереднені показники провізної плати використовуються при складанні інвесторської кошторисної документації. Дані показники наведені в збірнику №2 за лютий 2006 року “Ціноутворення в будівництві”.

2. Провізною платою на транспортування будівельних вантажів враховано витрати на тару, упаковку, навантажувальні роботи, прямі і непрямі витрати (загальновиробничі витрати) та кошторисний прибуток.

Провізною платою на перевезення ґрунту та будівельного сміття не враховано загальновиробничі витрати і кошторисний прибуток, які необхідно додатково.

3.  Провізна плата розраховується для усереднених умов перевезення вантажів, бортовими автомобільними тягачами з причепами та напівпричепами, автомобільними самоскидами, спеціальним транспортом і враховується усереднена вантажопідйомність рухомого складу.

4. Провізна плата розраховується на перевезення однієї тонни вантажів по п’яти класам, в загальному від відстані перевезення на 10, 20 , 30, 40, 50, 60, 70 км.

Вартість перевезення на відстань до 10 км. визначають за формулою:

, де

 –  провізна плата на і-ий км. в грн.

 – провізна плата на відстань 10 км. за табл.5 ст. 51 відповідного вантажу.

 –  вартість тари, упаковки, реквізиту (табл. 5).

  – вартість завантажувальних робіт (табл. 5, останній стовпчик).

– відстань перевезення в км.

На проміжні відстані від 10 до 70 км. шляхом інтерполяції. На відстань більше 70:

а) для відстані кратній 10 км. – шляхом додавання відповідних поправок (наведені в табл. 5) на кожні наступні 10 км.;

б) для відстані не кратній 10 км. – шляхом додавання 10-ї частини відповідної поправки помноженої на некратну кількість км.

5. Клас вантажів визначається відповідно до їх номенклатури та класифікації, наведених в табл. 7 ст. 61 – 93.

За перевезення вантажів непередбачених номенклатурою та класифікацією, провізна плата приймається за класом вантажу, що відповідає фактичному ступеню, що відповідає вантажопідйомності:

Для І класу вантажів – 1 – 0,91;

Для ІІ класу вантажів – 0,9 – 0,71;

Для ІІІ класу вантажів – 0,7 – 0,51;

Для ІV класу вантажів – 0,5 – 0,41;

Для V класу вантажів – 0,4 – 0,31.

6. Провізна плата за перевезення вантажів враховує витрати, пов’язані з простоєм автомобільного транспорту в пунктах завантаження і розвантаження, в межах встановлених нормами.

Порожній пробіг автомобіля між пунктами завантаження і розвантаження при слідуванні за вантажем, а також від місця розташування АТП до пункту першого завантаження і від пункту останнього розвантаження до АТП (нульовий пробіг) враховано в провізній платі і додаткового не враховуються.

Крім випадків, коли обидва пункти першого навантаження і останнього розвантаження знаходяться за межею населеного пункту, де розташоване АТП. При цьому оплачується цей короткий пробіг (табл. 4 ст. 50).

7. Провізна плата за перевезення вантажів у спеціалізованому транспорті обчислюється з урахуванням надбавок (табл. 2 ст. 46).

8. Провізною платою на перевезення цегли, контейнера, пакета, піддона, враховується надбавка 15%. При цьому транспортні витрати обчислюються за фактичною масою вантажу (нетто).

9. Провізна плата за перевезення будівельних крупно габаритних вантажів обчислюються з урахуванням таких надбавок:

1) у розмірі 30% на вантажі, що потребують при перевезенні спеціалізованого устаткування, масою окремого місця понад 250 кг. для скловатних і тарно-штучних;

2) у розмірі 35% по вантажу з розмірами окремого місця по висоті від поверхні дороги понад 2,5 м. до 3,8 м., або по ширині понад 2 м. до 2,5 м.

Зазначені надбавки застосовувати потрібно до перевізної плати без вартості тари та навантажувальних робіт.

Тема. Загальновиробничі витрати та їх розрахунок

Загальновиробничі витрати за відповідними порядками та підсумком прямих витрат:

1. За розділами.

2. Без розділу на розділи в цілому на кошторис.

Для розрахунку загальновиробничих витрат їх статті групують на три блоки:

І блок. Кошти на заробітну плату працівників.

ІІ блок. Відрахування на соціальні заходи згідно законодавства.

ІІІ блок. Інші статті загальновиробничих витрат.

І блок. Розрахувати кошти на заробітну плату працівників виходячи з трудовитрат, що передбачені в прямих витратах: сума трудовитрат робітників-будівельників та робітників, що обслуговують машини та механізми.

У інвесторських кошторисах трудовитрати працівників визначаються за формулою:

, де

 – трудовитрати  працівників з загальновиробничих витратах.

 – нормативно-розрахункова кошторисна трудомісткість робіт, що передбачена в прямих витратах (робітників-будівельників та робітників-машиністів); люд-год.

 – усереднений коефіцієнт переходу від нормативно-розрахункової кошторисної трудомісткості, що передбачені в прямих витратах до трудовитрат працівників у загальновиробничих витратах і приймається в розмірах, що рекомендовані Мінбудом України (див. додаток 3 ст. 160 ”Ціноутворення в будівництві”).

При визначені коштів на заробітну плату на стадії складування інвесторського кошторису приймається вартість люд-год. в розмірі, рекомендованих Мінбудом для будівництва за нормативним розрядом для виконаних робіт:

, де

 – заробітна плата працівників.

 – вартість люд-год. за виробничим розрядом; грн./ люд-год.

 – трудовитрати  працівників з загальновиробничих витратах .

ІІ блок. Відрахування на соціальні заходи визначаються виходячи з норм, установлених законодавством, і кошторисної заробітної плати:

,

де

 – кошторисна заробітна плата, визначається як сума заробітних плат робітників-будівельників, робітників-механізаторів та працівників у загальновиробничих витратах, тобто інших технічних працівників;

 – коефіцієнт, обчислений виходячи з суми встановлених законодавством нормативних відрахувань на соціальні заходи, крім сплати тимчасової працездатності за перші 5 днів.

Станом з 01.01.2006р. він становить 0,4037, тобто

ІІІ блок. Решта статей загальновиробничих витрат.

На стадії складування інвесторської кошторисної документації, розраховують виходячи з нормативно-розрахункової трудомісткості, що передбачаються в прямих витратах та усереднених показників показників для визначення коштів на покриття решти статей загальновиробничих витрат, обчислених в грошовому виразі на люд-год. зазначеної трудомісткості.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8