Реферат: Економіка Куби
За давньою традицією
кубинці й кубинки, особливо в сільській місцевості, одружуються в молодому
віці.
За даними переписів, в
1953 році на Кубі проживало 5 829 тис. чоловік, в 1970 р. – 8 569 тис., в 1981
р. – 9 723 тис., в 1993 р. – 10 978 тис. чоловік; у грудні 1997 р. – 11 094
тис. чоловік, у липні 2004 р. чисельність населення оцінювалася в 11,31 млн.
чоловік.
В інтервалі 1953–1970 рр.
приріст населення становив 2,2% у рік, з 1970 по 1991 рр. – 1,1% у рік, а до
2004 р. – 0,34%. Зниження темпів приросту обумовлено падінням народжуваності,
що в 2004 році склала 12,18 на 1000 жителів (у перші роки після революції вона
досягала 37 народжень на 1000 жителів); смертність в 2004 становила 7,17 на
1000 жителів. Періодично ріст населення вповільнюється внаслідок еміграції.
В 1960-ті роки більше
півмільйона кубинців емігрувало, головним чином у США; в 1966 році в США був
прийнятий спеціальний закон, що гарантував кубинським емігрантам надання
притулку й пільги. В 1980 році, коли кубинська влада дозволила еміграцію, майже
125 тис. кубинців було перевезено з порту Маріель на Кубі в Кі-Уест (шт.
Флорида); ця операція, у якій взяли участь сотні приватних катерів і човнів,
одержала назву «човнового мосту».
Соціалістична Куба –
країна молоді. Сучасна вікова структура населення, насамперед висока частка
осіб молодої вікової групи (до 15-і років), створює чималі труднощі для
соціального економічного розвитку Куби. На цю групу приблизно припадає 37%
усього населення, а на особи старше 65 років – 6%. Через високу частку дітей у
складі населення загострилася проблема робочої сили, особливо в сільській
місцевості. По відліку безробітних у структурі трудових ресурсів Куба займала
одне з перших місць у капіталістичному світі.
Конституція
соціалістичної Куби гарантує право на працю, відпочинок і соціальне
забезпечення. Ще в 1959 році був установлений 8-годинний робочий день. У суботу
на Кубі працюють половину дня. Соціальне страхування постійно розвивається:
пенсійне забезпечення за віком, непрацездатності або інвалідності. Це поліпшило
умови життя населення. Найбільш відчутний вплив прогресу в сільській
місцевості. У соціалістичній Кубі різко зросли рівень життя й купівельна
спроможність сільського населення.
Куба виділяється відносно
рівномірним розміщенням населення по території. Розміщення населення багато в
чому було обумовлено становленням і поглибленням «цукрової» спеціалізації
господарства.
Гавана – «гранд» не
тільки серед кубинських міст, тому що в ній зосереджена 1/5 усього міського
населення країни, але й одне з найбільших міст всієї Латинської Америки. У
Гавані живе близько 2000000 чоловік. Це один зі значних центрів політичного,
культурного й наукового життя Латинської Америки.
|