Реферат: Економіка Куби
Курс кубинського
керівництва на залучення іноземних технологій і інвесторів за допомогою
створення вільних економічних зон дав певні результати. З 1997р., коли почали
функціонувати три СЕЗ, створені в гаванському регіоні (Маріель, Гавана і
Вахай), число іноземних операторів у них перевищило 250 фірм. Однак, близько
70% з них діють у сфері торгівлі, а інші — у сфері послуг і виробництва.
Основними операторами СЕЗ Куби є компанії Іспанії, Панами, Італії, Канади й
Мексики. (Слід зазначити, що дані про обсяги операцій операторів СЕЗ відсутні,
що побічно свідчить про неповну реалізацію завдань, покладених на зони).
У зв'язку з тим, що
діяльність СЕЗ лише частково змогла забезпечити потреби країни в залученні
передових технологій і виявилося в переважаючому ступені орієнтована на
торговельні операції, важливим напрямком діяльності кубинського керівництва
стала концепція створення індустріальних парків.
Протягом 2000 р. йшла розробка
проекту організації індустріального парку, що представляє собою територію, у
рамках якої невеликі підприємства й фірми могли б, при іноземній участі й
технологічному сприянні, розвивати високотехнологічні виробничі процеси.
Курируючою організацією цього проекту є Міністерство науки й технології Куби.
Як вказується в матеріалах концепції, хоча планований проект індустріального
парку відкритий для будь-якої промислової діяльності, його основною профілюючою
сферою повинні стати такі виробничі процеси, як інформатика, електроніка й
біотехнологія. Успіх діяльності парку зв'язується насамперед з наявними кадрами
кваліфікованих фахівців. У цьому зв'язку, як місце розташування індустріального
парку намічається використовувати території в безпосередній близькості від
Вищого Політехнічного Інституту м. Гавани з метою встановлення прямих зв'язків
із цим учбово-дослідницьким центром.
Проект створення іншого
індустріального парку припускає його розміщення в провінції Сантьяго-Де-Куба.
Основною сферою діяльності даного парку повинні стати традиційні галузі
промисловості з метою індустріального розвитку регіону Сантьяго-Де-Куба й
створення нових робочих місць.
Короткі характеристики
вільних економічних зон і сучасний стан їх инфрастуктуры приводяться нижче.
Вільна економічна зона
Маріель перебуває у великому портовому й індустріальному центрі країни,
розташованому в 30 км. на захід від Гавани. Територія зони становить 553 га. У цей час на зона розмішується 7 тис.м2 площ критих складських приміщень і 600 м3 площ, зайнятих під приміщення офісів, демонстраційних і конференц-залів. На території зони є
невеликий аеропорт для обслуговування легких і середніх літаків (бетонна
злітно-посадочна смуга довжиною 1800 м і шириною 45 м), а також причал.
Зона географічно вдало
розташована з погляду обробки вантажів двох сусідніх торговельних партнерів
Куби — Мексики й Канади.
Вільна зона «Місто
Гавана» розташована в східному пригороді м. Гавана (долина Берроа) в 10 км від
Гаванського морського порту. Рішення про створення вільної зони в даному районі
було прийнято через зручне географічне розташування й базу, що була тут раніше,
фірми «Habana in Bond», що з 1992р. здійснює обслуговування іноземних
компаній, що діють на Кубі, надаючи їм складські приміщення й послуги по митній
обробці вантажів.
Зона розташована на
території 158 га, 92 з яких забудовані виробничими й адміністративними
будинками. Криті виробничі цехи й складські приміщення нараховують 14,5 тис.м2
площ, службові приміщення й приміщення, зайняті під офіси становлять 4,6
тис.м2, сільськогосподарські території — 52,2 тис.м2 контейнерний термінал розташований
на площі 4,2 тис.м2. У цей час у безпосередній близькості від даної СЕЗ
ведеться створення індустріального парку, територія якого складе 110,5 тис.м2.
Зона розташовує розвитий
внутрішньою інфраструктурою. Довжина під'їзних і внутрішніх автомобільних доріг
становить 1844 м. Є автозаправна станція й станція технічного обслуговування
автотранспорту. Задіяно надійні системи телевізійного спостереження, охорони й
протипожежної безпеки.
Ділова інфраструктура
зони включає комерційний центр, обладнаний необхідними приміщеннями для
проведення переговорів і організації демонстраційних показів зразків, філія
банку «Banco Financiero Internacional» і систему телефонного й
телевізійного обслуговування.
Вільна економічна зона
Вахай розташована в приміському районі м. Гавана на відстані 1,5 км. від вантажного термінала Гаванського міжнародного аеропорту ім'я Хосе Марті. Площа зони
становить 21,47 га, з яких 13,4 га забудовані будинками й спорудженнями. Криті
виробничі склади й складські приміщення займає територію 13 тис.м2, приміщення
під офіси — 1,1 тис.м2.
До послуг іноземних
фірм-операторів споруджені вантажно-розвантажувальні площадки, промислові
полігони, на яких може бути розміщене будь-яке встаткування. Довжина внутрішніх
автодоріг становить 2000 м, є автозаправна станція.
Крім того, зона має у
своєму розпорядженні діловий центр, що має спеціально обладнані приміщення для
проведення переговорів, ділових зустрічей і семінарів загальною площею 240 м2.
Фахівці зони надають
консультації по юридичних і техніко-економічних питаннях, транспортні й митні
послуги.
Адміністративне керування
зонами «Маріель» і «Вахай» здійснюється акціонерним товариством «Almacenes Universales S.A.», a зони «Місто Гавана» (Берроа) —
корпорацією «СIМЕХ S.A.».
Російські організації й
комерційні структури, акредитовані на Кубі, стали також звертатися до практики
використання у своїй комерційній діяльності вільних економічних зон. Зокрема,
російські компанії «Елерс ЛТД» і ВАО «Автоекспорт» здійснюють поставки
запчастин до різних марок автомобілів російського виробництва зі складів у
вільній зоні «Місто Гавана» (Берроа).
Основна грошова одиниця
Куби — песо, рівний 100 сентаво. Заснований в 1948 році Національний банк Куби
був центральним банком країни, однак в 1960 році, коли всі приватні банки, як
кубинські, так і іноземні, були націоналізовані, він взяв на себе й всі інші
банківські функції.
Протягом останнього
десятиліття банківська система Куби перетерпіла істотні зміни, розвиваючись і
вдосконалюючись відповідно до вимог нової економічної ситуації. У січні 1994р.
розгорнулася реформа банківської системи країни. Її початком стало створення
приватних за формою, але з 100% державним капіталом фінансові установи — Banco internacional de comercio (BICSA), завданням якого є розвиток торгівлі товарами й
послугами шляхом фінансування подібних операцій за кордоном. BICSA проводить всі типи банківських
операцій, включаючи відкриття поточних рахунків приватним особам, а також бере
активну участь у внутрішньому фінансуванні в конвертованій валюті виробництва
процесів і послуг, призначених на експорт і для реалізації усередині країни. За
п'ять років існування банку, його клієнти скористалися кредитами на 800 млн.
дол.
З появою BICSA у кубинській банківській системі був
покладено початок створенню цілого ряду недержавних банківських і фінансових
установ, об'єднаних в 1996р. у Групу АТ «Новий Банк» ( El Grupo de Nueva banca). У цю Групу крім BICSA входять ще п'ять банково-фінансових організацій.
– Financiera nacional (FINCA), ціль, що фінансувати експорт і імпорт продуктів,
устаткування й послуг, використовуючи такі механізми як, оренда, лізинг,
факторинг, надання торговельних знижок і ряд інших операцій, а також здійснення
короткострокового фінансування підприємств.
– Casa de cambio (CADECA).
У зв'язку з легальним ходінням у країні двох валют- кубинського песо й доларів
США, CADECA надає послуги по обміні валюти в
сфері міжнародного туризму й для населення країни.
– Banco metropolitanо. Надає спеціалізовані послуги
дипломатичному корпусу й іноземним. фізичним особам, постійно або тимчасово
проживаючим у країні, а також кубинським громадянам, що мають ВКВ. В 2000 р.
банк зробив своїм клієнтам послуг на 70,2 млн. дол., а також національними
організаціям на 15 млн. кубинських песо.
У Групу АТ «Новий банк»
входять також Banco de inverciones, що орієнтований на надання
спеціалізованих послуг в області внутрішніх і зовнішніх інвестицій (в 1996-99
рр. надано фінансування на 20,2 млн. дол.) і фінансова організація Compania Fiduciaria, що займається керуванням довірчою
власністю юридичних та фізичних осіб. Компанія здійснює керування власністю
національних поручителів на 200 млн. дол. що разом з іншими дорученнями й
послугами (180 млн. дол.) становить 380 млн. доларів.
Гнучка й ефективна
банківська система країни, що загалом відповідає міжнародним. вимогам у цій
сфері економічної діяльності, зажадала, створення Центрального банку Куби (Banco central de Cuba), функції якого до травня 1997р. виконував
Національний банк Куби.
У завдання ЦБ як керівної
установу банківської системи країни входить випуск національної валюти,
підтримка її стабільності, здійснення контролю за сегментами банківської
системи, розробка й перетворення в життя відповідної грошової політики. На
міжнародному рівні ЦБ займається нормалізацією фінансових відносин із зовнішнім
світом, включаючи питання зовнішнього боргу, представляє кубинську державу
перед закордонними банківськими, валютними й кредитними організаціями.
З появою ЦБ не відбулося
скасування Національного Банку. У його функції були поставлені реєстрація,
контроль і обслуговування зовнішнього боргу країни й зовнішнього боргу самого
банку перед іноземними кредиторами при збереженні гарантій з боку держави, а
його велика банківська мережа усередині країни перейшла у ведення нової
організації — Banco de creditos comercio, створеного в 1997 р.
В 2000 р. почав операції
створений наприкінці 1999 р. Зовнторгбанк Куби. Правові основи його діяльності
визначаються Декрет-Законом №198 від 08.11.1999р. Основне завдання банку —
здійснення операцій, пов'язаних з підприємницькою діяльністю кубинських
організацій, що займаються зовнішньоторговельною діяльністю. Зовнторгбанку Куби
надане право, здобувати на ринку боргові зобов'язання кубинських фінансових і
державних установ, підприємств під свою повну відповідальність, за згодою
кредиторів, а також з дозволу ЦБ Куби.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14 |