Курсовая работа: Сервісне обслуговування
У сучасній
Україні завданням соціальної політики є адаптація соціальної сфери до ринкових
умов господарювання. Сфера послуг продовжує залишатися в економічному і
організаційному плані багато в чому не функціональною по відношенню до цілого
ряду громадських потреб. Все ж нині сталася зміна поглядів на культуру сервісу
в порівнянні з до перестроїчним періодом економіки. Багато нових видів сервісу
генерують послуги високодохідного характеру, тобто, націлені переважно на
невелику частину забезпечених і дуже забезпечених людей. В той же час приватний
капітал не схильний освоювати малорентабельні сервісні виробництва, необхідні суспільству
і регіонам країни.
За останні 10-15
років вітчизняний сервіс освоїв безліч різновидів послуг, з якими суспільство
радянського періоду прямо не стикалося. Це: консалтинг, лізинг, психологічне і
сімейне консультування, культурно - валеологічні послуги, ігровий і шоу-бізнес
та інші.
1.2 Поняття сервісу і його
необхідність
Життєві блага,
споживані населенням, не обмежуються матеріальними продуктами, а доповнюються
споживанням послуг. Так, наприклад, фізіологічні потреби задовольняються не
лише їжею і одягом, але і опалюванням, освітленням і так далі, що пов'язано з
отриманням послуг. Духовні потреби заповнюються не лише книгою, картинами, але
і користуванням послуг освітніх установ, театру і тому подібне.
Одним з
елементів товарної політики є служба сервісу для клієнтів. Товар фірми зазвичай
припускає наявність тих або інших послуг. Сервіс може бути незначним, а може
грати для товару визначальну роль. Сервіс - робота по наданню послуг для
задоволення чиєї-небудь потреби; комплекс послуг, пов'язаних зі збутом і
експлуатацією продукції. Сервіс є системою, що дозволяє покупцеві вибрати для
себе оптимальний варіант придбання і споживання товару, а також вигідно його
експлуатувати впродовж певного терміну, що диктується інтересами споживача.
Коли послуги, що робляться
конкуруючими організаціями, починають набувати усе більш однорідного характеру,
тобто коли матеріальні компоненти послуг і тарифи стають приблизно однаковими,
роль особового чинника у боротьбі за клієнтів і за створення стратегічної
конкурентної переваги фірми різко зростає. Сервіс є важливим засобом
конкуренції. У деяких сферах бізнесу - найважливішим.
Сервіс - неодмінна умова ринкового успіху
товару (послуги). У відсутність сервісного обслуговування товар втрачає свою
споживчу цінність (чи частину її), стає не конкурентоздатним і відкидається
покупцем. В умовах конкуренції виробник бере на себе відповідальність за
підтримку працездатності випущеного і проданого виробу впродовж усього часу
його економічно доцільної експлуатації з позицій споживача через наступні
обставини:
- по-перше, відлагоджений
сервіс допомагає виготівникові формувати перспективний, досить стабільний ринок
для своїх товарів;
- по-друге, висока
конкурентоспроможність товару в значній, а нерідко у вирішальній мірі залежить
від високоякісного сервісу;
- по-третє, сервіс сам по собі
звичайна дуже прибуткова справа;
- по-четверте, відмінно
відлагоджений сервіс - неодмінна умова високого авторитету (іміджу)
підприємства - виробника.
Організація
сервісу - це досить складний комплекс технічних, маркетингових і комерційних
елементів, які залежать від специфіки продукції, міри розвитку ринку, гостроти
конкуренції і інших ринкових чинників. Високоякісний сервіс підвищує
конкурентоспроможність товару і тягне ріст попиту на пропоновані вироби. При
організації сервісу підприємство повинне відповісти на питання:
- які послуги включити в рамки
сервісу;
- який рівень сервісу
запропонувати;
- у якій формі організувати
сервіс.
Дуже
важливо розуміти, що відповідати на ці питання необхідно з точки зору
споживача. Діячеві ринку слід вивчити
споживачів, щоб зрозуміти, які основні послуги можна було б їм запропонувати, і
яка відносна значущість кожної з них. Це питання вирішити не так вже просто.
Послуга може бути надзвичайно важливою для споживачів і, проте, не є
вирішальною при виборі постачальника, якщо усі наявні постачальники надають її
на одному і тому ж якісному рівні. Споживача цікавлять не лише певні послуги
самі з себе, але і їх об'єм і якість. Якщо клієнтам банку доведеться вистоювати
довгі черги або спілкуватися з похмурими службовцями або касирами, вони можуть
змінити банк. Фірмі необхідно постійно стежити за тим, на скільки рівень її
власних послуг і послуг конкурентів відповідає очікуванням замовників. Виявити
вади в системі сервісу можна за допомогою ряду прийомів, таких, як проведення
порівняльних закупівель, регулярні опитування споживачів, установка ящиків для
пропозицій і створення системи роботи із скаргами і претензіями. Усе це
допоможе фірмі мати уявлення про те, як вона працює, а розчарованим клієнтам -
отримати задоволення.
Діяч ринку повинен також вирішити, в яких формах надаватимуться різні
послуги. Перше питання: які розцінки встановити на кожен вид сервісних робіт?
Кожен вид послуг можна надавати по-різному. І рішення фірми залежатиме від
переваг клієнтів, і від підходів, вживаних конкурентами.
У будь-якій країні підприємці і менеджери сервісу готові
використовувати національні традиції обслуговування, якщо вони не суперечать
сучасним вимогам і підвищують ефективність сервісної діяльності в цілому.
Менеджмент сервісу виходить з того, що культурно, тобто якісно з високою мірою
досконалості обслуговувати споживачів вигідно, передусім, для самих
працівників. Навпаки, відсутність культури сервісу помітно відбивається на
зниженні прибутків підприємства, фірми.
Тому
в розвинених країнах світу менеджмент розробляє комплекс єдиних вимог до
культури обслуговування, впроваджує його в практику своїх фірм і контролює
виконання. Стратегія менеджменту при цьому вибудовується так, щоб зробити
співробітників однодумців адміністрації, а не нав'язати персоналу культуру
обслуговування наказовими методами. З цією метою з працівниками проводять
спеціальні заняття, розбирають помилки і збої в оволодіння етикою і естетикою
обслуговування. Якщо хтось не прагне опанувати необхідні вимоги, то після ряду
серйозних порушень з таким співробітником розлучаються.
Подібний
гнучкий і одночасно жорсткий підхід не міг бути розвинений в радянській сфері
послуг, хоча тоді культурі обслуговування приділялося немало уваги. Вищестоящі
органи зобов'язували господарських керівників боротися в колективах за культуру
обслуговування клієнтів. Відповідні вимоги записувалися в посадові обов'язки,
вивішувалися на видному місці в приміщенні прийому відвідувачів. За порушення відповідних
пунктів соціалістичних зобов’язань, пов'язаних з культурою обслуговування, по
відношенню до працівника могли бути прийняті адміністративні або економічні
санкції.
Проте
працівник сфери послуг того періоду, по-перше, був не зацікавлений в ефективній
роботі - якість і зростаючий об'єм праці майже не відбивалися на винагороді,
по-друге, неякісне обслуговування було поширене всюди і не тягнуло серйозних
наслідків для недбалого працівника. Тому грубість і неуважність до споживача не
були рідкістю.
Сьогодні
в практиці вітчизняного сервісу очевидні позитивні зрушення в наступних
напрямах:
-
виробники послуг усвідомлюють значення
споживачів в розвитку бізнесу і конкуренції; за споживача йде боротьба;
-
трансформуються в кращу сторону багато
організаційно-технологічних сторін обслуговування : зникли черги в магазинах,
безліч операцій робляться за допомогою автоматизації і за допомогою
комп'ютерної техніки ін.;
-
більше уваги приділяється естетичним
сторонам обслуговування.
Привабливого
вигляду набувають вітрини, викладення товарів, інтер'єри приймальних приміщень
і контактних зон сервісного підприємства.
1.3 Класифікація
сервісу і правила організації ефективного сервісу
Сервіс
підрозділяється:
За
часом здійснення:
1. Передпродажний
сервіс пов'язаний з підготовкою виробу для надання потенційному або реальному
покупцеві. Передпродажний сервіс завжди безкоштовний. В принципі, він містить
шість основних елементів:
1)
Перевірка;
2)
Консервація;
3)
Укомплектовування необхідною технічною документацією,інструкціями
про пуск, експлуатацію, технічному обслуговуванні та ін. технічна документація
має бути надрукована на мові країни покупця устаткування, а якщо в країні є
великі групи населення, що говорять на різних мовах, вважається доцільним
видавати документацію спеціально для них (за умови, що вони є масовими
покупцями цього товару);
4)
Розконсервація і перевірка перед
продажем;
5)
Демонстрація;
6)
Консервація і передача споживачеві.
2.
Післяпродажний сервіс ділиться на
гарантійний і післягарантійний за чисто формальною ознакою: «безкоштовно» (у
першому випадку) або за плату (у другому) робляться передбачені сервісним
переліком роботи. Формальність тут проявляється в тому, що вартість робіт,
запасних частин і матеріалів в гарантійний період входить в продажну ціну або в
інші (післягарантійні) послуги.
a)
Сервіс в гарантійний період охоплює
набраного на гарантійний період вигляду відповідальності, залежного від
продукції, укладеного договору і політики конкурентів. Він включає:
1)
Розконсервацію при споживачі;
2)
Монтаж і пуск;
3)
Перевірку і налаштування;
4)
Навчання працівників правильній
експлуатації;
5)
Навчання фахівців з підтримувального
сервісу;
6)
Спостереження виробу в експлуатації;
7)
Здійснення наказаного технічного
обслуговування;
8)
Здійснення ремонту (при необхідності);
9)
Постачання запасних частин.
б) сервіс в
післягарантійний період. Він включає:
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 |