Курсовая работа: Проектування АТП регіональних вантажних перевезень

Час роботи за календарний період характеризується числом днів (для однієї одиниці) або автомобіле-днів (для парка) експлуатації рухомого складу на лінії. Впродовж робочого дня кожний автомобіль (автопоїзд) певний час знаходиться в наряді, тобто, працюючи на лінії, виконує перевезення вантажу.

Час перебування в наряді:

Час перебування в наряді Т н визначається кількістю годин з моменту виїзду рухомого складу з АТП до моменту його повернення за винятком годин, які відводяться водію на обід та відпочинок у відповідності з трудовим законодавством. Значення Т н характеризує використання рухомого складу в часі протягом доби.

Т н = Т рух + t н-р , (1.6)

де Т рух – час руху, год.

Тоді розрахуємо Т н для всіх автомобілів по кожній марці:

1). Т н = 4 + 3 = 7 год; (ЗІЛ 133ГЯ)

2). Т н = 5 + 1 = 6 год; (КамАЗ 53212)

3). Т н = 4,85 + 1,5 = 6,35 год; (МАЗ 500А)

4). Т н = 5,8 + 2 = 7,8 год; (МАЗ 504В+МАЗ 5205А)

5). Т н = 5,15 + 1,5 = 6,65 год; (КамАЗ 5410+ОдАЗ 9370)

6). Т н = 5 + 2 = 7 год; (МАЗ 504А + МАЗ 5245)

7). Т н = 7,63 + 0,5 = 8,13 год; (КамАЗ 5511)

8). Т н = 5,75 + 0,25 = 6 год; (МАЗ 503 А)

9). Т н = 7,64 + 0,5 = 8,14 год; (ЗІЛ-ММЗ-554М)

Т н = Тн.д. .

Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).

Час їздки:

Час їздки рівний:

t ї = 2×t рух + t н-р , (1.7)

де t рух – час на рух за їздку, год. Отже:

1). t ї = 2×120 + 180 = 420 хв. (7 год); 6). t ї = 7 год;

2). t ї = 2×66 + 30 = 162 хв. (3 год); 7). t ї = 4,07 год;

3). t ї = 6,35 год; 8). t ї = 6 год;

4). t ї = 7,8 год; 9). t ї = 4,07 год;

5). t ї = 6,65 год;

Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).

Число календарних днів:

Для кожної одиниці парку рухомого складу число календарних днів становить:

Д к = Д е + Д р + Д пр, (1.8)

де Д е – дні в експлуатації, дн.;

Д р – дні в ТО і ремонтах, дн.;

Д пр – дні в простої в готовому до експлуатації стані, дн.

Д к = 250 + 24 + 91 = 365 днів.

Число автомобіле-днів:

Для визначення днів експлуатації, ремонту або простою парку рухомого складу використовують складний показник автомобіле-дні. Спискове число автомобіле-днів АДк парку автомобілів за календарний період Д:

АДк = АДе + АДр + АДпр, (1.9)

де АДе, АДр, АДпр – відповідно автомобіле-дні експлуатації, ТО і ремонту, а також простою.

АДе = 85×250 = 21250 авт.-днів;

АДр = 0×24 = 0 авт.-днів;

АДпр = 5×91 = 455 авт.-днів;

АДк = 21250 + 0 + 455 = 21705 авт.-днів;

Число автомобіле-годин: Для визначення часу роботи парку на лінії за календарний період використовують показник автомобіле-години АГ.

АГ = А j ×Т н (1.10)

де А j – кількість автомобілів j-ої марки, од.

Звідси:

1). АГ = 7×6 = 42 авт.-год; 6). АГ = 7×30 = 210 авт.-год;

2). АГ = 6×6 = 36 авт.-год; 7). АГ = 8,13×5 = 40,65 авт.-год;

3). АГ = 6,35×6 = 38,1 авт.-год; 8). АГ = 6×1 = 6 авт.-год;

4). АГ = 7,8×13 = 101,4 авт.-год; 9). АГ = 8,14×3 = 24,42 авт.-год;

5). АГ = 6,65×15 = 99,75 авт.-год;

Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).

Середній час перебування в наряді:

Т н.ср = åАГ/Аа , (1.11)

Т н.ср = 598,32/85 = 7,04 год.

2. Техніко-експлуатаційні показники використання АТП.

Загальний пробіг автомобіля:

Загальний пробіг автомобіля, L заг :

L заг = L м + L н , (1.12)

де L м – пробіг, пов’язаний з виконанням транспортного процесу, км;

L н – нульовий пробіг, км.

Розрахуємо для одного автомобіля по кожній марці:

1). L заг = 180 + 0 = 180 км; 6). L заг = 225 км;

2). L заг = 220 + 30 = 250 км; 7). L заг = 210 км;

3). L заг = 182 + 12 = 194 км; 8). L заг = 200 км;

4). L заг = 204 км; 9). L заг = 210 км;

5). L заг = 180 км;

Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).

Середня довжина їздки по марках автомобілів:

Середня довжина їздки для автомобілів марки КамАЗ рівна:

l с. їзд. = (250+180+210)/3 = 213,3 км.

Середня довжина їздки для автомобілів марки МАЗ рівна:

l с. їзд. = (194+204+225+200)/4 = 205,8 км.

Середня довжина їздки для автомобілів марки ЗІЛ рівна:

l с. їзд. = (180+210)/2 = 195 км.

Обсяг перевезень вантажів: Загальний обсяг вантажів, що перевозяться всіма марками КамАЗ рівний:

Q р = 53250+30000+25000 = 108 250 т.

Загальний обсяг вантажів, що перевозяться всіма марками МАЗ рівний:

Q р = 65000+101250+12000+2000 = 180 250 т.

Загальний обсяг вантажів, що перевозяться всіма марками ЗІЛ рівний:

Q р = 15000+8250 = 23250 т.

Загальний річний обсяг перевезень по всьому АТП складає 311 750 тон.

Транспортна робота:

За кожну їздку автомобіль здійснює транспортну роботу, Р. Розрахуємо вантажооборот для кожної марки автомобілів.

Р = А с×n ї×q н×l в , (1.13)

де l в – довжина їздки з вантажем, км. Отже:

1). Р = 6×1×10×90 = 5400 ткм; 4). Р = 13×1×20×102 = 26520 ткм;

2). Р = 6×2×10×55 = 6600 ткм; 5). Р = 15×1×14,2×90 = 19170 ткм;

3). Р = 6×1×8×97 = 4656 ткм; 6). Р = 30×1×13,5×100 = 40500 ткм;

7). Р = 5×2×10×105 = 10500 ткм; 9). Р = 3×2×5,5×105 = 3465 ткм;

8). Р = 1×1×8×100 = 800 ткм;

Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).

Показники парку рухомого складу:

Під парком рухомого складу розуміють всі транспортні засоби автотранспортного підприємства. Списків (інвентарний) парк рухомого складу – це парк, який рахується на балансі АТП на даний період. За своїм технічним станом він поділяється на парк придатний до експлуатації А т та парк, який знаходиться в ТО та ремонтах А р:

А с = А т + А р , (1.14)

Частина парку А т використовується на перевезеннях, а друга частина знаходиться в простої:

А т = А е + А пр , (1.15)

де А е – кількість автомобілів на лінії, од;

А пр – кількість автомобілів в простої, од.

Звідси,

А с = А е + А пр + А р + А спец , (1.16)

А е = 85 од.;

А пр = 0 од.;

А р = 0 од.;

А спец = 5 од;

А с = 85 + 5 = 90 од.

Середня вантажопідйомність:

Середня вантажопідйомність по АТП складає:

q н ср = (10×6+10×6+8×6+20×13+14,2×15+13,5×30+10×5+8×1+5,5×3)/85 =13,2т.

Коефіцієнт випуску рухомого складу.

Використання рухомого складу за певний період за календарним часом, крім натуральних показників – автомобіле-днів експлуатації, характеризується також коефіцієнтом випуску рухомого складу. Для парку рухомого складу за Д календарних днів:

a в = АД е / АД к , (1.18)

Коефіцієнт випуску рухомого складу залежить від технічного стану рухомого складу, величини нормованих простоїв, дорожніх та кліматичних умов, сезонності перевезень, рівня організації роботи АТП.

a в = 21250/ 21705 = 0,98.

Коефіцієнт технічної готовності.

Технічний стан парку рухомого складу характеризується коефіцієнтом технічної готовності:

для одного автомобіля за Д календарних днів:

a т = Д т / (Д т + Д р), (1.19)

Тоді: a т = (250 + 91)/(250+91+24) = 0,93.

для парку рухомого складу за Д календарних днів:

a т = АД т / (АД т +А Д р), (1.20)

Звідси: a т = (21250+455) / (21250 + 455 + 0) = 1.

Коефіцієнти статичного та динамічного використання вантажопідйомності.

Використання вантажопідйомності рухомого складу характеризується статичним і динамічним коефіцієнтами.

Коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності, g с :

g с = Q ф / Q в , (1.21)

де Q ф – кількість фактично перевезеного вантажу, т;

Q в – кількість вантажу, який можна було б перевезти за вантажні їздки при повному завантаженні рухомого складу, т.

Середнє значення коефіцієнта статичного використання вантажопідйомності, gс.ср. :

 gс.ср = 311750 / 311750 =1.

Коефіцієнт динамічного використання вантажопідйомності, g д :

g д = Р ф / Р в , (1.22)

де Р ф – кількість фактично виконаної транспортної роботи, ткм;

Р в – можлива транспортна робота при умові повного використання вантажопідйомності рухомого складу на відстань всього пробігу з вантажем, ткм.

На відміну від g с коефіцієнт динамічного використання враховує не тільки кількість перевезеного вантажу, але й відстань, на яку він перевозиться. Середнє значення коефіцієнта динамічного використання вантажопідйомності, g д. ср. :

g д. ср = 29402750 / 29402750 = 1.

Коефіцієнт використання пробігу.

На основі проведених розрахунків по визначенню загального пробігу (див. табл. 1.2) проводимо розрахунки коефіцієнтів використання пробігу, b :

b = L в / L заг , (1.23)

Розрахуємо для одного автомобіля по кожній марці:

1). b = 90 / 180 = 0,5; 6). b = 0,44;

2). b = 110 / 250 = 0,44; 7). b = 0,5;

3). b = 0,5; 8). b = 0,5;

4). b = 0,5; 9). b = 0,5;

5). b = 0,5;

Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).

Коефіцієнт нульових пробігів.

Величина коефіцієнта використання пробігу залежить від нульових пробігів, які оцінюються коефіцієнтом нульових пробігів, w н :

w н = L н / (L х + L в + L н), (1.24)

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22