Учебное пособие: Соціологія як наука про суспільство

Соціальні інститути можна поділити на формальні і неформальні. Формальні соціальні інститути регулюються законами, нормативними актами. Соціальні інститути виконують різні функції: економічні, політичні, виховні, культурні і т.д.

До економічних інститутів належать ті, які займаються проблемами виробництва, розподілом благ і послуг, регулювання грошового обігу, організації праці і т.д.

Політичні соціальні інститути пов'язані зі встановленням, виконанням, підтримкою влади (уряд, парламент, поліція і т.д.).

Виховними і культурними інститутами є інститути, створені для розвитку культури, соціалізації молодого покоління, передачі йому культурних цінностей суспільства (сім'я, школа, учбові і наукові установи).

Релігійні соціальні інститути допомагають задовольняти запити, потреби, пов'язані з розумінням того, що вважається понад природними, священними.

Зобразимо в таблиці структурні елементи і функції основних інститутів суспільства:

Необхідність соціальних інститутів визначається соціальними потребами, перш за все необхідністю підтримки цілісності суспільства, що забезпечується виробництвом товарів і послуг, постійним оновленням членів суспільства як біологічним шляхом, так і за допомогою соціалізації індивідів у межах певної культури, контролем за поведінкою членів суспільства. Всі ці соціальні потреби задовольняються не автоматично, а тільки організованими зусиллями членів суспільства, тобто за допомогою соціальних інститутів.

Формування різних соціальних інститутів називається інституалізацією.

Взаємозв'язана система соціальних інститутів забезпечує задоволення потреб членів суспільства, забезпечує його стабільність. Завдяки соціальним інститутам здійснюється соціалізація індивіда. Це відбувається під впливом перш за все сім'ї, школи, засобів масової інформації. Соціалізація - це процес становлення особи, засвоєння індивідом цінностей, норм, установок, зразків поведінки, властивих суспільству, до якого вона належить.

Інститути постійно розвиваються. Так, наприклад, інститут сім'ї пройшов ряд етапів: груповий шлюб, полігамія, моногамія. Розширена сім'я змінилася нуклеарною, що складається з дітей і батьків. В цьому інституті мінялися ролі чоловіка і дружини, методи виховання дітей.

Величезні зміни відбулися також в економічному і політичному інститутах. Сучасний політичний інститут представлений системою демократії, що включає вільні вибори, права і свободи людини, захист прав меншин.

Якщо соціальні інститути працюють нормально, то вони приносять величезну користь суспільству. Але соціальний інститут може принести суспільству і велику шкоду. В цьому випадку дії інституту називаються дисфункцією. Так буває, коли інститути не справляються зі своїми задачами, не виконують в повну міру своїх функцій. Наприклад, нині українські правоохоронні органи не в змозі належним чином захистити життя і приватну власність громадян. Не повною мірою відповідає сучасним вимогам інститут освіти. Школи і вузи нерідко видають дипломи неукам і ледарям (до вузу вступають дуби, а випускають липу)

Окрім цих явних функцій соціального інституту є також приховані функції, так звані латентними. Вони відрізняються від дисфункцій тим, що не завдають шкоди і указують на можливість отримання від інституту набагато більше користі, ніж про це відомо з офіційних джерел. Так інститут освіти дає шанс не тільки отримати знання і диплом, але також підвищити свій соціальний статус, здобути протекцію, завести друзів.

7 Громадянське суспільство

Поняття "громадянське суспільство" у ряді відносин перетинається з поняттям "відкрите суспільство", втілює модель такого суспільства, де, за визначенням К.Поппера, громадянин свідомо залучений в соціально активне життя, відмовляється сидіти склавши руки, переклавши свою відповідальність за управління світом на долю людських і надлюдських авторитетів. В трактуванні Поппера, відкрите суспільство - це суспільство, в культурі якого виникає і набуває свій природний розвиток динамічна мораль.

Динамічна мораль, на відмінність від статичної, деперсоніфікованої моралі традиційного суспільства, утілює цінності людської свободи, любові, творчості і первинну інтуїцію життєвого пориву.

Першим, хто спробував здійснити розмежування понять "громадянське суспільство" і "держава", був Дж. Локк. Держава, по Локку, здійснює функцію управління суспільством, в тому обсязі, який санкціонований суспільним договором між громадянами.

Г.Гегель потрактує громадянське суспільство як сукупність осіб, груп, станів і інститутів, взаємодія яких обумовлена їх приватними егоїстичними інтересами. Багато які складові громадянського суспільства нестійкі, тому схильні до конфліктів.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10