Дипломная работа: Організаційно-правове регулювання інвестиційної діяльності (на прикладі Вінніцької області)
У Саудівській
Аравії відповідно до актів з правового регулювання іноземних інвестицій 1997
року, податкові пільги отримують підприємства з інвестиціями, які виробляють
електроенергію. Наприклад, період звільнення від оподаткування прибутків таких
підприємств може сягати 10 років.
Україна
відноситься до категорії країн, в яких діє досить обмежене коло пільг для
іноземних інвесторів. Закон про режим іноземного інвестування 1996 року
закріплює рівні податкові умови для всіх інвесторів, як резидентів так і
нерезидентів, встановлюючи для іноземних інвесторів на території України
національний режим інвестиційної та іншої господарчої діяльності. Одночасно цей
закон не виключає можливості надання пільг іноземним інвесторам на основі
законодавства України, міжнародних угод України, в рамках реалізації
інвестиційних проектів що здійснюються відповідно до державних програм розвитку
пріоритетних галузей економіки, соціальної сфери і територій . Більш того, він
гарантує застосування таких пільг, якщо вони надані після набрання чинності
цього закону, протягом 10 років з дати вступу в дію спеціального законодавства
України про іноземні інвестиції, яке може змінювати гарантії захисту іноземних
інвестицій.
Ще одним кроком
на шляху створення однакового правового режиму для всіх суб'єктів
підприємницької діяльності в Україні стало прийняття у 1997 році Верховною
Радою України змін до закону “Про оподаткування прибутку підприємств", в
результаті чого були ліквідовані податкові пільги для іноземних інвесторів. Дії
законодавчої влади України викликали незадоволення іноземних інвесторів, які
звернулися до Конституційного Суду України із скаргами на порушення наданого їм
права на звільнення від оподаткування протягом 5 років. При цьому вони
посилались на набравший чинності з 1 січня 1995 року закон України "Про
оподаткування прибутку підприємств", якій закріплював податкові пільги для
тих іноземних інвесторів, які зареєстрували свою кваліфіковану інвестицію до 1
січня 1995 року. Відповідні положення цього закону, які стосувались надання
пільг, і були відмінені в результаті прийняття Верховною Радою зазначених змін
до нього.
Прийняття закону
"Про режим іноземного інвестування" та змін до закону "Про
оподаткування прибутку підприємств" ознаменували зміщення акцентів у
правовій політиці України до діяльності іноземних інвесторів. Відтепер надання
перш за все податкових пільг відповідно до національного законодавства стало
можливим тільки для окремих категорій інвесторів, окремих суб'єктів підприємницької
діяльності, або на окремих територіях в межах України.
Виразом такої
політики стали прийняття Верховною Радою у 1997 році закону "Про
стимулювання виробництва автомобілів в Україні", а в 1998 указу Президента
України "Про стимулювання виробництва кольорових телевізорів".
Відповідно до
закону "Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні" будь-який
інвестор, який вкладає в виробництво автомобілів в Україні суму, еквівалентну
150 мли. дол. США, отримує протягом 10 років такі види пільг:
Þ
об'єкт
оподаткування зменшується на суму, яка реінвестується підприємством в розвиток
виробництва автомобілів;
Þ
підприємство
звільняється від сплати земельного податку;
Þ
операції
підприємства, пов'язанні з ввезенням на митну територію України товарів,
необхідних для його діяльності, які не виробляються підприємствами
розташованими в Україні, звільняються від оподаткування;
Þ
операції
підприємства з продажу автомобілів власного виробництва звільняються від ПДВ;
Þ
підприємство
звільняється від сплати податків на дивіденди, які реінвестуються у власне
виробництво;
Þ
підприємство
звільняється від зборів до інноваційного фонду України;
Þ
не
справляється мито за імпортовані товари, які використовуються для цілей
виробництва та на будівництво.
Першим практичним
результатом (хоча і не досить вдалим) реалізації цієї правової політики по
заохоченню іноземних інвестицій, а також окремих суб'єктів підприємницької
діяльності, які приймають участь у проектах з залученням іноземних інвестицій
до пріоритетних галузей економіки стало підписання угоди між ВАТ
"АвтоЗаЗ" та корейською компанією "Деу" про створення СП з
виробництва та складання автомобілів. Корейська сторона зобов'язалась
інвестувати у виробництво автомобілів в Україні в рамках СП "Автозаз-Деу"
150 млн.грн. дол. США, а також залучити через кредити або реінвестиції 1.3
млрд. дол. США для їх вкладення в українську економіку.
З іншого бону,
надання великих пільг під окремі інвестиційні проекти, або окремим суб'єктам
підприємницької діяльності може негативно позначитися на діяльності тих
інвесторів, які не можуть, або не бажають робити великі інвестиції в країну.
Про це свідчить, зокрема, реакція деяких іноземних інвесторів, а також
виробників автомобілів за кордоном України, які вважають, що українські автомобілі
вироблені, або зібрані СП "АвтоЗаЗ-Деу" можуть витіснила їх з частин
ринків як в середині України, так і за її межами. Комісія ЄС, яка є виконавчим
органом Європейського Союзу, вважає, що положення законів "Про
стимулювання виробництва автомобілів в Україні" та Указу Президента
України "Про стимулювання виробництва кольорових телевізорів"
порушують вимоги Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС.
Слід відмітити,
що для інтенсифікації залучення капіталу до виробництва у законодавстві
розвинутих країн є чимало спеціальних механізмів регулювання грошових потоків.
Особливої жорсткості таке регулювання набуває в періоди криз, коли стає
необхідною політика активного виходу з кризової ситуації. Так, у Франції, ФРН
та Голландії в такій ситуації центральні банки зобов'язували комерційні банки
направляти З0—35 % капіталів у пріоритетні сфери економіки (продовольство,
житло, електроенергетика, експортні виробництва). У США комерційні банки, що
направляли кошти на довгострокове інвестування, автоматично отримували пільги
від Федеральної резервної системи у вигляді зменшення облікової ставки. В
Японії половина інвестиційних ресурсів комерційних банків примусово
направлялася на фінансування довгострокових проектів. Там же застосовувалося заморожування
депозитів з наступним інвестиційним орієнтованим використанням. В інші роки,
коли ситуація поліпшувалася, уряд Японії робив те ж саме, але у більш м'яких
формах. Банки зобов'язувалися зберігати значну частину коштів у Центральному
інвестиційному банку, де їх активно використовували як інвестиції [73,с.10].
У Франції та
Італії, а також у країнах Азіатсько-тихоокеанського регіону було використано
досвід Федеральної резервної системи США у цільовому визначенні кредитних
ставок, що забезпечувало диференціювання процентних ставок залежно від
значущості проекту. Загальна спрямованість таких заходів — створення для
інвестицій вигідніших, порівняно з короткостроковими фінансовими вкладеннями,
умов, а також створення для використання коштів у реальному секторі вигідніших,
порівняно з вкладеними у спекулятивний оборот, умов. Багато робилося й для
тог, щоб заощадження населення трансформувалися у довгострокові вкладення.
Стимули для комерційних банків - зниження резервних вимог і зменшення податку з
прибутку - діяли в тому самому напрямі.
Додаток 10.
Динаміка прямих іноземних інвестицій у
Вінницьку область
Країна інвестора
|
1996 р.
|
1997 р.
|
1998 р.
|
1999 р.
|
2000 р.
|
Всього інвестицій (дол. США)
|
Всього об’єктів інвестування
|
Австрія |
|
775
512.8 |
|
1
919 002.2 |
7
714 019.5 |
10
308 534.4 |
4 |
Невизначені* |
|
|
|
|
|
3
655 567.8 |
1 |
Іспанія |
|
887
311.6 |
853
431.7 |
|
589
061.1 |
2
329 804.4 |
1 |
Чехія |
|
|
|
|
1
570 243.5 |
1
570 243.5 |
1 |
Люксембург |
1
216 000.0 |
|
|
|
|
1
216 000.0 |
1 |
Німеччина |
63
203.0 |
7
959.7 |
400
243.2 |
|
92
136.6 |
563
542.5 |
3 |
Голландія |
|
556
697.0 |
|
|
|
556
697.0 |
1 |
США |
149
973.5 |
172
768.5 |
199
357.7 |
|
|
522
099.7 |
4 |
Угорщина |
|
100
000.0 |
|
|
286
341.3 |
386
341.3 |
2 |
Польща |
55
383.3 |
123
492.0 |
40
000.0 |
|
158
897.0 |
377
772.3 |
6 |
Канада |
|
|
352
750.0 |
|
|
352
750.0 |
1 |
Ліхтенштейн |
240
000.0 |
|
|
|
|
240
000.0 |
1 |
Молдова |
29
625.6 |
36
351.6 |
61
730.8 |
61
730.8 |
|
189
438.8 |
3 |
Румунія |
|
110
000.0 |
|
|
|
110
000.0 |
1 |
Англія |
|
|
|
39
190.8 |
|
39
190.8 |
1 |
Італія |
|
31
306.2 |
|
|
|
31
306.2 |
1 |
Сирія |
|
|
|
|
20
949.5 |
20
949.5 |
1 |
Туреччина |
|
|
|
|
15
309.0 |
15
309.0 |
1 |
Естонія |
|
|
|
|
15
000.0 |
15
000.0 |
1 |
Росія |
|
|
|
|
6
672.9 |
6
672.9 |
1 |
Багамські
острови |
|
4
000.0 |
|
|
|
4
000.0 |
1 |
Литва |
|
|
|
|
280.0 |
280.0 |
1 |
Всього
|
1 754 185.4
|
2 805 399.3
|
1 907 513.5
|
2 019 923.8
|
10 368 910.3
|
22 511 500.0
|
38
|
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34 |