Дипломная работа: Оптимізація фінансової стратегії підприємства ТОВ "Провансе"
4.2 Обчислювальні
системи та мережі
До недавнього
часу при організації обробки економічної інформації на ЕОМ застосовувався
підхід, при якому на основі інформації одного і того ж об'єкту управління
(наприклад, матеріальних ресурсів) в залежності від її вигляду (нормативна.
розцінкова тощо) і ступеню постійності формувались масиви лінійної структури
двох типів: умовно-постійні (з інформацією, яка використовувалась багато разів
протягом довгого часу) і умовно-перемінні (з фактичною або поточною
інформацією). Створення і багаторазове використання масивів з умовно-постійною
інформацією має ті переваги, які дозволяють значно спростити первинну
документацію шляхом виведення з її складу ряд постійних реквізитів, знизити
трудомісткість робіт на стадії заповнення первинних документів, підготовки і
вводу фактичної або поточної інформації до ЕОМ. Недоліком таких масивів, які
мають лінійну структуру, є то що інформація одного і того ж об'єкту управління
розосереджується поміж багатьох різних масивів (нормативних, планових та ін.),
що неминуче веде до дублювання деяких реквізитів, ускладнення при спільній їх обробці
тощо, а головне не дає змоги реалізувати принцип незалежності від прикладних
програм користувача. Лінійні масиви, формовані традиційним способом, ефективні,
як правило, з позиції одного застосування.
3 розвитком
інформаційного забезпечення систем автоматизованої обробки економічної
інформації, прагненням забезпечити виконання нових режимів обробки даних у
реальному часі і з мультидоступом до схованих даних позначилась нова тенденція
до складення інформаційного забезпечення розподілених баз даних. В умовах
використання таких баз створюються комплексні масиви нелінійної структури, які
мають усі дані про ту чи іншу предметну область або про керований об'єкт як постійного,
так і перемінного характеру.
Взагалі база
даних є сукупність даних на машинних носіях, які використовуються при
функціонуванні системи обробки інформації, організовані по визначеним правилам,
які передбачають загальні принципи описування збереження і маніпулювання ними,
а також які незалежні від прикладних програм. В основі організації бази даних є
модель даних, яка визначає правила, у відповідності з якими структуруються
дані. За допомогою моделі представляється велика кількість даних і описуються
взаємно зв’язки між ними. Найбільш поширені такі моделі даних: ієрархічна,
сітьова, реляційна.
В ієрархічній
моделі зв'язок даних "один до одного" (1:1) означає, що кожному
значенню (екземпляру) елемента даних А відповідає одне і тільки одне значення,
пов'язаного з ним елемента В. Наприклад, поміж такими елементами пар даних, як
код готової продукції і її найменуванням є вищезазначений зв'язок, так як
тільки кожному коду продукції відповідає одне її найменування.
В сітьовій моделі
зв'язок "один до багатьох" (1:В) означає, що значенню елемента А
відповідають багато (більше одного) значень, пов'язанню з ним елементів В.
Наприклад, поміж елементами даних "код виробу" (елемент А) і
"кодом матеріалів" (елементи В) існує такий взаємозв'язок бо на
виготовлення одного виробу використовується багато різних матеріалів.
Сітьова модель
даних представляє собою орієнтований граф з пойменованими вершинами і дугами.
Вершини графа записи, які представляють собою по іменовану сукупність логічних
взаємозв'язаних елементів даних або агрегатів даних. Під агрегатом даних
розуміють пошановану сукупність елементів даних, які є усередині запису. Для
кожного типу записів може бути кілька екземплярів конкретних значень його
інформаційних елементів Два записи, взаємозв'язані дугою, створюють набір
даних. Запис, з якого виходить дуга, називається власником набору, а запис, до
якого вона направлена, членом набору.
В реляційній
моделі зв'язок "багатьох до багатьох" (В:В) указує на те, що
декільком значенням елементів даних А відповідає декілька значені елементів
даних В. Наприклад, поміж елементами даних "код операції технологічного
процесу" і "табельний номер працівника" існує зазначені
взаємозв'язок, так як багато операцій технологічного процесу можуть виконувати
різні працівники (табельні номери) і навпаки.
Різновидністю баз
даних, з точки зору їх зберігання і використання,є розподіленні бази даних. Ці
бази даних широко використовуються при організації комплексів взаємопов’язаних
АРМ фахівців, на яких застосовуються ПЕОМ .
В інформаційно-обчислювальних
системах, які використовують ПЕОМ, необхідність переходу від традиційних баз
даних до розподілених диктується прагнення вирішити суперечення про поміж
перевагою розподільного схоронення і ведення баз даних і потребою їх
інтегрованого використання як цілого.
Розподілена база
даних - це сукупність логічно зв’язаних баз даних або частин однієї бази, які
розпаралелені поміж декількома територіально – розподіленими ПЕОМ і забезпечені
відповідними можливостями для управління цими базами або їх частинами. Тобто,
розподілена база даних реалізується на різних просторово розосереджених обчислювальних
засобах, разом з організаційними, технічними і програмними засобами її
створення і ведення.
До основних
переваг розподіленої базі даних можна віднести таке: підвищення продуктивності
систем за рахунок розпаралелення процесів обробки даних; підвищення
ефективності управління даними і поліпшення експлуатаційних характеристик
систем управління даними, поліпшення збалансованості навантаження і
синхронізації процесів оброки даних; підвищення надійності і живучості системи;
поліпшення гнучкості, нарощуваності і модифікованості баз даних; скорочення
вартості організації і затрат на експлуатацію баз даних; збільшення обсягу
збережених і доступних для обробки даних; зменшення обсягів даних, які
пересилаються.
Використовувати
розподілені бази даних ефективно і доцільно в предметних областях, які
характеризуються: занадто великими обсягами даних, які зберігаються і
обробляються; фізичною розосередженістю місць збирання, зберігання і
використання даних; наявністю розвинутих засобів обчислювальної техніки і мереж
передачі даних; можливістю обробки більшої частини інформації в місцях, де вона
виникає або зберігається; необхідністю одночасного виконання масової обробки
інформації тощо. Ці особливості властиві промисловим підприємству і для його
предметних областей.
Розосереджені
(або децентралізовані) розподілені бази даних фізично розміщені в різних місцях
– вузлах обчислювальної мережі. Обмін інформацією поміж під базами здійснюються
з використанням каналів зв’язку. Як під бази розподіленої бази даних можуть використовуватись
зосереджені (централізовані) бази даних і окремі (локальні) підбази. Обмін
інформацією поміж взаємозв’язаними підбазами здійснюється головним чином
результатною (обробленою, узагальненою) інформацією. При виконанні запиту в
таких системах використовується декомпозиція запиту на під запит до локальних
під баз і паралельне виконання виділених під запитів у різних вузлах
обчислювальної мережі. Ці бази даних мають безперечні переваги у порівнянні з
централізованими: обсяги пам’яті обмежені пам’ятю не однієї ЕОМ, а сумарною
пам’ятю ЕОМ, які знаходяться в усіх вузлах мережі; зменшуються затрати на
передавання інформації, так як у кожному вузлі знаходиться та інформація, яка
необхідна конкретному користувачу і по можливості забезпечує всі його інформаційні
потреби. Однак розосереджена база даних призводить до неминучого дублювання
деякої інформації, безконтрольності її зростання, а також значно ускладнюється
проблема зберігання несуперечності інформації.
Розглянута
концепція розподілених баз даних знаходить широке розповсюдження при
функціонуванні розподіленої обробки інформації. При цьому організація такої
обробки інформації відбувається, як правило, в рамках системної автоматизованої
обробки економічної інформації як в окремих структурних ланках, так і по
об'єкту управління в цілому.
Технічною
передумовою зазначених процесів є те. що одержують розповсюдження (і занадто
ефективно) ПЕОМ, які прості в експлуатації і обслуговуванні, мають відносно
низьку вартість і малі габарити тощо. Все це дозволяє наблизити їх до місць
виникнення і первинного використання інформації про процеси, які відбуваються в
виробничо-господарській діяльності об'єкта управління, а також розподілити їх
на всіх рівнях управління цього об'єкта.
Перевага способу
організації збору і обробки інформації за допомогою єдиних баз обчислювальних
систем та передачі з них даних користувачам різних рівнів за допомогою комп’ютерних
мереж за новою інформаційною (безпаперовою) технологією перед традиційним
полягає в тому, що:
достовірна
інформація про виробничо-господарські і інші процеси та явища надходить до ПЕОМ
(АРМ) як у ритмі виробництва (масова інформація), так і традиційними способами
(не масові документи), і таким чином відображає у базі (базах) даних становище
об'єкта управління (його інформаційну модель предметної області) на кожний
даний момент, або за будь-який проміжок часу; користувачі різних рівнів мають
змогу одержувати достовірні та необхідні для управління й інших цілей дані не
тільки в оперативному порядку по регламентну, але і по запиту;
інформація, яка
одноразово збирається в ритмі виробництва 1 поступає в єдину базу (бали) даних,
є єдиною для всіх користувачів, які її використовують для виконання своїх
посадових обов'язків. У цьому випадку є реальним те, що замість трьох видів
обліку може бути застосований лише один господарський облік;
відсутні (в
принципі) паперові носії даних, які призначені для користувачів різних рівнів,
тому що потрібні дані кожному користувачу цільовим порядком надходять на екран
ПЕОМ, який установлений на робочому місці користувача;
на екран ПЕОМ
надходить тільки та інформація, яка потрібна для вироблення та прийняття
управлінського рішення, І як правило, у вигляді відхилень, тоді як на паперові
носії, що складаються традиційним способом, звичайно включають всі показники,
що повністю чи частково характеризують процеси та операції, які відбуваються на
об'єкті управління;
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21 |
