Курсовая работа: Характеристика технології виробництва сиру кисломолочного

Охолодженій кисломолочний сир розфасовують у споживчу тару, упаковують, маркірують відповідно до діючого стандарту і технічних розумів. Розфасованій продукт направляють у холодильну камеру.Цей спосіб найбільш простий, але й найтрудомісткіший. У даний час кисломолочний сир виготовляють в основному на лініях Я9-опт.

Технологічній процес виробництва сиру на лінії Я9—опт зумовлений на сквашуванні нормалізованого або знежиреного молока закваскою, приготовленою на чистих культурах молочнокислих бактерій з наступним зневоднюванням згустку й охолодженням сиру в потоці. Він складається з наступних операцій: приймання і підготовка сировини; сепарування молока; нормалізація молока; гомогенізація, пастеризація й охолодження суміші; заквашування і сквашування знежиреного молока чи суміші; перемішування згустку; нагрівання, витримування й охолодження сирного згустку; зневоднювання згустку; охолодження серові; розфасування готового продукту.

Сировіну, що надходить для виробництва сиру з масовою часткою жиру 9% і нежирного, приймають за кількістю і якістю, установленими стандартом. Для виготовлення сиру підготовлене незбиране молоко сепарують, дотримуючись правил, передбачених інструкцією з експлуатації сепараторів. Молоко для вироблення сиру з масовою часткою жиру 9% і сиру селянського з масовою часткою жиру 5% нормалізують з урахуванням фактичного вмісту жиру і білка в переробленому молоці. При цьому необхідну масову частку жиру в молоці під час вироблення сиру з масовою часткою жиру 9%, встановлюють шляхом множення масової частки білка в молоці на коефіцієнти нормалізації, рівні не більше 0,5 для весняно-літнього і не більше 0,53 для осінньо-зимового періодів долі. Необхідну масову частку жиру в молоці під година вироблення серові селянського встановлюють шляхом множення масової частки білка в молоці на коефіцієнт нормалізації, який рівний, не більше 0,28.

Нормалізоване за жиром молоко, яку використовується під година вироблення сиру з масовою часткою жиру 9% і сиру селянського, підігріте в секції регенерації пастеризаційоно-охолоджувальної установки до температури 55…65°С, гомогенізують з тиском 12,5±2,5 мПа. Нормалізоване або знежирене молоко піддають пастеризації за температури 78±2°С з витримуванням за цієї температури протягом 20...30 с. Пастерізоване молоко охолоджують до температури заквашування і подають у ємності для сквашування. Якщо молоко безпосередньо після пастеризації не надходить на переробку, його охолоджують до температури 5+2° З і зберігають не більше 5 год.

Нормалізоване або знежирене молоко заквашують закваскою, приготовленою на чистих культурах молочнокислих стрептококів, які утворять у молоці в міру щільний згусток, який не буде розшаровуватись. Кількість внесеної закваски встановлюють поклад від пори долі, тривалості сквашування та її активності в межах 1...5% від маси молока. Температура заквашування молока в літню пору долі складає 24...28°С, у зимову - 26...50° С.

Готовій згусток перемішують протягом 3 хв і гвинтовим насосом подають у прямоточний підігрівник (апарат ТОЗ), де нагрівають у секції нагрівання до температури 48...54°С для виготовлення сиру і з масовою часткою жиру 9%, до 46...52°С, для виготовлення сиру селянського і до 42...50°С для одержання нежирного сиру. Нагрівання триває протягом 4...7 хв за допомогою води з температурою 70...90°С, яка циркулює в сорочці підігрівника.

З підігрівника згусток надходить у секцію витримування, де знаходиться протягом 1,5..2,5 хв. Після витримування він спрямовується до секції попереднього охолодження, де охолоджується до температури 30...40°С. З крижаною водою що циркулює в сорочці. Із секції охолодження апарата ТОЗ згусток надходить у пристрій для зневоднювання.

Згусток у процесі переробки періодично через кожні 0,5 год. перемішують у ємності протягом 2...5 хв.

Для зневоднювання сирного згустку застосовується обертовий зневоджувач барабанного типу, обтягнутий фільтруючою тканиною. Масову частку вологи в сирі регулюють шляхом зміни кута нахилу барабана зневоджувача до горизонту і температури підігрівання або охолодження згустку.

Охолодження сиру. Відпресованій сир необхідно негайно охолодити щоб припинити молочнокисле бродіння, яку виникає з наростанням зайвої кислотності. Знезводненій сир з температурою +28 Із спрямовується в охолоджувач, у якому охолоджується крижаною водою чи розсолом, що надходить у сорочку циліндра і барабанів охолоджувача, до кінцевої температури +8...+12°С. Охолодженій сир перевіряють на відповідність вимогам діючого стандарту за масовою часткою вологи і жиру та спрямовують на розфасування з наступним доохолодженням до +3...+8°С у холодильних камерах.

Розфасування, упакування і зберігання сиру. Розфасовують, упаковують, маркірують сир відповідно до діючого стандарту і технічних розумів. Розфасований продукт направляють у холодильну камеру, після чого технологічний процес вважається закінченим. Розфасованій та охолоджений сир зберігають до реалізації в холодильних камерах за температури близько нуля, але не вище +4°С.

Готовій сир зберігають не більше 36 год. з моменту закінчення технологічного процесу, у тому числі на підпрнємстві-вигоговлювачі - не більше 18 год.. за температури не вище+8 С.

Варто мати на увазі, що за зазначеної температури зберігання якість сиру знижується внаслідок ферментативних процесів, подальшого розпаду лактози і білкових речовин.

Як відомо, діяльність ферментів не припиняється навіть за низьких позитивних температур. Тому сир після дво-тридобового зберігання за температури +4...+6°С переводять з вищого гатунку в перший; за тривалого зберігання якість його ще більше погіршується.

Вади сирові: кислий смак; невиражений «порожній» смак, прісний; нечистий смак і запах; гіркий смак; прогірклий смак; гншіьний і аміачний присмак; дріжджовий присмак; пухка консистенція; мастка, або крихка, або суха і груба консистенція; гумиста консистенція; ослизла консистенція.

1.2 Асортимент кисломолочного сиру

Сир білоруський клинковий.

Цей сир залежно від вживаної сировини і способу вироблення випускають наступних видів: жирний, нежирний, солоний, несолоний, з додаванням або без додавання спецій — тміну. Форма сира клинкова. Маса клинка від 0,5 до 1 кг Довжина 12—21 см, ширина гострого кінця клинка 4—7 см, ширина тупого кінця клинка 10—14 см, товщина сира 3—5 см. Поверхня сира гладка, допускаються поглиблення і невеликі сліди складок від запрессовки. Консистенція однорідна, зв'язкова, не крошлива і ущільнена без очок. Колір сира рівномірно білий, злегка жовтуватий по всій масі. При додаванні спецій — рівномірно розподілені усередині і по поверхні сиру зерна тміну. Сир володіє чистим, ніжним, кисломолочним смаком; для сирів з тміном — наявність аромату і смаку тміну. Даний вид сиру виробляють з пастеризованого молока та суміші знежиреного молока з пахтою. При виробленні сира з молока і пахти їх беруть в співвідношенні 1 : 1 або 2: 1.

Сировину, призначену для вироблення сира, пастеризують при 72—85°С, охолоджують до 30—32°С і заквашують чистими культурами молочнокислого стрептокока з розрахунку 2-5%. Для кращого відділення сироватки від згустку і зменшення витрати сировини в квашене молоко вносять 40%-ний розчин хлористого кальцію з розрахунку 1250 мл на 1 т квашеного молока. Потім вносять 1 г сичужного ферменту на 1 т для жирного молока і 0,8 г для знежиреного молока. Суміш ретельно перемішують і залишають в спокої для згортання. Після закінчення 8—10 год. молоко сквашують, виходить згусток достатньої щільності кислотністю 75—80° Т. Готовий згусток ріжуть на квадратні стовпчики розміром 4х4 або 5х5 см і відварюють при 40°С. Відварювання вважається закінченим, коли свіжа маса декілька ущільнюється.

Відварену сирну масу розкладають в тонкі металеві або мішки однакових розмірів і підвішують для стікання сироватки. До кінця стікання сирна маса займає половину мішка. Ударами пальців масу зміщують в низ мішка, мішки зав'язують без утворення складок і поміщають під прес. Сир в мішках пресують протягом 6—8 ч під навантаженням спочатку 1 би і через 2 ч 1:12 або 1:15.

Сир, що відпресували, виймають з мішків і солять дву-, триразовим натиранням поверхні сира сіллю. Потім сири встановлюють у вертикальному положенні, потовщеною частиною вниз, на сирних столах і витримують, поки сіль не вбереться сирною масою.

Допускається посол в зерні. Кількість натирань сіллю залежить від бажаного ступеня посолу (не вище 2%). Зазвичай потрібний дво-, триразове натирання. Посолені і витримані у вертикальному положенні.

Сири достатньо ущільнюються і можуть бути відправлені на реалізацію. У разі поломки сира його знов перепресовують в мішку під пресом, сир, що для чого зламався, закладають в мішок, розтирають руками сирну масу в мішку і туго зав'язують його. Навантаження при пресуванні 1: 15. За годину сири відновлюють колишню форму.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18