Дипломная работа: Моделювання галузевих документальних потоків як засобу спостереження за розвитком галузі (на прикладі культури і мистецтва)
Аналізуючи
описані вище методики, можна сказати, що в наш час найповнішою можна вважати
характеристику галузевого ДІП, при застосуванні комплексного підходу, який би
включав кластерний аналіз наукових документів та визначав перспективність
наукового напряму. Це має підняти вітчизняні наукові пошуки на сучасний рівень,
який відповідав би світовим стандартам.
З
позиції оцінки науково-інформаційного забезпечення фахівців, побудова
технологій інформаційних процесів, у тому числі пошуку наукової інформації із
застосуванням сучасних телекомунікаційних засобів та інформаційних мереж, а
також дослідження кваліметричних і семантичних особливостей таких ДІП є дуже
важливим процесом. Дані технології скорочують терміни пошуку інформації, а
також надають можливість фахівцям користуватися не тільки вітчизняною
інформацією, а й більшістю зарубіжної. Національний інформаційний простір
культурологічно-мистецького спрямування являє собою досить складну ієрархічну
систему, сформовану об'єднаними зусиллями центральних інформаційних установ
(Інформаційного центру з питань культури та мистецтва Національної
парламентської бібліотеки України, Національної бібліотеки України імені В.І.
Вернадського, Книжкової палати України ім. І. Федорова) та наукових і публічних
бібліотек регіонального й місцевого значення.
Об'єктами
культури та мистецтва, обов'язковими для відображення стану культурного життя
регіону, визнані установи, організації, творчі заходи, організація, правова
база, види діяльності. Належне
функціонування інформаційного забезпечення культури та мистецтва можливе лише
за умови постійного моніторингу ІП користувачів інформаційних установ.
Оптимальне вирішення всіх завдань інформаційного забезпечення культури та
мистецтва значною мірою зумовлене також вільною орієнтацією працівників
інформаційних установ в інформаційних ресурсах, а також зовнішніх інформаційних
ресурсах.
Інформаційні
установи матимуть змогу ефективніше забезпечувати ІП користувачів за умови
досягнення корпоративності всіх процесів та технологій інформаційного
обслуговування. Матеріали фахової періодики переконливо свідчать про готовність
інформаційних установ України до переходу на новий - інтеграційний-етап
співпраці.
Як
провідні сегменти моделі інформаційного забезпечення культури та мистецтва в
дипломній роботі пропонуються увазі відповідні інформаційні установи, масиви та
потоки документів, користувачів, що взаємодіють із системою забезпечення
галузевих ІП, та засоби реалізації моделі. Такий підхід дає змогу моделювати і
розвивати систему інформаційного забезпечення культури та мистецтва, здійснюючи
наповнення галузевими інформаційними ресурсами інформаційного середовища.
Вирішення цього завдання можливе лише за умови інтеграції зусиль відповідних
інформаційних установ. Система інформаційного забезпечення культури та
мистецтва передбачає здійснення всіх видів інформаційного обслуговування на
таких рівнях надання інформації. Універсальні фонди ОУНБ дають змогу саме цим
інформаційним установам посісти чільне місце в організації інформаційного
простору. Певну роль у розкритті інформаційних ресурсів та організації
інформаційного обслуговування фахівців культури і мистецтва можуть відігравати
бібліотеки навчальних закладів гуманітарного спрямування.
Вимога
керованості системи інформаційного забезпечення культури та мистецтва викликає
необхідність створення центрального галузевого інформаційного центру та
здійснення правової регламентації його діяльності.
Забезпечення
ІП користувачів відповідно до сучасних вимог потребує постійного вдосконалення
ДПА, ефективної організації інформаційних ресурсів, вивчення інформаційного
середовища, дослідження ресурсів глобальних комп'ютерних мереж. Це зумовлює
доцільність виділення в організаційній структурі інформаційно-бібліотечного
центру відповідного сектору із здійснення інформаційного моніторингу.
Інформаційний моніторинг переважно розглядають як альтернативу існуючому
досвіду інформаційно-аналітичної діяльності бібліотек. Сучасна бібліотека
посідає вагоме місце в системі естетичного виховання населення. Вона сприяє
розвитку мистецьких уподобань читачів, збагачує їх естетичний досвід, залучаючи
до різноманітних видів мистецтва-образотворчого, декоративно-ужиткового,
музичного, драматичного та ін.
РДОБ
органічно влилася до державної системи інформації з питань культури і
мистецтва, стала дієвою частиною її регіональної ланки. Складовими діяльності
бібліотеки у цьому напрямку є:
-
комплектування документного фонду галузевого профілю;
-
організація довідково-інформаційного фонду відділу мистецтв;
-
забезпечення органів влади і керівництва закладів культури та мистецтва
інформацією про культурне життя Рівненщини;
-
всі види інформаційного обслуговування спеціалістів культури і мистецтва.
Першочерговим
завданням працівників відділу мистецтва РДОБ є забезпечення високої якості
інформаційних і бібліотечних послуг, що надаються користувачам. Належне
здійснення інформаційного забезпечення галузі культури та мистецтва можливе
лише за умови постійного його моніторингу, що передбачає здійснення спостереження,
контролю, оцінки стану об'єктів середовища та управління середовищем. Стосовно
характеристики основних категорій фахівців культури та мистецтва - суб'єктів
інформаційного обслуговування - зазначимо, що складність розробки універсальної
типології споживачів інформації з проблем культури та мистецтва обумовлена
різноманіттям суспільних проявів культурно-мистецького процесу, складною
інфраструктурою галузі, варіативністю роду занять і місць роботи спеціалістів
тощо. Відповідно до вимог сьогодення формується інформаційний ресурс відділу
обслуговування документами з мистецтва РДОБ. До послуг відвідувачів - 27 тис.
документів з мистецтва, 10 тис. багатотомних видань, 5 тис. грамплатівок, 16
назв часописів, аудіо- та відеокасет. Унікальний фонд відділу включає цінні
альбоми вітчизняних та зарубіжних репродукцій - "Секреты живописи старых
мастеров", "Великие полотна", "Мистецтво України -
2003"; мистецтвознавчих серій - "Избранные труды по истории и теории
искусств", "Очерки теории изобразительных искусств", "Очерки
по истории и технике гравюры", "Жизнь в искусстве",
"Картинная галерея" тощо[37,с.105].
Підсумовуючи
вищевикладене, зазначимо, що оптимізація інформаційного забезпечення культури
та мистецтва України пов'язана з розвитком двох стратегічних напрямків: по-перше,
з посиленням співпраці провідних інформаційних установ держави переважно в
напрямку формування електронного інформаційного середовища, а, по-друге, з
ефективним виконанням інформаційними установами функцій щодо задоволення ІП
фахівців культури та мистецтва в умовах регіональної взаємодії.
Проведений
бібліометричний і змістовий аналіз формування репертуару вітчизняних книг з
проблем культури та мистецтва в другому розділі, дозволяє зробити висновок, що
формуванню галузевого репертуару вітчизняної книги притаманні певні
закономірності: його зміст і структура органічно пов'язані й зумовлені змістом
і структурою забезпечуваної галузі культури та мистецтв. Крім того, репертуар
галузевих документів є невід'ємним компонентом певної сфери суспільної діяльності
й включає всі типи і види документів відповідно до багатогранності галузевих
документно-інформаційних потреб споживачів. Сегменти галузевого репертуару
створюються відповідними видавничими осередками і концентруються в соціальних
інститутах, що накопичують, розповсюджують і використовують документи з різних
галузей. Збереження цілісності репертуару досягається універсальною реєстрацією
документів засобами національної бібліографії та їх реферуванням.
Бібліометричний
і змістовий аналіз формування репертуару вітчизняних книг з проблем культури та
мистецтва засвідчує, що випуск галузевої книги має хвилеподібний характер. На
початку 2000-х років спостерігається значне зростання кількості видань
порівняно з 1990-ми роками. За проаналізований період загальна кількість видань
збільшилася майже втричі. Помітний стрибок до зростання кількості видань у 1998
р. пов'язаний, мабуть, з тим, що з 1996 - 1997 рр. пожвавився випуск літератури
завдяки виходу українського книговидання з кризового стану. У 2000 - 2001 рр. триває
поступове зростання кількості видань з питань культури і мистецтва: на 8,3%
проти 1997 р. На мій погляд, це викликано динамікою розвитку нашого суспільства
й суспільних потреб населення.
Отже,
вивчення репертуару книг з питань культури й мистецтва дає можливість окреслити
перспективи пріоритетних напрямів видавничої політики в даній галузі.
Порівнюючи кількісні та якісні показники динаміки ГДП, можна отримати
об'єктивну картину стану і розвитку мистецтва, його напрямів. Вивчення
галузевого репертуару може стати документознавчою та статистичною базою для
вирішення наукознавчих завдань, планування розвитку культурологічних і
мистецтвознавчих досліджень.
Список
використаної літератури та неопублікованих видань
1.Алдохина О., Кузьмина Э. Подходы к формированию
Интернет-ресурсов региона по культуре и искусству/ О. Алдохина, Э. Кузьмина //
Инф. ресурсы России. - 2002. - № 5. -С. 15-20.
2.Асєєв Г. Методологія корпоративного
документообігу: побудова CASE-моделей офісних інформаційних систем/ Г. Асєєв
//Вісн. Кн. палати.-2008. - №1. - C. 29-32.
3.Бабенко Ж.В. Документальні
потоки 90-х рр.. ХХ ст.. для організаторів дитячого та юнацького читання в
репертуарі української книги/Ж.В. Бабенко// Поліграфія і видавнича
справа.-2005.-№42.-С.76-82
4.Бабкина Н.А., Сударикова
Е.П. Проблемы
изучения тематической структуры документального потока по философским вопросам
биологии /Н.А. Бабкина// Теория и практика общественно-научной информации. —
1990. — Вып. 4. — С. 102— 109.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 |
