рефераты рефераты
Главная страница > Дипломная работа: Розробка алгоритму роботи спеціалізованого обчислювача  
Дипломная работа: Розробка алгоритму роботи спеціалізованого обчислювача
Главная страница
Банковское дело
Безопасность жизнедеятельности
Биология
Биржевое дело
Ботаника и сельское хоз-во
Бухгалтерский учет и аудит
География экономическая география
Геодезия
Геология
Госслужба
Гражданский процесс
Гражданское право
Иностранные языки лингвистика
Искусство
Историческая личность
История
История государства и права
История отечественного государства и права
История политичиских учений
История техники
История экономических учений
Биографии
Биология и химия
Издательское дело и полиграфия
Исторические личности
Краткое содержание произведений
Новейшая история политология
Остальные рефераты
Промышленность производство
психология педагогика
Коммуникации связь цифровые приборы и радиоэлектроника
Краеведение и этнография
Кулинария и продукты питания
Культура и искусство
Литература
Маркетинг реклама и торговля
Математика
Медицина
Реклама
Физика
Финансы
Химия
Экономическая теория
Юриспруденция
Юридическая наука
Компьютерные науки
Финансовые науки
Управленческие науки
Информатика программирование
Экономика
Архитектура
Банковское дело
Биржевое дело
Бухгалтерский учет и аудит
Валютные отношения
География
Кредитование
Инвестиции
Информатика
Кибернетика
Косметология
Наука и техника
Маркетинг
Культура и искусство
Менеджмент
Металлургия
Налогообложение
Предпринимательство
Радиоэлектроника
Страхование
Строительство
Схемотехника
Таможенная система
Сочинения по литературе и русскому языку
Теория организация
Теплотехника
Туризм
Управление
Форма поиска
Авторизация




 
Статистика
рефераты
Последние новости

Дипломная работа: Розробка алгоритму роботи спеціалізованого обчислювача

Пристрій може містити неприпустимі блоки при першому використанні. Під час використання мікросхеми кількість неприпустимих блоків може зрости. Неприпустимі блоки - це блоки, які містять 1 або більш споконвічно непрацездатних битов, надійність яких не гарантується компанією Samsung. Пристрою з неприпустимими блоками мають той же рівень якості й ті ж динамічні й статичні характеристики, як і пристрою без таких блоків. Неприпустимі блоки не впливають на роботу нормальних блоків, тому що вони ізольовані від розрядної шини й загальної шини живлення транзистором вибору. Система спроектована таким чином, що в неприпустимих блоків блокуються адреси. Відповідно, до некоректних биток попросту немає доступу. Перший блок, що поміщається в 00-й адреса, повинен використовуватися для зберігання завантажувальної інформації. SAMSUNG запевняє, що він буде гарантовано припустимим, не потребуючим виправлення помилок протягом 1 К циклів запису/читання.

Споконвічний уміст всіх осередків мікросхеми стерте (FFh), за винятком осередків, де зберігається інформація про неприпустимі блоки, записана до цього. Допустимість блоку визначається 1-ым байтом запасного простору. Samsung запевняє, що 1 або 2 сторінка кожного неприпустимого блоку за адресою стовпця 2048 містить дані, що відрізняються від FFh. Тому що інформація про неприпустимі блоки є що стирається, то в більшості випадків стирання її неможливо відновити. Тому, у системі повинен бути закладений алгоритм, здатний створити таблицю неприпустимих блоків, захищену від стирання й засновану на первісній інформації про браковані блоки. Будь-яке навмисне стирання інформації про неприпустимі блоки заборонено.

Отже є ймовірність виходу з ладу блоків мікросхеми під час експлуатації системи, що може привести до втрати інформації. Для підвищення надійності зберігання інформації варто збільшити об'єм основний накопичувач у два рази до 8 Гб.


3. Розробка принципової електричної схеми

У процесі розробки ПЭС необхідно зіставити вузлам функціональної схеми їхні електричні еквіваленти. Розділимо процес розробки принципової схеми системи на п'ять етапів:

- мікросхема ПЛИС зі схемою завантаження;

- мікроконтролер AT89C5131 і USB інтерфейс;

- мікросхема годин реального часу і її живлення;

- накопичувач, підвищення швидкодії його роботи;

- швидка проміжна пам'ять.

3.1 Мікросхема ПЛИС зі схемою завантаження

При реалізації функціональних блоків у ПЛИС процес розробки ПЭС зводиться до виділення необхідних зовнішніх ліній зв'язку й формування ланцюгів завантаження ПЛИС. У таблиці 3.1 наведені зовнішні зв'язки, згруповані по функціональній ознаці, які будуть підключені до користувальницьких висновків ПЛИС.

Таблиця 3.1 - Перелік необхідних користувальницьких контактів мікросхеми ПЛИС

Сигнал Функція
ГРУПА КЕРУЮЧОГО КОНТРОЛЕРА
AD[7..0] Двунаправлена шина даних і адреси (молодший байт) контролера
A[15..8] Шина адреси (старший байт)
RST Сигнал скидання контролера
RD Сигнал читання даних (від контролера)
CLK_PR Тактова частота контролера
WR Сигнал запису даних (від контролера)
T0 Вхід зовнішньої частоти таймера 0
T1 Вхід зовнішньої частоти таймера 1
INT0 Зовнішнє переривання 0
INT1 Зовнішнє переривання 1
PSEN Сигнал для перекладу в режим програмування
ALE Сигнал дозволу запису адреси від контролера
EA Сигнал дозволу зовнішнього доступу
ГРУПА ФЛЕШ
ND[7..0] Двунаправленная шина адреси, даних, команд.
NCE[15..0] Сигнали вибору однієї з 16 мікросхем Flash
RBN[3..0] Сигнали Вільний/Зайнятий від 4 банків Flash
WP[3..0] Сигнали дозволу запису в 4 банки Flash
NWE Сигнал запису в Flash
NRE Сигнал читання даних Flash
NALE Строб адреси Flash
NCLE Строб команди Flash
ГРУПА ШВИДКІСНОЇ БУФЕРНОЇ ПАМ'ЯТІ (КЕШ)
ERA[18..0] Шина адреси КЕШ
ERD[7..0] Двунаправленная шина даних КЕШ
ERCS Сигнал вибору КЕШ
ERWE Сигнал запису КЕШ
EROE Сигнал читання КЕШ
ГРУПА ГОДИН
DTM0 Двунаправлений висновок даних
DTM1 Сигнал вхідних, вихідних даних
DTM2 Сигнал запису даних
DTM3 Сигнал вибірки мікросхеми
ГРУПА LINK
LN[7..0] Шина даних
LN8 Вихідний сигнал «ДАНІ ПРИЙНЯТІ»
LN9 Вхідний сигнал «ДАНІ ГОТОВІ»
LN10 Вхідний сигнал запиту на захоплення шини
LN11 Вихідний сигнал дозволу захоплення шини
LN12 Вхідний сигнал роботи керуючого порту
ГРУПА «РІЗНЕ»
RESERV[9..0] Резервна шина
LED[2..0] Індикатори

Для забезпечення лихословити ПЛИС сполучимо дві стандартні схеми лихословити, рекомендовані фірмою виробником (ALTERA). Перша схема конфігурації ( JTAG-Ланцюжок) дозволяє незалежно завантажувати прошивання в конфігураційну мікросхему й ПЛИС. Вона використовується на етапі настроювання, перевірки й лихословити завантажувальної пам'яті. Другий ланцюжок (режим пасивної послідовної конфігурації) використовується в штатній роботі осередку. При включенні живлення при її допомозі інформація з конфігураційної мікросхеми листується в ПЛИС.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17

рефераты
Новости