Дипломная работа: Рифтові системи Землі
У формуванні
океанічної кори визначальну роль відігравав вулканізм. Кора сучасних океанів
молода і була утворена протягом мезозой-кайнозойського часу. В основі процесу
формування океанічної кори лежать два взаємопов’язаних механізми: надходження
розплавів толеітових базальтів з астеносфери на поверхню Землі в рифтових зонах
серединно-океанічних хребтів і спрединг, який обумовлює це надходження. Причина
обох процесів ‑ конвективні потоки в мантії.
Наявні геологічні
і геофізичні дані привели до побудови тришарової моделі океанічної кори:
відклади (від 0 до 1 км); толеітові базальти (до 3-4 км); шар зі швидкостями подовжніх сейсмічних хвиль 6,4-7 до м/с. Можна припускати, що цей шар
формується лайковим комплексом і представлений гарбовими породами, що
утворилися шляхом розкристалізації розплавів толеітових базальтів. Нижньою границею
цього шару служить границя Мохоровичича, на якій швидкості подовжніх сейсмічних
хвиль скачко подібно збільшуються до значень 7,9-8,2 км/с.
Підстилає
океанічну земну кору надастеносферний шар верхньої мантії, що разом з земною
корою формує літосферні плити. Дайковий комплекс нижнього шару океанічної
земної кори збагачений важкими мінералами, продовжується в літосфері аж до
астеносфери. Як уже відзначалося, сумарна швидкість розсування літосферних плит
по обидва боки від осей серединно-океанічних хребтів складає від 2-6 до 14-16
см/рік [15]
На
початку геологічної історії вулканізм на Землі був, повсюдним. У результаті
його проявів уся Земна куля покрилася базальтовою корою. Базальтова поверхня
Землі була подібна до сучасної поверхні Місяця або Марса, на яких материкова
кора не утворювалася через недостатню кількість вільної води.
По
мірі поглиблення процесу диференціації речовини мантії та, ймовірно, дальшого
охолодження планети глобальний площинний вулканізм слабшав, поступово
змінювався на центральні і тріщанні виверження. Активна вулканічна діяльність
зосереджувалась у місцях слабини та деформацій земної кори, зумовлених
тектонічними рухами. Тектоно-вулканічні утворення такі, як підняття, розломи,
тріщини та пов'язані з ними вулкани, стали найважливішими структурними формами
океанічної земної кори. Свій визначальний стан ці структури зберігають і в
сучасних умовах дна океану.
Головну
особливість базальтового шару земної кори становить висока питома вага та
велика щільність гірських порід, з яких він складається. Різноманітність порід
базальтової кори незначна, складаються вони зі сполук небагатьох хімічних
елементів і важких мінералів. Переважають основні сполуки магнію, кальцію,
калію (табл. 1)[8].
Таблиця
1. Склад порід
океанічної земної кори, %
Сполуки-окиси |
|
|
|
|
|
Кремнію Sі02
|
43,60 |
50,00 |
40,49 |
47.96 |
51,08 |
Титану Ті02
|
0,72 |
1,29 |
0,02 |
2,02 |
1,03 |
Алюмінію А12О3
|
4,72 |
16,48 |
0,86 |
15,39 |
17,28 |
Заліза Fе203
|
4,62 |
4,22 |
2,84 |
5,75 |
4,27 |
Заліза FеО |
8,01 |
6,80 |
5,54 |
5,85 |
7,42 |
Марганцю МnО |
0,14 |
0,23 |
0,16 |
0,18 |
7,53 |
Магнію МgО |
24,80 |
6,30 |
46,32 |
6,31 |
4,52 |
Кальцію СаО |
12,20 |
9,75 |
0,70 |
8,77 |
10,55 |
Натрію Na2O
|
0,73 |
2,7 |
0,101 |
3,32 |
2.08 |
Калію К2О
|
0,38 |
1,24 |
0,04 |
1,64 |
0,68 |
Вода Н2O
|
0,60 |
1,17 |
2,88 |
‑ |
0,64 |
Фосфору Р2О5
|
0,21 |
0,36 |
0,05 |
0,45 |
‑ |
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14 |