Курсовая работа: Установка сушильна тунельна
 , ;
за формулами:
 ,
 ,
 ;
 ,
 ,
 ;
3.6.24 Визначаємо коефіціент масообміну bd, кг/м2с,
віднесений до різниці вологовмістів сушильного агента на поверхні матеріалу і
на відстані від нього, за формулою
 (99а)
 (99б)
газова стала для повітря знаходиться за співвідношенням
Середнє значення коефіцієнтів масообміну:
 .
 ,
3.6.25 Визначаємо інтенсивність випаровування jI,
кг/м2·с, з виразу
 (100)
3.6.26 Визначаємо швидкість сушіння в першому періоді N, с-1,
за формулою
 (101)
3.6.27 Визначаємо загальну тривалість сушки t, с, з наступного співвідношення:
 (102)
3.7 Розрахунок розмірів сушильного
тунелю
3.7.1
Завдання розрахунку.
Визначити основні габаритні розміри сушильного тунелю і
кількість вагонеток, що одночасно перебувають у тунелі.
3.7.2 Вихідні дані .
3.7.2.1 Літній період.
а) продуктивність установки за
готовим продуктом G2=2000 кг/ч;
б) маса готового продукту на одному піддоні G2п=26,676
кг;
в) кількість піддонів на вагонетці nпід=30 шт;
г) тривалість процесу сушіння t=329 с;
д) барометричний тиск Вл=759
мм.рт.ст.;
е) температура зовнішнього повітря tо,л=19,4 oС;
ж) температура сушильного агента на виході з тунелю t2=90
oC.
з) швидкість руху сушильного агента в тунелі на ділянці, що
відповідає першому періоду сушіння wo=1,4 м/с;
и) температура сушильного агента на вході в тунель tсум=500
oС;
3.7.2.2 Зимовий період.
а) барометричний тиск Вз=763 мм.рт.ст.;
б) температура зовнішнього повітря tо,з=-12,2 oС;
в) тривалість процесу сушіння t=337 с.
3.7.3 Загальна довжина власне сушильної частини LТ’,
м:
 (103)
де lТ*=2,5 м – загальна довжина вагонетки із
проміжками між сусідніми вагонетками, м.
3.7.4 Кількість вагонеток ZT, що одночасно
перебувають у зоні сушіння в сушильному тунелі:
 (104)
Приймаємо число вагонеток zT=1 шт.
3.7.5 Загальна кількість вагонеток у тунелі Z, шт :
z=zT+2,
z=1+2=3 шт.
3.7.6 Площа перерізу каналу Fзах, м2,
захаращена піддонами:
 (105)
де bпід, спід – розміри піддонів, м.
3.7.7 Повний об’єм сушильного агента  , м3/кг, що
припадає на 1кг палива і зведений до умов на вході в тунель:
 (106)
3.7.8 Волога WI, кг/с, випарена з об’єкта сушіння
в сушильний агент наприкінці зони першого періоду сушіння:
 , (107)
 .
3.7.9 Повний об’єм сушильного агента  , м3/кг, який
припадає на 1 кг палива і зведений до умов наприкінці зони першого періоду
сушіння:
 (108)
3.7.10 Середня об’ємна витрата сушильного агента в тунелі у
зоні першого періоду сушіння  , м3/с, враховуючи, що
закон зміни об’ємної витрати по довжині тунелю лінійний:
 (109)
3.7.11 Площа вільного для руху сушильного агента перерізу
каналу Fв, м2:
 (110)
3.7.12 Загальна площа перерізу каналу тунелю F, м2:
 (111)
3.7.13 Ширина зазору Dз, м, між вагонеткою й стінкою тунелю без врахування
захаращення перерізу конструктивними елементами самої вагонетки:
 (112)
Отримуємо
  .
Перевіряємо вірність знаходження коренів квадратного
рівняння:
1-й корінь:
2-й корінь:
Від’ємне значення кореня  не підходить.
Мале додатнє значення кореня  ( ) свідчить про те, що необхідно
прийняти більший зазор та перерахувати по ньому швидкість руху сушильного
агента, а за нею визначити тривалість сушіння та уточнити значення зазору.
3.7.14 Загальна довжина сушильного тунелю LТ, м:
 (113)
де Lзав, Lвив – довжина тамбурів
відповідно завантаження й вивантаження.
4.
Розрахунок і вибір допоміжного устаткування
4.1 Загальні
зауваження
Сушильна
установка будь-якого типу складається з елементів, які за значущістю
виконуваних ними функцій умовно поділяють на основні й допоміжні. Найбільш
повно і виразно такий розподіл поданий для конвективних сушильних установок,
основний елемент яких – сушильна камера різних типів.
До
допоміжного устаткування відносять:
пристрої
для отримання сушильного агента із заданою температурою (парові, газові або
вогневі, електричні калорифери; топки і спалювальні пристрої);
джерела
теплоти, розміщенні всередині сушильної камери (зокрема інфрачервоні й
діелектричні нагрівачі);
тяго
дуттьові пристрої, що забезпечують переміщення сушильного агента в установці й
видалення вологи, яка випаровується з об’єкта сушіння (вентилятори,
повітродувки, димососи, ежектори, витяжні труби);
пиловловлювальні
пристрої для частинок пилу цінних, токсичних та інших матеріалів, що
забруднюють сушильний агент, який викидається в атмосферу (циклони, фільтри,
димососи-пиловловлювачі та ін.);
пристрої
для утилізації теплоти відпрацьованого сушильного агента (теплообмінники,
теплові насоси тощо);
пристрої
для завантаження, вивантаження і транспортування матеріалу через сушильну
камеру (живильники, дозатори, затвори, конвеєри, транспортери, вагонетки та
ін.);
пристрої
для попереднього нагрівання матеріалу перед сушінням і охолодження після
сушіння. До допоміжного належить також устаткування, специфічне для окремих
способів сушіння (наприклад, сушіння сублімацією) або типів сушильних установок
(наприклад, вакуум-сушарки, сушарки із замкненою циркуляцією сушильного агента
та ін.).
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 |
