Курсовая работа: Установка сушильна тунельна

3.4.12 Визначаємо ККД сушильної установки hсу,%

3.4.12.1 Літній режим.

 (74)

де довжини відповідних відрізків рівні KG=260 мм, CE=206 мм.

За аналітичними розрахунками

СE’=d2/md=215/1,02=210,78 мм,

тоді похибку графічних побудов визначаємо за формулою

3.4.12.2 Зимовий режим.

де довжини відповідних відрізків рівні KG=245 мм, CE=196 мм.

За аналітичними розрахунками СE’=d2/md=209,8/1,02=206 мм, тоді похибку графічних побудов визначаємо за формулою

3.5 Графоаналітичний розрахунок статики дійсного (з урахуванням втрат теплоти) процесу сушіння в сушильному тунелі

3.5.1 Завдання розрахунку.

Визначити кількість випареної вологи в сушці, повні і питомі витрати теплоти, палива і сухих газів на сушку, а також ККД сушильної установки

3.5.2 Вихідні дані.

3.5.2.1 Літній режим

а) температура

1)сушильного агента на вході в тунель tСУМ=500 oС;

2)навколишнього повітря tо,л=19,4 oС;

б) відносна вологість навколишнього повітря jо,л=68%;

в) вологовміст сушильного агента на вході в сушильну камеру

dсум,л=36 г/кг;

г) температура виходу сушильного агента з тунелю t2=90oC.

3.5.2.2 Зимовий режим:

а) температура навколишнього повітря tо,з= -12,2oС;

б) відносна вологість навколишнього повітря jо,л=89%;

в) вологовміст сушильного агента на вході в сушильну камеру

dсум,з=28,8 г/кг

3.5.3 Загальні зауваження по виконанню графоаналітичного розрахунку статики дійсного процесу сушки..

Основні труднощі цього розрахунку – у побудові політропи дійсного процесу сушіння в сушильному тунелі, тому що тільки за значенням температури t2=90 oC сушильного агента на виході з тунелю не можна нанести на h-d діаграму точку, яка характеризує стан сушильного агента.Уникнути труднощів можна – для цього необхідно побудувати промінь політропи реального процесу сушіння. Для цього на діаграмі потрібно побудувати прцеси в теоретичній сушильній установці так, як це було пояснено вище (П.3.3.4), а потім за допомогою нижче приведеної методики побудувати дійсний процес сушіння.

3.5.4 Будуємо дійсний процес і визначаємо довжини характерних відрізків,побудованих на діаграмі.

Рисунок 8 - Процеси в дійсній сушильній установці

3.5.4.1 Літній період.

Вимірюємо довжину відрізка АВ=281 мм і відкладаємо від точки В вниз вздовж лінії do=const відрізок BP=a.AB=0,11∙281=31 мм. Через точку Р проходить ізоентальпа hсум,у, яка перетинає лінію dсум=сonst в точці N. Далі на ізоентальпі hсум,л вибирають довільну точку е, проводимо через цю точку горизонталь ef=50 мм і обчислюють довжину відрізка eE за співвідношенням

 (75)

де

Оскільки D1<0, то відрізок еЕ відкладають з точки е вниз. Відмічаємо точку Е, з’єднують точки N і E прямою та продовжують цю пряму до перетину з ізотермою t2=const і в точці Сд,що характеризує стан сушильного агента на виході з тунелю. З’єднуємо прямою точки Сд і М. Лінія МСд – політропа дійсного процесу сушіння. З точки Сд проводимо горизонталь СдD до перетину її в точці D з лінією dсум=соnst і в точці F з лінією d=0.

За отриманими вище побудовами визначимо відповідні довжини відрізків: СдD=92 мм; AS=230 мм; KG=166 мм; CдF=133 мм. При цьому СдD<CD=168, а розрахункове значення СдD’=(d2д-dсум)/md=(178,9-37,7)/1,02=138 мм.

3.5.4.2 Зимовий період.

Виміряємо довжину відрізка АВ=255 і відкладаємо від точки В вниз вздовж лінії do=const відрізок BP=a.AB=.AB=0,1∙284=28 мм. Через точку Р проходить ізоентальпа hсум,з, яка перетинає лінію dсум=сonst в точці N. Далі на ізоентальпі hсум,у вибирають довільну точку е, проводимо через цю точку горизонталь ef=80мм і обчислюють довжину відрізка eE за співвідношенням (75), де

Оскільки D1<0, то відрізок еЕ відкладають з точки е вниз. Відмічаємо точку Е, з’єднують точки N і E прямою та продовжують цю пряму до перетину з ізотермою t2=const і в точці Сд,що характеризує стан сушильного агента на виході з тунелю. З’єднуємо прямою точки Сд і М. Лінія МСд – політропа дійсного процесу сушіння. З точки Сд проводимо горизонталь СдD до перетину її в точці D з лінією dсум=соnst і в точці F з лінією d=0.

Отриманими вище побудовами визначимо відповідні довжини відрізків: СдD=71 мм; AВ=294 мм; АЛ=174 мм; CдF=100 мм. При цьому СдD<CD=167, а розрахункове значення СдD’=(d2д-dсум)/md=(148,3-29,9)/1,02=116 мм. Похибка при цьому складає:

3.5.5 Визначаємо питому витрату абсолютно сухої частини сушильного агента

3.5.6 Визначаємо повну витрату абсолютно сухого сушильного агента на сушіння L, кг/с

, (65)

3.5.7 Визначаємо питому витрату теплоти на сушіння q, кДж/кг, в теоретичній сушильній установці

, (76)

Перевірка відповідно до теплового балансу з використанням наступної формули:

, (77)

Похибка при цьому складає:

3.5.8 Визначаємо загальну витрату теплоти на сушку Q, кВт (31)

3.5.9 Визначаємо загальну витрату палива на сушіння B, кг/с

Перевірка витрати палива на сушку за формулою (33)

3.5.10 Визначаємо питому витрату палива на сушіння b, г/кг вол., за наступною залежністю (34)

3.5.11 Тепловий ККД сушильної установки.

3.5.11.1 Літній період.

 (78)

3.5.11.2 Зимовий період.

 (79)

3.6 Розрахунок тривалості процесу сушіння.

3.6.1 Завдання розрахунку.

Визначити тривалість процесу сушіння в дійсній сушильній установці,використавши метод А.В.Ликова.

3.6.2 Вихідні дані.

3.6.2.1 Літній період.

а) початковий вологовміст об’єкта сушіння Uo=7,5%;

б) кінцева вологість готового продукту wк=1%;

в) рівноважна вологість wр=0,8%;

г) вологовміст сушильного агента на вході в сушильну камеру dсум,л=36 г/кг;

д) ентальпія сушильного агента на вході в сушильну камеру hсум,л=669,75 кДж/кг;

е) швидкість руху сушильного агента в тунелі на ділянці, яка відповідає першому періоду сушіння wo=1,4 м/с;

ж) характерна довжина матеріалу (визначальний розмір) у напрямку обтікання його сушильним агентом lo=1,4 м;

з) температура сушильного агента на вході в тунель tСУМ=500oС;

і) барометричний тиск Вл=746,3 мм.рт.ст.;

к) температура навколишнього повітря tо,л=19,4 oС;

л) температура сушильного агента на виході з тунеля t2=90oC.

3.6.2.2 Зимовий період.

а) вологовміст сушильного агента на вході в сушильну камеру

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12