Курсовая работа: Установка сушильна тунельна

dсум,з=28,82 г/кг

б) ентальпія сушильного агента на вході в сушильну камеру

hсум,з=648,2 кДж/кг;

в) барометричний тиск Вз=759 мм.рт.ст.;

г) температура навколишнього повітря tо,з= -12,2 oС.

3.6.3 Визначаємо відносний коефіцієнт сушки c, %-1, за формулою

 (80)

3.6.4 Визначаємо кінцевий вологовміст Uк, %, за співвідношенням

 (81)

3.6.5 Визначаємо рівноважний вологовміст Uр, %, з виразу

 (82)

3.6.6 Визначаємо зведений критичний вологовміст об’єкта сушіння Uкр,л, %, за наступною залежністю

 (83)

3.6.7 Визначаємо вологовміст сушильного агента dI, г/кг, на виході із зони сушильного тунелю, яка відповідає першому періоду сушіння за формулою

 (84)

3.6.8 Знаючи характер процесу сушки, використовуючи діараму за отриманим вище значенням d2I визначаємо параметри, необхідні для подальшого розрахунку:

а) температура сушильного агента в кінці першого періоду сушки t2I,л=446 oC, t2I,з=450 oC.

б) вологовміст сушильного агента біля поверхні випаровування об’єкта сушіння на початку першого періоду сушіння dпм1,л=242 г/кг, dпм1,з=230 г/кг;

в) вологовміст сушильного агента на поверхні випаровування об’єкта сушіння наприкінці першого періоду сушіння dпм2,л=238 г/кг, dпм2,з=215 г/кг;

г) температура сушильного агента на поверхні випаровування об’єкта сушіння на початку першого періоду сушіння tпм1,л=tсм,лм=67,7 oC, tпм1,з=tсм,зм=66,5 oC;

д) температура сушильного агента на поверхні випаровування об’єкта сушіння наприкінці першого періоду сушіння tпм2,л=t2Iм=66,2 oC,

tпм2,з=t2I,зм=64 oC.

3.6.9 Визначимо визначальну температуру tм, oC, за формулою

 (84)

T’м,з=555,95 К.

T’м,з=530,2 К.

T”м,л=556,8 К.

T”м,з=529,6 К.

3.6.10 Визначаємо ентальпію сушильного агента h2I, кДж/кг, на виході з зони I-го періода сушки за співвідношенням

 (85)

3.6.11 Визначаємо для перевірки правильності вище отриманих результатів значення температури t2I, оС, сушильного агента в кінці першого періоду сушіння

Приймаємо в першому наближенні

Величина теплоємностей компонентів за цієї температури

 (86)

Похибка при цьому складає:

3.6.12 Визначимо рушійну силу процесу масообміну Dd1, г/кг, на поверхні випаровування об’єкту сушки в кінці першого періоду сушки за формулою

 (87)

3.6.13 Визначимо рушійну силу процесу масообміну Dd2, г/кг, на поверхні випаровування об’єкту сушки напочатку першого періоду сушки за наступною залежністю

 (88)

3.6.14 Визначаємо середню рушійну силу Ddср, г/кг, процесу масообміну в першому періоді сушки за співвідношенням

 (89)

3.6.15 Визначаємо за таблицями термодинамічних властивостей повітря [10] коефіціент кінематичної в’язкості no, м2/с, при нормальному тиску:

Перераховуємо його на умови розрахунку за формулою:

 (90)

3.6.16 Визначимо критерій Рейнольдса Re за співвідношенням

 (91)

Так як

то коефіціенти в формулі для знахоження числа Шервуда рівні A=0,0248, m=0,9.

3.6.17 Визначаємо коефіціент дифузії пари вологи в повітрі D, м2/c, за наступними формулами:

 (92)

де

3.6.18 Визначаємо критерій Шмідта Sc за наступною залежністю

 (93)

,

3.6.19 Визначаємо критерій Гухмана Gu за формулою

 (95)

3.6.20 Визначаємо температурний фактор q з наступного виразу

 (96)

3.6.21 Визначаємо число Шервуда Sh за рівнянням Нестеренко

 (97)

3.6.22 Визначаємо коефіціент масообміну bc, м/с, віднесений до різниці концентрацій пару вологи на поверхні об’єкта сушки і на відстані від нього, за співвідношенням

 (98)

3.6.23 За діаграмою знаходимо парціальні тиски:

,,

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12