Реферат: Предмет соціологічного знання

Реферат: Предмет соціологічного знання

ЗМІСТ

Вступ                                                                                                                3

Розділ 1. Методологічні аспекти вивчення дискусій щодо визначення предмету соціології                                                                                                 5

1.1 Робочі визначення предмету соціології                                                    5

1.2 Структура і рівні соціологічного знання. Макросоціологія і мікросоціологія як дві теоретичні парадигми                                                                                      9

Розділ 2. Теоретичні аспекти становлення дискусій щодо визначення предмету соціології                                                                                               15

2.1 Предмет соціології: вихідні позиції                                                         15

2.2 Предмет соціології в єдності з методологією                                          20

Висновки                                                                                                         34

Перелік використаних джерел                                                                       37

ВСТУП

Необхідність вивчення соціології визначається, перш за все, зростанням ролі і значення цієї науки в сучасних умовах. Це обумовлено лавою обставин, найважливіші з яких полягають в наступному.

По-перше, наша країна переживає період глибокого реформування всіх сторін життя суспільства. Важливі і швидкі соціально-політичні зміни відбуваються сьогодні в багатьох інших країнах у світовому масштабі. У цих умовах особливо актуально і практично значуще ретельне вивчення, а також використання тенденцій, закономірностей розвитку і функціонування суспільства як цілісного організму, механізму їх дії і взаємодії, що, як відомо, зв'язано, перш за все, з соціологією. Сьогодні не підлягає сумніву, що якби реформи, що проводяться у нас, були б науково (у тому числі і соціологічно) солідно обгрунтовані, а їх наслідки і хід серйозно сплановані і спрогнозовані, то результати могли б бути абсолютно іншими, куди менш хворобливими і пліднішими зі всіма витікаючими з цього наслідками.

Будь-яка сума знань людей про навколишній їх світ може називатися
наукою тільки у тому випадку, коли існує чітко певний предмет
дослідження, система знань, що стосуються цього предмету, а також
категоріальний апарат, що описує сутнісні основи даного предмету.

Більшість сучасних наук формували свій предмет і систему знань в результаті тривалого історичного періоду. На самому початку цього шляху ми стикаємося з думками і ідеями, що описують предмет науки виключно на рівні буденного знання. Проте надалі ці знання виступають як основи науки, паростки нових напрямів розвитку людській думці. «Соціологія – одна з наймолодших і змістовних наук про суспільство.» Прагнення зрозуміти, осмислити суспільство, виразити своє відношення до нього було властиве людству на всіх етапах його історії.

Мета дослідження:

- визначення необхідних понять предмету соціології, які дадуть змогу правильно зоорієнтуватися при дослідженні дискусій щодо визначення предмету науки соціології;

- введення в основну проблематику розуміння предмету соціології впродовж всієї історії.

Так, для досягнення першої мети доцільно запланувати такі завдання :

- дати визначення основних робочих понять предмету соціології;

- стисло охарактеризувати структуру і рівні соціологічного знання, макросоціологіяю і мікросоціологію як напрямки для дискусій в соціології.

Досягнення другої мети буде можливе, якщо виконати такі завдання :

- охарактеризувати дискусії ранньої теоретико-методологічної класики щодо визначення предмету соціології;

- розглянути розвиток соціологічних думок, де на протязі трьох етапів становлення соціології, її предмет розглядається в єдності з методологією.

Предмет дослідження : еволюція соціологічних думок щодо визначення предмету соціології.

Об’єкт дослідження : предмет соціології.

Методи дослідження : описовий, історичний, експериментальний.

РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ДИСКУСІЙ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ПРЕДМЕТУ СОЦІОЛОГІЇ

1.1 Робочі визначення предмету соціології

Найважливішими ознаками науковості будь-якої області знання служать: наочність, об'єктивність і застосування спеціальних методів отримання знання. Відповідно, наочність — перша ознака, що відрізняє науку від інших способів пізнання; наприклад, від мистецтва. Вона означає, що біля даної дисципліни є своя, особлива наочна область, тобто сукупність істотних властивостей і ознак тих об'єктів, які входять в цю область та вивченням яких займається дана наука.

Якщо узяти два західних і два вітчизняні підручники як джерела робочих визначень предмету соціології, то мова піде про визначення, що не претендують на високу точність і повноту. Достатньо, якщо вони чітко відмежовують предмет соціології від інших соціальних наук. Почнемо з підручника по соціології для коледжів, тобто для передвузівської освіти. Американський професор Нейл Смелзер пише: «Соціологію можна визначити як наукове вивчення суспільства і соціальних стосунків»[27,41]. У англійського професора Ентоні Гидденса є дві ємкі формули: «Соціологія — це вивчення суспільного життя людини, вивчення груп і суспільств»; «Соціологію можна визначити як систематичне вивчення людських суспільств, в якому особлива увага приділяється сучасним індустріальним системам» [6,45].

Приклад російського визначення візьмемо у в В.А.Ядова: «Соціологія — це наука про становлення, розвиток, зміни і перетворення, про функціонування соціальних спільнот і форм їх самоорганізації: соціальних систем, соціальних структур і інститутів; це наука про соціальні зміни, що викликаються активністю соціального суб'єкта; наука про соціальні стосунки...; наука про закономірності соціальних дій і масової поведінки» [28,12]. Другий приклад — в підручнику за ред. С.О. Макеєвої: «Соціологія вивчає спільні принципи відтворення (функціонування) і зміни основних (простих і складних) форм соціальних взаємодій на основі широкого залучення емпіричних даних, фактів реального життя, виділяючи те, що повторюється, стійке в різних сферах суспільного життя»[24,32].

Ці робочі визначення предмету соціології розрізняються між собою і в той же час мають немало спільного. Особливо поважно, що всі вони характеризують предмет соціології у зв'язку з її методологією: західні автори коротко відзначають її науковість, українські автори дають докладнішу розшифровку структури соціологічного знання і способів його отримання. Множинність теорій і методологій, що існують в сучасній соціології, підвищує роль загальнонаукових її підстав. Відповідні характеристики можна так резюмувати: предмет соціології — соціальна діяльність людини, соціальні стосунки і процеси, спільності і суспільства як цілісні системи, їх функції і структури; соціологія вивчає стани і динаміку свого предмету, спираючись на соціальні факти і емпіричні дані, що отримуються за допомогою соціологічних, а також інших наукових підходів і методів.

У першій, власне наочній частці цього визначення потрібно пояснити ключове слово, що часто вживається: соціальне. Перш за все, розрізняють два значення цього терміну: широке і вузьке. Соціальне в широкому сенсі - все, що стосується суспільства, синонім слова суспільне. Соціальне у вузькому, спеціальному соціологічному сенсі — це взаємини між суб'єктами, що виникають в процесах їх дій і взаємодій з приводу їх статусів в соціальній середі - малих і великих групах, общностях і організаціях, суспільстві в цілому. Що таке статус? Статус — це положення або позиція, яке займає суб'єкт, що діє, в тій або іншій групі, спільності, організації, суспільстві. Наприклад, в рамках лекційного курсу по спільній соціології реалізуються різні статуси: статус викладача, лектора і статус студентів, слухачів, активно або що пасивно сприймають лекцію. Ці статуси зафіксовані не просто на даній лекції, а в організації (вузі), членами якої є і лектор і студенти. Під час лекції ці статуси реалізуються як відповідні ролі, які і складають динамічний аспект статусів. Таким чином, взаємини між лектором і студентами, а також між студентами в лекційному залі — це не лише взаємодії з приводу змісту дисципліни, що викладається, але і відношення з приводу статусів викладача і студентів в даному вузі. Крім того, тут же можуть бути стосунки і з приводу інших статусів: кожен індивід одночасно має безліч статусів, включений в їх мережу. Є формальні стосунки і статуси (викладач — студент), є неформальні стосунки між студентами, як чоловіками і жінками, симпатичними і антипатичними один одному і так далі словом, існують різні стосунки і статуси, які переплітаються між собою[24,51].

Предмет науки - модель об'єкту, що вивчається, що створена науковим мисленням, детермінується, з одного боку, об'єктом науки, з іншої - умовами дослідження: науковими і практичними цілями, науковими знаннями і методами. Він відображає специфіку відповідної науки. Предмет соціології - це сукупність основних понять і проблем, за допомогою яких описується соціальна реальність, які виступають темами емпіричних досліджень, тобто за допомогою понять ми описуємо соціальну реальність, а проблеми указують на теми емпіричних досліджень.

Одні соціологи розглядують суспільство як структуровану систему, інші дають йому процесуальне трактування, одні глобалізують його межі, інші – локалізують, одні вивчають «факти», інші – «символи» і так далі. Таке різноголосся в основній дефініції науки і сумбурні (що перераховують) відповіді на питання: «Соціологія – це про що?» – створює у непідготовленого читача враження, що вона або «про все», або, навпаки, «про те, про се».

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7