Курсовая работа: Соціально-психологічний клімат колективу (на матеріалах Енергодарської багатопрофільної гімназії "Гармонія")
4. Атмосфера колективної турботи в педагогічному колективі,
взаємоповаги і підтримки, узгодженої взаємодії. Справжні товариські ділові
взаємовідносини залежать від співвідношення особистих і колективних інтересів.
Безперечно, спільна професійна діяльність формує певну спільність професійних
інтересів. Проте, у професійній діяльності інтереси деякою мірою можуть варіюватися.
Тому зближення їх інтересів є вирішальним для формування в педколективі
здорової соціально-психологічної атмосфери. На її створення впливають
громадська думка, смаки, традиції тощо [27].
В колективі ЕБГ «Гармонія» панує атмосфера взаємоповаги, підтримки
та турботи. Педагоги завжди готові прийти на допомогу один одному і не тільки
порадою, але, якщо треба й коштами. Колектив збирає кошти, якщо трапляється
трагічні випадки з працівниками або членами їх сім’ї. Колектив організовуває
відвідування працівників в разі хвороби. Але часто діям працівників в таких
випадках не вистачає узгодженості, тут також присутня проблема розподілу
колективу на табори. Турбуються в колективі і про пенсіонерів, своїх колишніх
співробітників. Їх запрошують на різні свята, заходи, допомагають матеріально.
Соціально–психологічна атмосфера
справляє позитивний або негативний вплив на особистість. У педагогічному
колективі, де співробітництво, підтримка й повага є нормою взаємин, учитель
відчуває радість від спільної праці, бажання знаходитись у такому колективі.
Якщо в ньому панують байдужість, формалізм, примус, особистість відчуває
пригніченість, відчуженість. Вельми своєрідно на стосунки людей впливає такий
соціально-психологічний феномен, як чутки [28].
Чутки
— офіційно не підтверджені повідомлення, що передаються в процесі безпосередніх
контактів між людьми.
З'являються
вони у судженнях та уявленнях людей і передаються завжди в емоційно забарвленій
суб'єктивній інтерпретації. Джерелом чуток, як правило, є дефіцит інформації,
що й «живить» такі фантазії людей [1; 30].
Чутки
негативно позначаються на взаємостосунках між людьми, формуючи нездоровий
соціально-психологічний клімат, породжуючи нещирість у взаєминах людей.
Що стосується колективу ЕБГ «Гармонія», то чутки в ньому розповсюджуються
швидко у зв’язку зі специфікою жіночого колективу (жінки мають схильність до
передавання інформації, а за багатократного передавання інформації частим є
викривлення повідомлення). Але через те, що колектив розбитий на 2 табори,
чутки не поширюються по всьому колективу. Частіше за все чутки не носять
особистого характеру, а більш пов’язані з професійною діяльністю.
РОЗДІЛ 4 Шляхи
покращення соціально-психологічного клімату в ЕБГ «Гармонія»
Одним із
напрямків реформування освіти, передбачених законами України “Про освіту” та
“Про загальну середню освіту” і національною програмою “Освіта. Україна ХХІ
століття” є створення умов для професійної діяльності педагогічних працівників,
забезпечення їх високого статусу в суспільстві, що вимагає сьогодні від
адміністрації навчального закладу спрямування всіх зусилль на реалізацію
соціально-психологічних функцій управління, які спрямовані на створення
сприятливого соціально-психологічного мікроклімату, формування необхідного для
продуктивної роботи педагогічного колективу, колективу однодумців, які
пліч-о-пліч розв’язують складну проблему – формування особистості. Важливим
аспектом педагогічної управлінської діяльності слід вважати те, що складовими
її елементами є як предмети, так і люди, взаємини між якими мають певні ознаки.
У першу чергу їхньою характеристикою є рефлексивність (діяння самопізнання,
універсальний засіб аналізу свідомості) та афективність (крайній ступінь
хвилювань, переживань, що характеризується бурхливим короткочасним збудженням).
Рефлексивність наявна в кожного члена спільної діяльності, тобто це здатність
працівника усвідомлювати свої дії та вчинки інших людей, так звані рефлексивні
взаємини забезпечують взаєморозуміння в колективі, мають змогу з плином часу
знайти компроміс в разі виникнення конфліктних ситуацій.
Будь-який
педагогічний колектив володіє певними соціальною, професійною, демографічною,
міжособистісною структурами. Активно і вирішально впливати на ці структури,
добиватися їх оптимізації на основі тенденцій розвитку колективу, створення
відповідних соціально-економічних умов призвана кадрова політика. В сучасних
умовах структура трудового колективу постійно змінюється під впливом питомої
ваги висококваліфікованої, творчої, інтелектуальної праці, що вирішально
впливає не тільки на якість праці, але й на соціальну поведінку педагогічних
працівників [29].
Як показав
аналіз, проведений у третьому розділі, в ЕБГ «Гармонія» існує такий суттєвий недолік, як поділ колективу на 2 табори. Для успішного подолання можна
запропонувати такі заходи, як проведення тренінгів для згуртування колективу та
налагодження дружніх стосунків, ефективним було б доручення організації
спільних заходів та виконання спільних завдання (наприклад відкритих уроків),
необхідно виявляти такі групи співробітників і окремо працювати з ними
психологу.
З
метою подолання такої проблеми як емоційне вигорання педагогів необхідно
проводити більш обємні дослідження ступеня вигорання кожного з педагогів за
методиками В.Бойко, К.Маслача та С.Джексона, Еткінда тощо. Найбільш росповсюдженим
засобом у вирішенні труднощів, пов’язанних з виникненням вигорання в
педогогічній діяльності, є бесперервна психолого-педогогічна освіта педагога,
підвищення його кваліфікації.
Важливим
аспектом у професійній діяльності педагога є саморегуляція психічних станів.
Для цього використовуються такі засоби як: нейролінгвістичне програмування, аутогенне тренування,
індивідуальна та групова психокорекція.
Директор
гімназії також повинен регулювати демографічну структуру педколективу: склад
його членів за віком, статтю, сімейним станом, освітою, кваліфікацією, виходячи
з потреб школи. Чим різноманітніший буде склад педколективу, тим оптимальніше
розподілятиметься робота з урахуванням індивідуальних особливостей педагогів,
більше можливостей для маневрування таким колективом. Спільна діяльність людей
потребує постійного взаємозв”язку між собою ( по горизонталі), так і з
керівниками (по вертикалі), тому особливе значення для управління колективом
має культура міжособистісного та ділового спілкування в системі
“керівник-підлеглий”. Узгодження дій та управління
ними становлять основну функцію ділового спілкування. У такому спілкувані
працівник до кінця бачить і самого себе, тому що дізнається від інших про
оцінку своєї діяльості та якостей особистості. І хоч він не завжди поділяє
думку, все ж свідомо її враховує.
Дослідження
показують, що стреси, нервові зриви пов”язані з труднощами в роботі,
переживають 82,7% опитаних вчителів, вони бувають викликані стосунками з
колегами у 49,8% та взаєминами з дирекцією школи у кожного другого респондента
[16; 117-118].
Уміння
поважати людей, тактовність, витриманість, простота, товариськість,
справедливість – усе це сприяє згуртуванню членів колективу навколо керівника,
виникненню почуття поваги, довіри і любові до нього, що зміцнює позиції,
дозволяє ненастирливо висувати вимоги у формі прохання, побажання, поради або
пропозиції. Крім того, людяність у взаєминах
підвищує емоційний тонус, сприяє готовності працювати на совість, виконувати
вимоги керівника.
Соціально-психологічний
клімат у школі впливає на рівень сформованості особистості учня, а отже є
індикатором успішності.
До основних
суб’єктивних ознак сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі у
школі належать: можливість для членів колективу вільно висловлювати власні
думки під час обговорення питань; відсутність тиску керівника на підлеглих і
визнання за ними права приймати відповідальні для колективу рішення; достатня
інформованість для членів колективу про його завдання та стан справ під час
їхнього виконання; задоволеність належністю до колективу; прийняття на себе
відповідальності за стан справ у колективі кожним його членом [16; 36-37].
Отже,
основними факторами, що впливають на формувння соціально-
психологічного
клімату в школі є:
-
зміст праці та ступінь задоволення нею;
-
умови праці і побуту та задоволеність ними;
-
ступінь задоволення характером міжособистісних стосунків педагогів
з дітьми;
-
стиль керівництва, особистість керівника та задоволенність ними
[16;40].
Серед
різноманітних факторів, що впливають на працездатність людини,найбільший
емоційний вплив (позитивний чи негативний) здатні спричиняти міжособистісні
стосунки в колективі.
Чинником,
який сприяє стабілізації взаємин у сучасному педагогічному колективі, є вміле
керівництво: знаходити з підлеглими спільну мову, цікавитися їхніми проблемами,
делегувати повноваження, згуртувати навколо себе, використовуючи розум і
досвід, свторювати особливу атмосферу задоволення педагогічною працею, яка
сприяє розвитку творчості, педагогічної майстерності вчителя, справедливо
оцінювати результати праці [2; 184].
Щоб
підвищити рівень задоволеності людей результатами праці, керівнику школи варто
дотримуватись таких правил:
·
при доборі кадрів намагатися приймати на роботу фахівців, які
люблять свою справу і мають потенційні можливості для вдосконалення
майстерності;
·
за наявності умов максимально враховувати побажання співробітників
щодо виконання конкретних обов”язків;
·
справедливо оцінювати діяльність співробітників з визначення усіх позитивних
якостей праці і ставлення до неї;
·
вживати заходів щодо визначення методичних труднощів вчителів та
максимально враховувати необхідність їх подоланя у різноманітних формах роботи
з підвищення кваліфікації;
·
звертати особливу увагу на період трудової адаптації випускників
вузів (особливо університетів, де професійна педагогічна підготовка не є такою
об`ємною);
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 |