Курсовая работа: Проблема "важких" учнів
створення умов для
формування соціально-адаптивної та соціально-продуктивної особистості;
- забезпечення умов для отримання
вихованцями якісної освіти певного рівня (у школі І - III ст.);
- розроблення та
втілення в практику інноваційного змісту, форм і методик навчально-виховного, соціально-психологічного
та лікувально-оздоровчого реабілітаційних процесів.
Дослідження причин
направлення дітей до цього центру, показало, що такими є:
труднощі виховання дітей
в неповних сім'ях - 23%;
низький матеріальний
рівень життя - 17%;
нерозуміння між дітьми та
батьками - 15%;
алкоголізм батьків - 10%;
проблема емоційного
навантаження в багатодітних сім'ях - 8%;
конфлікти між батьками як
чинник невротизації дитини - 5%;
байдужість до проблем
дитини, недостатність уваги з боку батьків - 5%;
втеча з дому з вини
батьків - 3%;
ігнорування дітьми
батьків, як дорослих - 3%;
стресовий стан, що
пов'язаний зі смертю близьких родичів - 6%;
негативний емоційний
стан, що пов'язаний з розлученням батьків - 5%; [1, c.145-146]
У Києві також відкриті
два благодійних реабілітаційних центри для неповнолітніх: "Дитяча
надія" МФБ "Варнава" і "Отчий дім".
Для виявлення
неповнолітніх, схильних до жебракування, токсикоманії, проституції, алкоголю,
наркотиків, а також дорослих, що втягують неповнолітніх у злочинну діяльність,
щомісячно районні служби у справах неповнолітніх складають графік і спільно з
відділами кримінальної міліції у справах неповнолітніх, відділами освіти,
педагогами- організаторам й роботи з дітьми та підлітками за місцем проживання,
дільничними інспекторами, працівниками ЖЕКів проводять акції "Діти
вулиці", "Підліток", "Вокзал". При проведенні
зазначених заходів з адміністрацією приймальників-розподільників для
неповнолітніх та притулків для неповнолітніх узгоджують питання про кількість
вільних місць для дітей.
Велике значення в роботі
з дитячою бездоглядністю й безпритульністю мають профілактичні заходи.
Найефективніші з них, на мій погляд, такі:
систематичне виявлення й
діагностика девіантної поведінки;
психолого-педагогічна
корекція важковиховуваних учнів;
освітньо-виховна робота серед
школярів (шкода наркотичних речовин, статеве виховання, правильне висвітлення
безпритульності і тієї шкоди, якої вона завдає дитині, введення предмета
валеології);
співпраця вчителів і
батьків;
організація дозвілля дітей;
проведення соціально-психологічних
і соціально-педагогічних програм з запобігання девіантній поведінці підлітків;
виявлення груп
бездоглядних учнів;
прогнозування шкільним
психологом контингенту дітей, які можуть в майбутньому приєднатися до
"дітей вулиці".
Перехід до нової
освітньої програми доцільний у зв'язку з новими ринковими відносинами,
потребами на ринку праці. Отримавши освіту, дитина повинна бути запитана та
мати можливість реалізувати себе як особистість. Тобто як навчання, так і
виховання повинні відповідати потребам сьогоднішнього і навіть завтрашнього
дня. Це потрібно для того, щоб у майбутньому теперішнє покоління не залишилося
"за лаштунками життя".
Організація роботи з
безпритульними має враховувати такі умови:
кількість, стать і вік
безпритульних;
психофізичний стан;
бажання безпритульного
набувати вмінь і навичок у певному виді праці;
соціально-економічне становище
місцевості та переважний вид праці;
перспективи розвитку
господарства даної місцевості для визначення потрібної кількості робочої сили певних
спеціальностей і кваліфікацій.
Іще одна проблема
сучасності - організація виробничої праці підлітків гальмується нерозвиненістю
ринку й безробіттям у країні, коли навіть висококваліфіковані спеціалісти не
мають роботи.
З батьками, які
перебувають на обліку, треба проводити профілактичну роботу (бесіди, обстеження
житлово-побутових умов «додаток 6», подання психологічної,
інформаційно-методичної та гуманітарної допомоги), що має на меті поліпшення
становища в даній сім'ї. Якщо така профілактична робота мас позитивний
результат, то тоді відпадає потреба в застосуванні до батьків адміністративних
заходів, якщо ж ні, служби у справах неповнолітніх мають зібрати матеріали як
крайній захід, коли всі можливі методи впливу не дали бажаних результатів,
подати позивні заяви до суду про позбавлення батьківських прав або відібрання в
батьків дітей без такого позбавлення.
У Києві зайнятість
неповнолітніх організовується відповідно до комплексної програми "Молодь
міста Києва на 2001-2005 роки" та Київської міської програми "Зайнятість
населення на 2002-2004 роки".
Робота з неповнолітніми
охоплює різні напрямки. Пріоритетними серед них є: контроль за умовами праці
неповнолітніх на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм
власності; направлення до центрів зайнятості з метою працевлаштування, навчання
на курсах підвищення кваліфікації або перекваліфікації та для роботи на
тимчасових робочих місцях у літній період.
Гарантії працевлаштування
неповнолітніх забезпечуються бронюванням робочих місць на підприємствах, в
установах та організаціях міста. Наприклад, на 2003 рік райдержадміністрації
ухвалили квоти для неповнолітніх, які в загальній сумі становлять 330 робочих
місць, з них для випускників загальноосвітніх шкіл та ПТУ - понад 200, для
підлітків, які залишилися без піклування батьків - 22, 15-річним підліткам -
19, звільненим з місць відбуття покарання - 42 робочих місця.
Тим неповнолітнім, які
перебувають на обліку, також пропонують усякі варіанти тимчасових та
громадських робіт. Проте, така робота, як правило, не влаштовує неповнолітніх.
Організація дозвілля
неповнолітніх, їхня зайнятість у гуртках і секціях підліткових клубів за місцем
проживання є одним із засобів запобігання правопорушенням та злочинам серед
неповнолітніх та дитячій бездоглядності.
На 2003 рік у столиці
було 166 підліткових клубів та кімнат школяра, в яких працювало 1 246 гуртків і
секцій, які відвідували 16 708 неповнолітніх, з них: дітей-сиріт - 1 123,
схильних до правопорушень -2 234, з неблагополучних сімей - 2 165, із
багатодітних - 3 044 осіб.[1, c.150]
Профілактичну роботу з
запобігання бездоглядності й безпритульності неповнолітніх проводить також
Управління сім'ї та молоді. Воно підтримує соціально-просвітницьку роботу серед
учнівської молоді міста з профілактики вживання наркотиків та захворюваності на
СНІД, розробило програму реабілітаційного центру, який опікується соціальною адаптацією
колишніх наркоманів у суспільстві.
Не стоїть осторонь цієї
роботи і Молодіжний інформаційний центр. Він випускає єдину в українському
телепросторі щотижневу інформаційно-публіцистичну програму "Молодіжна
телевізійна служба", в якій висвітлює актуальні для молоді теми:
працевлаштування, освіта, студентське життя молоді, громадські, політичні й
профспілкові організації, допомога молодим сім'ям. Активно працює і Київський
молодіжний центр праці, який є структурним підрозділом Управління у справах сім'ї
та молоді і спеціалізується на працевлаштуванні молоді. Основне завдання центру
-надання молоді ефективної допомоги з питань тимчасового, сезонного й
постійного працевлаштування, правового та економічного захисту, створення нових
робочих місць тощо. Вся ця інформація може бути використана вчителем і включена
як компонент роботи з важкими учнями. Але необхідний індивідуальний підхід, щоб
вирішити, в яку саме організацію необхідно звернутись.
Для окремих категорій
учнів встановлено пільги з оплати за навчання в школах естетичного виховання,
обслуговування в кінотеатрах, музеях, парках культури та відпочинку за рахунок
виділення дотацій з відповідних бюджетів. Діти-сироти, діти-інваліди, діти з
багатодітних та малозабезпечених сімей в мистецьких навчальних закладах
навчаються безплатно.
З 20 березня 2000 року
для дітей, підлітків та юнацтва в рамках програми служби у справах
неповнолітніх працює "Телефон довіри". Щодня з 09.00 до 21.00 він
анонімно й безкоштовно подає:
невідкладну
консультативну допомогу підліткам, які перебувають у кризовому стані чи
проблемній ситуації;
консультативно-психологічну,
психотерапевтичну та психокорекційну допомогу дітям, батькам і вчителям у
кризових ситуаціях;
консультативну допомогу
педагогам шкіл, шкільним психологам. "Телефоном довіри" користуються
щодня не менш як 50 дітей.
Міський психологічний
центр проводить психологічну діагностику, індивідуальні й сімейні консультації;
тренінги з профілактики й вирішення конфліктів, особистісного зростання,
спілкування, ділового спілкування, тренінги для сімейних пар, а також проводить
тематичні семінари-практикуми для батьків і спеціалістів, які працюють з
дітьми.
Учням шкіл міста Центр
надає психологічну й психокорекційну допомогу. Під час психологічних
консультацій неповнолітніх і дорослих найтиповішими є такі проблеми:
- у дітей: страхи - 6,8%;
комп'ютерна залежність - 5,3; агресія - 4,5;
проблема спілкування з однолітками
- 4; крадіжки - 4;
внутрішньоособистісні проблеми
- 3; втеча з домівки - 3;
профорієнтація - 2,9;
конфлікти з батьками - 2,7; конфлікти з
вчителями - 2,6;
порушення поведінки - 2,4; занижена мотивація навчання або її відсутність -
2,1; знижений життєвий тонус - 2,1; вади пізнавальної сфери - 2%;
- у батьків, опікунів,
піклувальників: проблема взаємовідносин з дітьми - 16%; психотравма в сім'ї -
8; насилля в сім'ї - 3%.[1, c.152]
На перший погляд ця
інформація не відповідає темі курсової, але її необхідно знати. І це ще одна
специфіка роботи з важкими дітьми – якщо вчителю не вдається розв'язати певні
проблеми соціального становища дитини, її психічного стану, треба неодмінно
звернутись за допомогою до спеціальних служб. План індивідуальної роботи з
важкими дітьми передбачає такі міри виховання.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 |