Курсовая работа: Порівняльний аналіз нормативного регулювання підготовки кадрів міліції (поліції) України та Європейських країн
Під впливом сукупності різних політичних,
історичних, соціально-педагогічних і інших факторів у різних країнах складалися
різноманітні педагогічні моделі системи поліцейської освіти (у Європі це
російська, французька, німецька і британська).
Педагогічні системи поліцейської освіти
відрізняються своєрідністю утворюючих їх елементів: цілей, задач, змісту, форм,
методів та інше. Для організації і побудови всього навчально-виховного процесу
характерні: чіткі освітні цілі; акцент на розуміння в процесі навчання; помірне
навантаження учнів; відповідна оцінка їхніх знань за чіткими критеріями; акцент
на самостійність учнів; почуття власності стосовно отриманих результатів.
Мета професійної поліцейської освіти - готувати
поліцейських-професіоналів будь-якого рангу і для будь-якого виду поліцейської
діяльності. Представлення про професіоналізм поліцейського хоча і не є єдиним,
але найчастіше включає такі стандарти: повне розуміння і прийняття поліцейським
призначення поліції в суспільстві; почуття спільності з колегами; повага до
Кодексу етики і виконання його положень у житті і на службі; розвинутий
інтелект; наявність і постійне поповнення знань; володіння сукупністю методів
професійної діяльності (уміння перевести знання в сферу практичної роботи); поінформованість
про сильні і слабкі сторони своєї особистості; психологічна і етична
підготовленість; безперервне навчання новим методам поліцейської діяльності,
підвищення кваліфікації та ін. Більш конкретно професійні вимоги зв'язані зі
спеціалізацією співробітника поліції, його посадою і місцем у поліцейській
ієрархії. У постановці цілей поліцейської освіти дискусійним є питання про те, чи
давати співробітникам поліції повноцінну освіту або ж готувати вузьких фахівців
у тій чи іншій сфері поліцейської діяльності. На думку німецького дослідника Пітера
Доома, для поліції треба готувати і фахівців широкого профілю, і фахівців
вузької спеціалізації [34, с.111-125]. Загальновизнано, що в даний час у
поліцейській діяльності котується не горезвісна робоча сила, а співробітник з
високим рівнем освіченості, вихованості, професійної навченості, сукупність
яких і утворює професіоналізм.
Зміст професійної поліцейської освіти
визначається: цілями і рівнем розвитку суспільства і держави; роллю поліції в
суспільстві; розвитком законодавства, науки і техніки; вимогами і службовими
задачами конкретної правоохоронної діяльності; педагогічними теоріями змісту освіти
(теорії дидактичного утилітаризму, гуманістичної освіти, особисто-орієнтованої
освіти і т.д.) і іншими факторами. Зміст кожного конкретного освітнього рівня і
ступеня відповідає визначеним стандартам і прямо залежить від строків і форми
отримання освіти, якісного складу навчаючих та ін. Зміни в змісті поліцейської
освіти відбуваються адекватно змінам у поліцейській діяльності. Значні зміни її
в сторону соціалізації і гуманізації відбулися на початку 70-х років ХХ ст., що
додало в навчальні програми гуманітарні і загальноосвітні навчальні дисципліни,
вивчення іноземних мов, розвиток комунікативних навиків, виховання і розвиток
особистих якостей. В практичному навчанні теоретична частина інколи фактично
витісняється із процесу навчання (відхід від викладання предметів до обробки
ситуації).
Програма навчань поліцейських освітніх
закладів Європейських країн містять традиційний набір предметів: багатогалузеве
законодавство, загальноосвітні предмети, основи поліцейської діяльності,
фізичну і бойову підготовку, інформатику. При цьому в змісті учбових курсів пріоритет
віддається таким актуальним темам як боротьба із організованою злочинністю.,
корупцією, тероризмом, розповсюдженням наркотиків, а також темі дотримання і
захисту прав людини [24, с.575-579]. Основним елементом змісту поліцейської
освіти є психологічна підготовка, що передбачає забезпечення співробітників
поліції особистісно значущими і професійно необхідними психологічними знаннями,
формування і розвиток психологічних навиків, умінь, якостей, звичок поведінки,
спілкування, а також уміння протистояти стресам і професійній деформації.
Для навчального процесу підготовки поліцейських
характерні:
чітка регламентація всіх дій суб’єктів
педагогічного процесу (адміністрації, викладачів, інструкторів, курсантів і
таке інше);
сильне методичне забезпечення, що проявляється
у вигляді багато численних інструкцій, пам’яток, навчальних посібників,
методичних матеріалів;
прагматичність, раціональність, конкретність у
навчанні, що визначає чітке розуміння як викладачами так і навчаючимися кола
необхідних знань і вмінь, якими слід оволодіти в максимально короткі строки. Кожен
випускник наперед знає місце своєї майбутньої служби і посади. Це пов’язано з
тим, що місцеві органи влади і органи поліції приймають безпосередню участь в
відборі кандидатів на навчання, в управлінні навчальним закладом і його
фінансування, складені навчальних програм, визначення змісту навчання. Спостерігається
відкритість, прозорість для населення діяльності відомчих поліцейських
навчальних закладів;
активність і професіональна направленість
навчання, які досягаються широким розповсюдженням в західній професійній
поліцейській освіті практичного навчання (рольові ігри, практичні зайняття,
дискусії, симуляції, спільні вирішення проблем);
психологічна комфортність як принцип навчання
(„почуття безпеки в колективі”), що обумовлює оптимістичність навчання,
закріплення дорослого навчаючогося, який має нерідко різні комплекси, віри в
себе, свої можливості;
висока інтенсивність занять при створенні
навчаючимися необхідних умов для навчання і відпочинку;
довіра до навчаючихся в взаємодії з жорсткою
системою контролю знань, вмінь, навичок;
виховання навчаючихся, пронизуючи весь
педагогічний процес європейських відомчих поліцейських навчальних закладів. Особливий
акцент ставиться при цьому на патріотичне виховання;
застосування ефективних педагогічних
технологій у навчально-практичній діяльності (технології дистанційного, комп’ютерного,
відкритого навчання і таке інше);
модифікація сучасної поведінкової ролі
викладача, який повинен бути в аудиторії ефективним менеджером, який пропонує слухачам
можливість самим самостійно брати участь в процесі навчання. Викладачі і
курсанти разом обирають і планують навчальну програму, або, в крайньому
випадку, беруть участь у виборі змісту предмета, визначають цілі навчання;
особливі вимоги до професорсько-викладацького
складу, який за звичай формується на конкурсній основі і проходить додаткову
педагогічну підготовку;
постійний „зворотній зв’язок” між слухачами,
викладачами, адміністрацією на всіх рівнях, а також випускниками, практичними
працівниками (за допомогою анкетування, опитувань, рецензування і таке інше).
Підготовка поліцейських кадрів у Німеччині
здійснюється в рамках програм, складених Поліцейською академією. До навчання
поліцейських у Німеччині відносяться дуже серйозно: це єдина країна, де на
навчання одного поліцейського витрачається 60 тисяч євро, а тривалість курсу
навчання складає 2,5 роки. Перший рік направлений на вивчення основ теорії і
практики поліцейської діяльності, за ним іде рік служби в діючих підрозділах
під керівництвом досвідчених наставників, після цього ще півроку теоретичного
навчання, яке завершується іспитом на звання поліцейського.
Поліцейські школи мають хорошу навчальну базу
і раціонально поєднують навчання теорії і її закріплення практикою. На
практичних заняттях майбутні поліцейські набувають різноманітні навики: від
авто переслідування в міських і сільських умовах до стрільби по рухомих цілях. Особлива
увага приділяється загально-фізичній підготовці, плаванню і зайняттю різними
видами спорту.
До теоретичного курсу входить вивчення
федеральних законів і законів окремих земель, процедур розслідування злочинів,
регулювання транспорту, способів надання першої медичної допомоги, проблем
взаємодії з населенням і практичної англійської мови. Особливе місце
відводиться навчанню правильним методам, методам втручання і затримання, від
цього в основному залежить відношення до поліції в цілому, а також вивченню
науки про поведінку людини, бо поліцейський повинен добре уявляти собі мотиви,
наміри і можливі реакції того, з ким він зіткнувся виконуючи свій службовий
обов’язок.
Із загального числа поліцейських сержанти
складають 80%, які так і звільняються у відставку в цьому званні,19%
поліцейських просуваються по службі, закінчивши трьохрічні навчальні курси у
спеціалізованих навчальних закладах і отримавши звання інспектора. І лише 1%
отримавши відповідно освіту в Поліцейській академії в Мюнстері, висуваються на
керівні посади. Навчання в академії здійснюється на основі різнопредметного
підходу, що гарантує поліцейським можливість проводити операції і приймати
рішення з урахуванням різних політичних, соціальних і правових факторів. Відповідно
до цього, керівництвом розроблено навчальний план для єдиної підготовки
слухачів вищої служби поліції, що є незмінним більше 10 років. Він визначає основи
навчання та мету, керівні ідеї щодо підготовки кадрів, розподіл та організацію
навчання слухачів протягом 2 років. Проводиться підготовка висококваліфікованих
фахівців за спеціальностями: управління, поліцейський менеджмент і правові та
соціальні науки. Науково-викладацьким складом академії проводиться викладання
організаційних та економічних наук, вчень про поліцейські операції,
криміналістики, кримінології, транспортного вчення, поліцейської техніки. Поліцейська
академія є не тільки головною в єдиній загальнонаціональній системі підготовки
поліцейських кадрів різного рівня, але й основним центром науково-дослідної
діяльності, розробок у сфері охорони правопорядку. На базі Поліцейської академії
проводяться курси підвищення кваліфікації керівного склад, які відвідують до 2
тисяч чоловік на рік, у тому числі з різних країн світу. Вона підтримує
міжнародні зв'язки з міжнародними організаціями, навчальними закладами та
науково-дослідними установами країн СНД, а також США, Великобританії, Франції,
Іспанії, Словаччини, Польщі та ряду інших держав світу. Для ознайомлення з
останніми досягненнями в поліцейській діяльності академією випускається близько
35 звітів на рік і регулярно проводяться семінари і зустрічі, в тому числі і
міжнародні.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 |
