Курсовая работа: Порівняльний аналіз нормативного регулювання підготовки кадрів міліції (поліції) України та Європейських країн
За спеціалізаціями відомчі навчальні заклади
здійснюють підготовку: працівників карного розшуку Національна академія
внутрішніх справ, Національний університет внутрішніх справ, Київський,
Луганський, Дніпропетровський, Львівський, Донецький інститути та Кримський
юридичний інститут НУВС; працівників служби боротьби з економічною злочинністю
- Національна академія внутрішніх справ, Національний університет внутрішніх
справ, Львівський інститут; слідчих - Національна академія внутрішніх справ,
Національний університет внутрішніх справ, Запорізький юридичний та Луганський
інститути; експертів-криміналістів - Національна академія внутрішніх справ,
Національний університет внутрішніх справ, Донецький та Луганський інститути; дізнавачів
- Запорізький юридичний інститут; дільничних інспекторів - Прикарпатська філія
Національної академії внутрішніх справ; фахівців ОВС на транспорті - Одеський
інститут; працівників державної автомобільної інспекції - Донецький інститут
внутрішніх справ; психологів - Київський інститут внутрішніх справ. До того ж
Національна академія внутрішніх справ забезпечує підготовку керівних кадрів,
Національний університет внутрішніх справ - працівників апаратів та
спеціалістів для роботи в аналітичних, інформаційних підрозділах, Київський
інститут - військових юристів. Завдяки роботі по розширенню мережі відомчих
вищих закладів освіти, змінено й підвищено їх статус та відкриття нових вузів у
закладах освіти системи МВС України.
Одним з провідних вищих навчальних юридичних
закладів у системі МВС є Національна академія внутрішніх справ України Внесок
Академії в становлення фундаментальної та прикладної науки, відомчої освіти та
наукового забезпечення практики боротьби зі злочинністю визнаний державою. На
кафедрах академії і в науково-дослідному інституті проблем боротьби зі
злочинністю працюють 4 академіки та члени-кореспонденти галузевих академій
наук, понад сорок докторів і професорів, майже 200 кандидатів наук та доцентів.
Так, лише за минулий рік завершені наукові роботи з понад 80 тем, за їх
результатами підготовлено 145 розробок з актуальних проблем правоохоронної
діяльності. З них опубліковані у цьому році такі відомі вже праці, як
підручники “Кримінологія”, “Кримінальне право України: Загальна частина", монографії
“Нелегальна міграція: генезис і механізм протидії", “Професійний відбір
кадрів до органів внутрішніх справ (психологічний аспект) ” та інші. Наукові
школи академії мають добру славу. Їх засновників знає не одне покоління юристів.
Вищі навчальні заклади системи МВС України мають досить розгалужену мережу
науково-дослідних інститутів і лабораторій. З метою ефективного використання
наукового потенціалу для забезпечення потреб правоохоронної діяльності
проведено профілізацію наукових підрозділів, створено нові наукові лабораторії,
зокрема з проблем управління та кадрового забезпечення органів внутрішніх
справ, розкриття тяжких злочинів, підготовки кадрів для протидії незаконному
обігу наркотичних засобів. Головним завданням новостворених наукових
підрозділів є поглиблене вивчення практичного досвіду організації розкриття і
розслідування злочинів, наукове забезпечення правоохоронної практики та навчального
процесу у вузах системи МВС України. В процесі підготовки висококваліфікованих
кадрів є проблема проходження курсантом чи слухачем стажування в практичних
підрозділах. Сьогодні, наприклад, у карному розшуку кожен третій працює не
більше двох років. Курсанти четвертих курсів стажуються у випускників
попередніх років. У принципі це нормально, але “загартованих" практикою
працівників залишається дедалі менше, а це не може не позначитися найближчим
часом на якості роботи правоохоронних органів. З урахуванням рекомендацій МВС,
Національна академія внутрішніх справ України розробляє цільову програму
супроводження випускника протягом перших трьох років служби. Тут потрібна
конкретна погоджена й контрольована робота вузу, комплектуючого органу,
місцевої влади, громадських інституцій. Це вкрай складно, але справа набуває
державного значення.
Отже, значна роль у процесі підготовки кадрів
міліції належить відомчим навчальним вузам. Їх чималий інтелектуальний
потенціал може допомогти суспільству й державі визначити основні вектори їх
розвитку. Складність завдань, що вирішуються правоохоронними структурами, в
тому числі органами внутрішніх справ, насамперед, у протидії злочинності,
вимагають постійного зростання професіоналізму кадрів правоохоронців, їх
глибоких знань. Це, в свою чергу, потребує належного рівня наукового
забезпечення підготовки персоналу та наукового супроводження практичної
діяльності. В сучасних умовах наука в органах внутрішніх справ покликана бути
невід'ємною, цілком інтегрованою частиною загальної науки, яка реалізується
через відповідну систему закладів освіти вищого рівня акредитації та
науково-дослідних установ.
Зміст освіти - це науково обґрунтована система
дидактично та методично оформлено навчального матеріалу для різних освітніх і
освітньо-кваліфікаційних рівнів. Він визначається освітньою і
освітньо-кваліфікаційною програмою підготовки, структурно-логічною схемою
підготовки, навчальними програмами дисциплін, іншими нормативними актами
органів державного управління освітою та вищого закладу освіти і відображається
у відповідних підручниках, навчальних посібниках, методичних матеріалах,
дидактичних засобах. Зміст освіти включає нормативний та вибірковий компоненти:
нормативний компонент змісту освіти визначається відповідним державним
стандартом освіти, а вибірковий - вищим закладом освіти. Таким чином, зміст
навчального процесу у відомчих закладах освіти нормативно визначений і
впорядкований. Як зазначено в Положенні про організацію навчального процесу у
вищих навчальних закладах освіти, державний стандарт освіти - це сукупність
норм, які визначають вимоги до освітнього (кваліфікаційного) рівня [5].
Необхідність розвитку кадрового потенціалу
органів системи Міністерства внутрішніх справ України, системи роботи з
персоналом активізувала проблему вдосконалення нормативно-правового
забезпечення професійної підготовки осіб рядового і начальницького складу у
вищих закладах освіти. Для якісного функціонування державної служби в цих
органах необхідний високий ступінь розвитку правового регулювання підготовки
майбутніх державних службовців органів внутрішніх справ, що створюють реальну
можливість оптимізувати відповідний навчально-виховний процес підготовки
високоякісного фахівця своєї справи.
Удосконалюючи нормативно-правове забезпечення
навчально-виховного процесу професійної підготовки державних службовців
органів, служб і підрозділів внутрішніх справ, необхідно обов’язково врахувати
концептуальні засади подальшого розвитку змісту та структури програм
професійного навчання осіб рядового та начальницького складу до яких,
насамперед слід віднести те, що, по-перше, змістовні характеристики навчальних
програм повинні передбачати формування таких знань, вмінь та навичок, які
забезпечуватимуть можливість горизонтальної, без додаткового навчання, та
вертикальної в певній сфері правоохоронної діяльності ротації кадрів. По-друге
структура та зміст навчальних програм мають передбачати формування таких знань,
навичок та вмінь, які будуть забезпечувати ефективне виконання працівниками
органів, служб та підрозділів внутрішніх справ посадових обов’язків. По-третє,
програми слід складати за модуль ним принципом, що надасть змогу забезпечувати
необхідну та достатню не тільки професійно-орієнтовану, але і гуманітарну,
соціально-наукову та природничо-наукову підготовку. По-четверте, зміст модулів
має бути спрямованим на оволодіння вміннями та навичками професійно-службових
завдань, функцій та вповноважень. По-п’яте, засобами вимірювання якості
професійної підготовки у відомчих закладах освіти повинно бути незалежно та
неупереджене тестування, складання заліків та іспитів, наслідки яких
обов’язково мають враховуватись під час прийняття на посади осіб рядового і
начальницького складу, просування їх по службі та атестації.
Наповнення завдань та функцій органів
внутрішніх справ соціальним змістом обумовлює необхідність перегляду, подальшого
удосконалення нормативно-правового забезпечення організації змісту навчального
процесу у відомчих закладах освіти. Сьогодні до загальних тенденцій
нормативно-правового забезпечення навчально-виховного процесу, здійснюваного у
відомчих закладах освіти, слід віднести наступне. По-перше, відбувається його
радикальна якісна новелізація, спостерігається інтенсифікація як загальної, так
і відомчої правотворчості, тобто зростання кількості нормативно-правових актів
у сфері організації та функціонування досліджуваної складової національної
правоохоронної системи. По-друге, триває урізноманітнення форм (джерел) правотворчості.
Найважливіші питання побудови, організації та функціонування органів системи
Міністерства внутрішніх справ України, відомчої освіти та діяльності їх
особового складу регулюються найрізноманітнішими за юридичними силою і формою
нормативно-правовими актами: Конституція, конституційні та поточні закони,
укази, постанови, положення, розпорядження, інструкції, накази, рішення різних
загальних і соціальних об’єктів правотворчості. По-третє, зменшення рівня
формалізованості нормативно-правового забезпечення, ступеня визначеності і його
норм, що до тих відносин, які можуть бути вирішеними на місцях безпосередніми
учасниками службово-трудових чи навчально-виховних відносин.
Відповідно до означених тенденцій доцільно
визначити такі особливості даного різновиду нормативно-правового забезпечення:
Його міжгалузевий характер, оскільки воно
містить норми різних галузей права. Найбільше значення в ньому мають норми
адміністративного та трудового права. Разом з тим багатогранність самої
освітянської діяльності у відомчих закладах освіти Міністерства внутрішніх
справ дає підстави включати до складу досліджуваного нормативно-правового
забезпечення також норми цивільного, фінансового, кримінального,
цивільно-процесуального та інших галузей права.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 |
