Дипломная работа: Статистичне вивчення населення Рівненської області
Рис.11. Динаміка
народжуваності
Високий рівень
народжуваності на Рівненщині в порівнянні з іншими регіонами України
утримується за рахунок плідності жінок північних районів області.
За останнє
десятиліття природний приріст змінився на природне скорочення майже по всіх
районах і містах обласного підпорядкування, залишившись позитивним лише у м. Кузнецовськ,
Березнівському, Володимирецькому, Рокитнівському і Сарненському районах.
Спостерігається контрастність
у рівнях народжуваності серед районів області. У минулому році найменше
народилось дітей на 1000 осіб населення у Гощанському - 10,5, найбільше у
Рокитнівському - 18,5 дитини, різниця майже у два рази.
По міських
поселеннях зменшення народжуваності відбувається інтенсивніше. Кількість
народжених у розрахунку на 1000 жителів скоротилася у 2003 р. проти 1995 р. в
цілому по області на 16,7%, в сільській місцевості - 23,8%, а по міських
поселеннях - 12,1%. Хлопчиків і дівчаток народжується майже порівну.
Про загострення
демографічної ситуації в області свідчить такий показник, як сумарний
коефіцієнт народжуваності (кількість дітей, народжених однією жінкою впродовж
усього життя). Для забезпечення простого відтворення населення коефіцієнт
повинен дорівнювати 2,12,2. По області цей коефіцієнт стрімко спадає: 2001 рік
- 1,6, у 1995 році - 2,0, 1990 - 2,3. Це пояснюється тим, що більшість шлюбних
пар обмежується однією дитиною. Тобто в області зростають масштаби однодітності
і бездітності.
У 2003 році, порівняно
з 2000 роком, народжуваність дещо підвищилась у 2539 літніх жінок. Це той вік,
коли здебільшого народжують другу, третю або четверту дитину. Але, оскільки
питома вага цих черговостей народжень не підвищилась, є підстави для висновку,
що саме у цьому віковому інтервалі реалізувались відкладені перші народження. Компенсація
відкладених перших народжень у жінок цього віку відбулось на фоні деякого
зниження народжуваності у 1524літніх жінок.
Як і раніше,
найбільше дітей народжують жінки віком 2024 роки - 40,7% всіх народжених та
віком 2529 років - 27,2%.
На рівень
народжуваності безпосередньо впливає і співвідношення кількості шлюбів і
розлучень. Викликає занепокоєння стійке зростання питомої ваги дітей,
народжених матерями поза шлюбом.
В області щорічно
народжується певна кількість дітей, які визнаються батьком і реєструються по
спільній заяві батьків. У минулому році їх народилось 433.
Дітей народжених
жінками, що лишаються на вихованні тільки матері, по області з кожним роком
збільшується. Якщо в 1990 році цей показник дорівнював 3,5%, то в 2003 році він
збільшився до 8,1%.
Майже половину
дітей народжених поза шлюбом, народжують жінки у віці 2029 років. Кожну п’яту
дитину народжують жінки молодше 20 років. У 2003 році вісім жінок цієї вікової
групи народили по другій дитині, а дві по третій. Таким чином, в області
зростає чисельність дітей, які із соціальних причин уже можуть бути віднесені
до групи ризику.
У 2003 році
зареєстровано в області 69 випадків народжень 11ї і більше дитини. Наймолодша
жінка, котра в одинадцятий рік відчула радість материнства, має 31 рік. Двом
найстаршим породіллям, котрим виповнилось по 46 років, одна вперше почула крик
новонародженого сина, а друга народила тринадцяту дитину. По п’ятнадцятій
дитині приніс лелека у дві сім’ї, де мамі виповнилось 36 років (Рівненський
район), і 40 років (Володимирецький район).
На жаль, слабке
здоров’я матерів призводить часто до мертвонароджень. У 2003 році народилось
мертвими 80 дітей (0,6% від загальної кількості народжених).
Мають місце випадки
смерті жінок, пов’язаних з вагітністю та пологами. У минулому році цей показник
становив 22,4 на 100 тис. народжених живими проти 21,6 у 2000 році.
Вище наведені дані
засвідчують негативний стан показників народжуваності, які зумовлені як
проблемами економічного, соціального так і психологічного характеру. Задоволення
сімей у потребі народження дітей залежить від добробуту та їх життєвого рівня.
Другою складовою
природного руху населення є смертність, роль якої у його формуванні в умовах
спаду народжуваності підвищується. Зростання рівня смертності в Україні у тому
числі і в Рівненській області протягом останнього десятиріччя носить
хвилеподібний характер.
Перша хвиля
припадає на 19911995 роки, по Україні відбувається зростання з 12,9 до 15,4
померлих на 1000 населення, а по Рівненській області відповідно з 13,3 до 15,3.
В 19961998 рр. відбувається зниження смертності: по Україні до 14,3 і на
Рівненщині до 14,7, а згодом в 19992003 рр. Знову підвищення (друга “хвиля”) відповідно
до 15,3 і 15,5 померлих на 1000 населення. Загальне ж зростання рівня
смертності за 19912003 рр. по Україні дорівнює майже 19%, а по Рівненській
області більш як 16%.
По області рівень
смертності жителів у сільській місцевості вищий, ніж в міських поселеннях. Так,
кількість померлих у розрахунку на 1000 населення у 1991 році дорівнювала по
міських поселеннях 7,9, а в сільських місцевостях - 14,4; 2003 році - 10,1 та
15,8 відповідно. Між іншими обставинами, це обумовлюється різницею вікових
структур населення даних територій. Якщо на 1 січня 2003 року частка осіб
старших працездатного віку складала по міських поселеннях 14,5%, то по
сільських місцевостях - майже у 2 рази більше - 25,4%.
Збільшення
смертності відбувається серед населення майже всіх вікових груп. У 20002003 рр.
проти 19901991 рр., значно піднявся рівень смертності населення 2529 років (на
35,7%) та 3539 років (на 33,3%). Порівняно з 19981999 рр. кількість померлих у
середньому за рік на 1000 населення відповідної вікової групи найбільше зросла
серед населення 1519 років (на 14,3%) та 2024 років (на 8,3%). Одночасно
зареєстровано зниження величини рівня смертності у вікових групах 3034 років (на
3,7%) та 4044 років (на 1,8%).
Існує досить
значна відмінність значень величин природного руху населення у районах області.
Тривалий час продовжується природне скорочення населення у центральних та
південних її районах: Гощанському, Дубенському, Здолбунівському, Корецькому та
інших.
Всі північні
території області зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на
Чорнобильській АЕС. Але проживання на них значного числа віруючих, в сім’ях
яких притаманні висока народжуваність, багатодітність, обумовлює саме в
більшості з цих регіонів наявність природного приросту, хоча його значення
суттєво змінюється. Порівняно з 1991 роком природний приріст знизився майже у 2
рази по Березнівському, Володимирецькому, Сарненському та на 26,0% по
Рокитнівському районах. З 1999 року по Дубровицькому, а з 2001 року і по
Зарічненському районах замість природного приросту вже спостерігається природне
скорочення населення.
Кількість померлих
у працездатному віці збільшилася з 458 на 100000 населення у 1991 році до 494 у
1999 році та 504 у 2003 році.
Основними
причинами смерті населення як по області так і по Україні залишаються хвороби
системи кровообігу - відповідно 60,4% і 61,2% загального числа померлих,
новоутворення - 12,5% і 12,9%; нещасні випадки, вбивства, самогубства та інші
зовнішні дії - 7,0% і 11,2%.
В загальній
кількості померлих частки чоловіків і жінок суттєво не відрізняються (відповідно
51,0% та 49%), але, водночас, по окремих причинах смерті є велика різниця числа
померлих по статі. Якщо, наприклад у 2003 році від нещасних випадків, вбивств,
самогубств та інших зовнішніх дій загинуло чоловіків - 940 осіб, то жінок - 194
особи; від хвороб органів дихання - 317 чоловіків та 157 жінок.
Із загального
числа померлих у 2003 році 130 склали діти віком до 1 року, з них 75 хлопчиків,
55 дівчаток. На 1000 осіб населення народилося 12 немовлят, а на кожних 10000
новонароджених померло дітей до 1 року - 94 особи.
Показник дитячої
смертності більший, ніж середнообласний за 2003 рік в 9 районах та містах
області. Найвищі його значення у м. Дубно (173 особи), Гощанському (125 осіб),
Корецькому (189 осіб), Млинівському (140 осіб), Рівненському (159 осіб).
Основними
причинами смертності дітей до року є причини, обумовлені здоров’ям матері і
патологією вагітності - вроджені аномалії (30,6% загального числа померлих) та
стан, який виникає у перинатальному періоді - тобто до родів, під час родів та
на першому тижні життя (23,1%).
Викладені підсумки
природного руху населення за 2003 рік характеризують його незадовільний стан і
наявність багатьох проблем, які потребують вирішення, що є невід’ємною частиною
покращення соціально-економічного розвитку держави.
На порозі третього
тисячоліття Україна опинилася у стані загострення демографічної кризи. Процес
вимирання населення країни посилюється його старінням, маргіналізацією та
виродженням.
Демографічна криза
створює загрозу економічній безпеці держави: це нестача трудових ресурсів,
зменшення продуктивності праці, збільшення коефіцієнта утриманства, національна
експансія, скорочення національного доходу і, як наслідок, повна втрата
суверенності та державності. *
Запобігти
негативному перебігу подій можливо лише взявшись до надзвичайних заходів за
Надзвичайною програмою відновлення населення. Щоб зупинити процес вимирання,
треба підвищувати народжуваність та знизити смертність.
В Україні мають
бути вжиті всі можливі й доступні заходи для захисту та збереження українського
народу, його генофонду.
На формування
чисельності населення здійснює вплив і міграційний рух жителів нашої області.
Упродовж
останнього десятиріччя міграційна активність населення області знижується. Так,
щорічний обсяг, як прибулих так і вибулих зменшився більше ніж у 1,1 рази (у
1994 році - 24066 осіб (26369), у 2003 році - 21613 осіб (23769)). Причому
починаючи з 1994 року сальдо має тільки від’ємне значення, тобто за рахунок
міграції область втрачає населення.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 |
