Дипломная работа: Статистичне вивчення населення Рівненської області
Для поліпшення їх
обслуговування при інтернаті, поряд з молодіжним, з 1 січня 2003 року,
відповідно до розпорядження голови облдержадміністрації, за погодженням з
Міністерством праці та соціальної політики України створено психоневрологічне
відділення для дорослих на 35 місць.
Службами у справах
неповнолітніх області спільно з працівниками органів внутрішніх справ, освіти, інших
причетних відомств, організацій та установ систематично організовуються і
проводяться рейди під кодовими назвами “Діти вулиці”, “Вокзал", “Канікули",
“Урок" тощо та інші профілактичні заходи, результати яких щоквартально
аналізуються обласною, районними та міськими службами у справах неповнолітніх. В
6 районах області при сільських та селищних радах працюють на громадських
засадах уповноважені служб у справах неповнолітніх.
Службою у справах
неповнолітніх облдержадміністрації спільно з Християнським Дитячим Фондом
України впроваджується пілотний проект щодо запровадження в області інституту
громадських уповноважених з прав дитини.
Крім того, ще
значною залишається кількість бродяг (жебраків). У 2003 році працівниками
органів внутрішніх справ було затримано 286 осіб, що підозрювалися в
бродяжництві (жебрацтві), що на 0,7% більше, ніж у 2000 році і на 13,3% менше,
ніж у 2001 році. Серед цих осіб дві третини становить молодь віком 1830 років,
88,8% - чоловіки. Питома вага молодих жінок-бродяг (у віці 1830 років) складає
5,9%.
Майже кожний
третій затриманий має судимість. Серед осіб, що займалися бродяжництвом (жебрацтвом),
263 працездатні, з них 185 осіб мають спеціальність.
Підрозділами
міліції у справах неповнолітніх у 2003 році виявлено 118 підлітків у віці до 16
років, які систематично залишають сім´ї чи спеціальні навчально-виховні
заклади. Про таких правопорушників проінформовано служби у справах
неповнолітніх.
Відтворення
населення - один з головних процесів відтворення суспільства, постійне
відновлення генерації людей.
Чисельність
населення будь-якої території, країни або району не є постійною величиною. Вона
безперервно змінюється і зміни ці відбуваються під впливом природного і
механічного руху.
Природній рух - це безперервний процес оновлення населення за рахунок появи одних
життів і зникнення інших. Тому головними складовими цього процесу є
народжуваність та смертність, а також ті складові, що впливають на нього: шлюбність
і розлученість. Отже об’єктом дослідження природного руху є такі статистичні
сукупності: чисельність померлих, чисельність народжених, число зареєстрованих
шлюбів та розлучень, а також чисельність всього населення та окремих його
контингентів (дітородний контингент жінок, шлюбоздатне населення).
Народжуваність і
смертність є найважливішими елементами відтворення населення, які формуються
під впливом великої кількості соціально-економічних, науково-технічних,
демографічних та природних факторів.
Статистична
характеристика природного руху населення пов’язана з обчисленням ряду
абсолютних і відносних показників. Насамперед визначається абсолютна кількість
народжених і померлих за певний період (найчастіше за рік).
Абсолютний розмір
природного приросту (Е) обчислюється як різниця між чисельністю
народжених за період (N) та чисельністю померлих за той самий період (М):
 [15]
Природній приріст
може набувати додатних значень, тобто характеризувати абсолютне збільшення
чисельності населення за період за рахунок того, що N > M нульового
значення при незмінній чисельності та від’ємних значень - при скороченні
чисельності.
В Україні,
починаючи з 1991 року спостерігається від’ємний абсолютний природній приріст,
розмір якого щорічно збільшується.
Число народжених,
поділене на тривалість періоду, що досліджується, називають густотою народжень.
Число померлих,
поділене на тривалість в роках того періоду, до якого воно відноситься,
називають густотою смертей. Абсолютні дані, хоч і відіграють важливу роль, не
можуть застосовуватись при різних динамічних і територіальних питаннях. Виникає
потреба звертатися до відносних показників або коефіцієнтів.
Найбільш
поширеними показниками в демографічній статистиці є загальні коефіцієнти
народжуваності і смертності.
Загальний
коефіцієнт народжуваності обчислюється в розрахунку на 1000 осіб всього
населення і характеризує загальний по країні (регіону, зоні) рівень
народжуваності:
 [16]
де N - численність
народжених за рік;
 - середньорічна
чисельність населення.
Загальний
коефіцієнт смертності показує, скільки в середньому померлих припадає на 1000
осіб середнього населення за період, що розглядається:
 [17]
де M - число
померлих за рік.
Проте, хоч
загальні показники є найбільш поширеними, вони мають істотні недоліки,
пов’язані з тим, що на їх величину впливає структура населення, насамперед
вікова і статева. Коефіцієнт народжуваності будується як відношення числа
народжених до всього населення, в той час як дітей народжує не все населення, а
тільки його жіноча частина, і то не у всякому віці. Саме тому виникає
необхідність визначити інтенсивність плідності контингентів, здатних
народжувати. Таким контингентом є жінки у фертильному (плідному) віці 1549
років.
Відношення густоти
народжень до середньорічної чисельності жінок у фертильному віці називають
спеціальним коефіцієнтом народжуваності, або коефіцієнтом фертильності чи
плідності жінок. Його розраховують за формулою:
 [18]
де  - середньорічна
чисельність жінок у віці 1549 років.
Плідність жінок у
демографічній статистиці визначається не тільки взагалі для всіх жінок у
фертильному віці, а й для різних вікових груп і навіть для кожної вікової групи.
Вікові показники плідності визначаються за формулою:
 [19]
де NX
- густота народжень жінками у віці х років;
SX F середньорічна чисельність фертильних жінок у віці х років.
Для визначення
смертності не існує такого специфічного показника, яким є спеціальний
коефіцієнт народжуваності тому, що певна ймовірність смерті є у всіх людей
незалежно від статі і віку. Але інтенсивність смертності за інших рівних умов
значною мірою залежить від віку і статі. Цим викликана потреба обчислення
вікових коефіцієнтів смертності для всього населення, чоловіків, жінок, а також
для окремих груп населення за іншими ознаками. Інтенсивність повікової смертності
визначають за формулою:
 [20]
де МХ
- померлих за рік у віці х років;
SX - середньорічна чисельність населення у цьому віці.
Певну специфіку
має обчислення коефіцієнта дитячої смертності. У демографічній статистиці під
дитячою смертністю розуміють смертність дітей, які не досягли одного року. Коефіцієнт
дитячої смертності має свою специфіку і обчислюється за формулою:
 [21]
або
 [22]
де М0
- число померлих дітей за рік у віці до 1 року; N1 - число
народжених у поточному році; N11 - число народжених у
минулому році; М01 - число померлих у поточному
році дітей у віці до 1 року з сукупності тих, що народилися в цьому році; М011
- число померлих у поточному році дітей у віці до року з сукупності тих, що
народилися в минулому році.
Інтенсивний
коефіцієнт результату природного руху можна визначити як різницю між
коефіцієнтами народжуваності і смертності або діленням аболютної величини цього
результату на середньорічну чисельність населення:
 [23]
Цей коефіцієнт
показує середньорічну чисельність природного приросту (або зменшення) населення
за рахунок природного руху на кожну тисячу середньорічного населення.
При відсутності
даних про середньорічну чисельність населення природний рух може
характеризуватися за допомогою показника життєвості, який визначається як
відношення народжених до померлих за однаковий період часу (за рік):
 [24]
Коефіцієнт
життєвості, або коефіцієнт Покровського, можна розрахувати й як процентне
відношення загальних показників народжуваності і смертності:
 [25]
Він показує,
скільки народжень припадає в середньому на кожні сто смертних випадків.
Статистична
характеристика природного руху населення передбачає також розрахунки
показників, за допомогою яких оцінюють шлюбний стан населення. Вивчення
шлюбності відіграє помітну роль при аналізі режимів відтворення населення, оскільки
переважну більшість дітей народжують жінки, що перебувають у шлюбі.
Коефіцієнт
шлюбності KШ (або шлюбність) показує кількість шлюбів (Ш),
що припадає на рік на кожну тисячу середньорічного населення (S):
 [26]
Коефіцієнт
розлучень Кр відображає кількість розлучень (Р), що
припадає на рік на кожну тисячу середньорічного населення (S):
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 |
