Дипломная работа: Статистичне вивчення населення Рівненської області
Загальна
чисельність осіб, котрі назвали українську і російську мову рідними, склала
1168,3 тис. осіб (99,7%) всього населення. Всього 0,3% мешканців вказали
рідними інші національні мови, хоча питома вага інших національностей, крім
українців і росіян, дорівнює по області 1,5%. Це свідчить про процес мовної
асиміляції, що відбувається в області.
Поряд з рідною
мовою перепис врахував також вільне володіння іншими мовами, що становить 36,8%.
Російською мовою вільно володіють 377,8 тис. осіб (32,3%), англійською - 13,5
тис. осіб (1,2%), польською - 8,4 тис. осіб (0,7%), німецькою - 4,0 тис. осіб (0,3%),
французькою - 1,6 тис. осіб (0,1%), 63,2% всього населення не володіють іншими
мовами. (див. рис.3).
Рис.3. Розподіл
населення області, яке вільно володіє іншими мовами
Перепис населення
2001 року засвідчив, що переважна більшість населення Рівненщини - це 99,8% є
громадянами України, 1777 осіб (0,15%) - громадяни інших країн, переважно з
країн СНД та Балтії, зокрема, 1105 осіб - громадяни Російської Федерації, лише
12 осіб, що мешкали в регіоні, на момент перепису не мали статусу громадянства.
Всеукраїнський перепис
населення 2001 року засвідчив, що мовно-етнічним процесам, які відбуваються в
регіоні, притаманна стійка тенденція до самовизначення представниками різних
національностей у якості рідної мови - мови своєї національності, повною мірою
це стосується і українців.
Спостерігається
поширення української мови в якості рідної серед представників некорінної
національності, а також більш широкого її застосування як мови міжнаціонального
спілкування на території регіону і підвищення значення як державної мови.
Для успішного
функціонування ринкових відносин в Україні вкрай потрібні кваліфіковані,
економічно-грамотні кадри, які вміють аналітично мислити і швидко приймати
важливі професійні рішення. Це завдання в усі часи на себе брала середня та
вища школи.
На початок
20012002 навчального року в області працювало 797 загальноосвітніх навчальних
закладів,19 гімназій, 13 ліцеїв, 3 колегіуми, 46 навчально-виховних комплексів,
21 професійно-технічних навчальних закладів, 15 вищих навчальних закладів
різних рівнів акредитації. Слід відмітити, що в області з кожним роком
розширюється мережа навчальних закладів нового типу. І вже на початок 20032004
року діяло 24 гімназії, 29 ліцеїв і 7 колегіумів. Більшість ліцеїв, гімназій
колегіумів входять до складу навчально-виробничих комплексів, які поєднані з
вищими навальними закладами.
Підвищенню якості
освіти сприяє значна робота, яка проводиться в області щодо технологічного та
технічного забезпечення навчального процесу і, зокрема, комп’ютеризації
закладів освіти.
На початок 2003
року в освітніх закладах налічувалось 3,3 тисячі комп’ютерів, тобто кожний
п’ятий з наявних в області. Три чверті комп’ютерної техніки зосереджено в
освітніх закладах м. Рівного, 4,6% - м. Острог, 4,0% м. Дубно.
Близько половини
комп’ютерів - це машини сучасних модифікацій. Для дистанційного доступу та
колективного використання інформації у закладах освіти функціонує 39 локальних
та 32 глобальних мережі.
Для розвитку
дитячої творчості, забезпечення поєднання відпочинку і зайнятості дітей в
області створена широка мережа позашкільних навчальних закладів. Зокрема,
позашкільне виховання здійснюють 22 палаци молоді, 3 будинки школярів і молоді,
6 станцій юних техніків, по 2 станції юних туристів і натуралістів. Для
естетичного і культурного розвитку підростаючого покоління в області працює 25
музичних шкіл, 2 художні і 7 шкіл мистецтв. До послуг дітей 25 дитячих і
підліткових бібліотек з книжковим фондом 1,4 млн. примірників.
Викликає
занепокоєння той факт, що станом на 1 вересня 2003 року не навчалось 757 дітей
шкільного віку, з яких 470 дітей не відвідували навчальний заклад за станом
здоров’я.
Серед найменш
захищених категорій окремо слід відмітити дітей-сиріт та дітей, що залишилися
без батьківського піклування. На початок 2003 року на обліку перебувало 1,4 тис.
дітей цієї категорії.
Начально-виховний
процес в загальноосвітніх навчальних закладах забезпечують 17,9 тисяч учителів
та 444 вихователі.
Із загальної
кількості педагогічних працівників 87,4% мають вищу освіту. Однак рівень
освіченості педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів в
сільській місцевості значно нижчий, ніж в міській. Якщо у міських поселеннях не
мають вищої освіти тільки 5,7% педагогів, то в сільській місцевості - 17,2%. В
окремих районах цей показник ще гірший. Зокрема, не мають вищої освіти кожен
третій педагог Рокитнівського, кожен четвертий Володимирецького і Сарненського,
кожен п’ятий Дубенського, Дубровицького, Зарічненського і Корецького районів.
Негативні процеси,
які відбулися впродовж останніх років в економіці в певній мірі позначились на
системі професійно-технічної освіти. Кількість професійно-технічних училищ
скоротилась з 27 у 90х роках до 20 у 2003 році, відповідно зменшилась і
підготовка кваліфікованих робітників.
Зазнала
вдосконалення мережа вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації.
Чисельність
студентів у вузах ІІІ рівнів збільшилась у порівнянні з попередніми роками на
17,7%, а у вузах ІІІІV рівнів акредитації більше ніж у 2 рази.
Навчальний процес
у вузах ІІІ рівнів акредитації проводиться по 9 спеціальностях, з яких 23,1%
припадає на економіку, комерцію та підприємництво, 22,7% - інженерію, 21% - медицину,
10% - сільське господарство, лісництво і рибальство, 8,5% - освіту, а у вузах ІІІІV
рівнів акредитації по 12 спеціальностях, з котрих 41% припадає на освіту,
культуру, гуманітарні науки, 25,3% - економіку, комерцію та підприємництво,
14,7% - інженерію.
На початок
20032004 навчального року у вузах ІІІ рівнів акредитації працювало 1495
викладачів, з них 32 кандидати наук, у вузах ІІІІV рівнів акредитації - 1504
особи професорсько-викладацького персоналу, з них 55 докторів наук, 679
кандидатів наук, 66 професорів та 541 доцент.
Водночас із
збільшенням навчальними закладами підготовки спеціалістів в області залишається
гострою проблема їх працевлаштування. За даними служби зайнятості на обліку
перебувало 39 тисяч громадян, в тому числі 38,3 тис. безробітних. Частка осіб,
які мають повну вищу освіту дорівнювала 6,6%, базову вищу - 17,2%. Серед
безробітних 9,7 тис. осіб, або 25,2% - молодь у віці до 28 років.
Під час перепису
населення 2001 року при визначенні рівня освіти респондента брали до уваги
рівні освіти, які згідно з чинним законодавством установлені в Україні з 1996
року, умовно відповідають освітнім рівням, що діяли до 1996 року, таким чином:
Діючі рівні освіти
Рівні освіти, які діяли до 1996 року
повна вища вища
базова вища -
початкова вища середня
спеціальна
незакінчена вища -
повна загальна
середня середня загальна
базова загальна
середня неповна середня
початкова загальна початкова
Згідно даних
перепису населення 2001 року кількість осіб у віці 10 років і старші, що має
певний ступінь освіти, становить 952354, з них: 247816 - вищу освіту всіх
рівнів (повну вищу, базову вищу, початкову вищу, незакінчену вищу), повну
загальну та базову загальну середню 542247, початкову загальну 162291. (див.
рис.4).
Рис.4. Структура
населення області за рівнем освіти
У міських
поселеннях населення з вищою освітою всіх рівнів значно більше, ніж у
селах - 38,4% відносно 17%; даний освітній рівень жінок вищий, ніж серед
чоловіків і відповідно становить 42,7% у міській місцевості та 19,3% у
сільській місцевості. Вищий і загальний рівень освіти у жінок - 54,4% відносно
45,6% у чоловіків. Кількість чоловіків, які мають повну вищу і повну загальну
середню освіту становить 27,5%, що на 3,0% більше, ніж у жінок з таким рівнем
освіти. (Додаток).
За період, який
минув після перепису 1989 року, в області відбулося подальше підвищення рівня
освіти. Підвищення освітнього рівня загалом відбулося за рахунок збільшення
числа тих осіб, які мають повну вищу та повну загальну середню освіту. Чисельність
населення з таким рівнем освіти склала 480635 осіб (52,1%) і перевищила
відповідний показник перепису населення 1989 року на 12%.
Підвищення рівня
освіти в цілому характерне як для міського, так і сільського населення, але
суттєві зміни відбулися саме серед сільського населення. Так, кількість осіб,
які мали повну вищу освіту у розрахунку на 1000 осіб населення у віці 15
років і старших збільшилася у порівнянні з даними попереднього перепису у
містах на 33,8%, у селах - на 66,7%.
Відповідну
динаміку мав також показник кількості осіб із повною загальною
середньою освітою - зростання у містах склало 19,8%, у селах - 32,9%. (Додаток).
Незважаючи на
випереджувальні темпи підвищення освітнього рівня серед сільського населення,
значно вищий він залишається у містах, де зосереджено промислові, науково-дослідні
підприємства та навчальні заклади, що сприяють концентрації осіб з високим
рівнем освіти.
Більш високий
рівень освіти спостерігається у районах, де переважає міське населення, які
територіально межують з містами та містах обласного значення. Так у Острозькому
районі на 1000 осіб у віці 15 років і старші припадає 481 особа з повною вищою
та повною загальною середньою освітою, Сарненському - 485, Костопільському - 511,
Рівненському - 514, Здолбунівському - 530; у містах: Рівне - 664, Кузнецовську
- 634, Острог - 604.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 |
