Дипломная работа: Розробка лінії по виробництву рослинної олії
5 –
збірний жолоб; 6 – штуцер для впуску олії; 7 – крани для виходу олії;
8 –
контрольний кран для випуску олії; 9 – кран для випуску повітря.
За
даними табл. 4.2 визначаємо необхідну кількість фільтр-пресів за формулою:
, шт. (4.8)
де, пнеоч.олії
– кількість неочищеної олії. Пнеоч.олії=2822,96 кг.
QФ.П – продуктивність
фільтр-преса. QФ.П=13300 кг/добу.
Звідси,
 
Отже,
приймаємо один фільтр-прес з гідравлічним затискачем.
4.2.9
Розрахунок кількості збірників для олії
Розрахунок
будемо вести за формулою:
, (4.9)
де, Vдоб – добовий об’єм
матеріалу, який перероблюється, м3;
φ – коефіцієнт
завантаження. φ = 0,9;
Vном – номінальний
об’єм матеріалу. Приймаємо рівним 25 м3;
Т – час
перебування компонентів у збірнику, год.
Добовий
об’єм матеріалу знаходимо за формулою:
, (4.10)
де, т
– маса одержаної олії, кг/добу;
ρ – густина олії,
кг/м3. Приймаємо ρ = 980 кг/м3.
Звідси,
, м3
Час
перебування компонентів у збірнику визначимо за формулою:
(4.11)
де, t – кількість діб,
доба. Приймаємо t = 5 діб.
Звідси,
, год
Тоді,

Отже,
приймаємо один збірник об’ємом 25 м3. [1]
4.3
Технологія виробництва олії в цеху, що проектується
Майбутній
цех, що проектується буде мати наступну технологію виробництва олії. Насіння
буде завантажуватися в приймальний бункер, воно у відповідності з ГОСТ 22391–89
повинно мати такі показники, що привелені в табл. 4.5.
Таблиця
4.5 Показники насіння соняшника
Показники |
Для заготовленого
насіння |
Для поставлених на
промислову переробку |
базисні |
обмежуючи |
обмежуючи |
Вологість, % |
7,0 |
не більше 17,0 |
не більше 8,0 |
Смітна домішка, % |
1,0 |
не більше 10,0 |
не більше 3,0 |
Олійна домішка, % |
3,0 |
не більше 7,0 |
не більше 7,0 |
Кислотне число, КОН |
- |
не більше 3,5 |
не більше 5,0 |
З
бункера за допомогою норії воно потраплятиме в сепаратор ПДП-10,
де
проводиться очищення від сторонніх домішок які відрізняються за розмірами,
аеродинамічними та магнітними властивостями. Після чого насіння поступає в
бічову насіннєрушку МНР, в якій ядра соняшника відокремлюються від лузги. Ядра
відділені від лузги називаються рушанкою. Рушанка направляється в аспірацій ну
війку М2С-50. Повітряним потоком, який створює вентилятор війки,
відокремлюється лузга. Ядро та січка з невеликою кількістю лузги (2 – 3%) само
током потрапляє в п’ятивальцевий станок ВС-5 для подрібнення. Подрібнену масу
(м’ятку) похилим скребковим транспортером подають в жаровню. Далі мезга за
допомогою шнека транспортується в леєрний циліндр шнекового преса ФП.
Отримана
олія, проходячи через сито, потрапляє в збірник, розміщений під пресом, потім
вона за допомогою насоса подається в спеціальний фільтр-прес, для очищення,
потім в бак готової продукції. Побічний продукт, тобто макуха, шнековим
транспортером завантажується в бункер накопичувач.
Соняшникова
олія відноситься до групи жирів, що напіввисихають. Характерні властивості:
висихає повільно, плівки плавляться при 90–120оС частково або
повністю у петролейному ефірі, при 280–290оС повільно загускає.
Таблиця
4.6 Показники якості олії
Найменування показника |
Норма для олії |
|
Вищий сорт |
1-й сорт |
2-й сорт |
Кольорове число, І2
|
15 |
25 |
35 |
|
Кислотне число, КОН |
1,50 |
2,25 |
6,00 |
|
Масова частка не
жирових домішок, % |
0,05 |
0,10 |
0,20 |
|
Масова частка
фосфоровмісних речовин, % не більше |
0,035 |
0,053 |
0,70 |
|
Масова частка вологи і
летючих речовин, % |
0,20 |
0,20 |
0,30 |
|
Мило (якісна проба) |
Не визначається |
|
Йодне число, І2
|
125 – 145 |
125 – 145 |
125 – 145 |
|
Масова частка
незмилюючихся речовин, % |
1,2 |
1,2 |
1,3 |
|
Температура спалаху, оС
|
|
225 |
Колір |
|
Яскраво-жовтий |
Олійність, % |
|
24 – 48 |
Густина при 15оС,
кг/м3
|
|
920 – 924 |
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 |