Дипломная работа: Розміщення та використання фінансових ресурсів підприємства

Як показано графіками на рисунку 2.6:

1. У 2003 році періоди обороту характерних агрегатів балансу в порівнянні з 2002 роком зменшились на (–15) – (25) %, але строк оборотності операційного та фінансового циклів залишився стабільним та дуже швидким – 20–21 день, що свідчить про пожвавлення ділової активності за рахунок відмічених раніше обсягів реалізації, але операційно-фінансовий процес реалізації залишився практично незмінним.

2. У 2004 році періоди обороту характерних агрегатів балансу в порівнянні з 2003 роком зросли на (+44) – (+80) %, а строк оборотності операційного та фінансового циклів зріс з рівня – 20–21 день (2003) до рівня 25 –28 днів, що свідчить про незначне зниження ділової активності за рахунок відміченого раніше росту обсягів реалізації.

Таким чином, підприємство ТОВ “Гідротехніка” характеризується дуже швидким циклом обороту агрегатів оборотного капіталу, характерним для оптових торгових підприємств.

Рисунок 2.7 - Динаміка показників покриття запасів джерелами ресурсів в ТОВ “Гідротехніка”

На рисунку 2.7 наведені результати аналізу джерел покриття запасів в ТОВ “Гідротехніка”. Як видно з графіків рисунку 2.7 ТОВ “Гідротехніка” має абсолютний рівень стійкості по покриттю запасів.

Таким чином, проведений аналіз діяльності та фінансового стану підприємства ТОВ “Гідротехніка” за перші три роки після створення (2002 – 2004 роки) показав, що:

-  підприємство за обсягами валюти балансу відноситься до малих підприємств, при цьому якості джерел ресурсів використовує власний капітал, який займає частку в 95 %(2002) – 88%(2004) валюти балансу;

-  джерелом росту власного капіталу з 22,9 тис. грн.(2002) до 62,5 тис. грн.(2004) є тільки зароблений прибуток підприємства (статутний фонд становить 11,8 тис. грн.);

-  оскільки підприємство практично не використовує залучений позиковий капітал його ліквідність та стійкість по покриттю запасів є абсолютною, при цьому не використовуються фінансові важелі позикового капіталу для нарощування темпів розвитку підприємства;

-  чисті обсяги реалізації продукції в 2002 – 2004 році нарощуються з рівня 260,9 тис. грн.(2002) до рівня 608,4 тис. грн. у 2003 році (зростання на +133,2 % відносно 2002 року) та до рівня 657,2 тис. грн. у 2004 році (зростання на 8,2% відносно 2003 року);

ланцюговий темп росту собівартості випуску та реалізації продукції становить + 105,4 % у 2003 році відносно 2002 та + 14,9 % у 2004 році відносно рівня 2003 року, що практично відповідає темпам росту обсягів доходів від реалізації;

темп росту фінансових результатів діяльності значно перевищує темпи росту валюти балансу, що свідчить про інтенсивний розвиток ділової діяльності підприємства, а темп росту чистого прибутку – нижче ніж темпу росту валюти балансу;

ресурсовіддача активів в чисту виручку у 2002 2004 роках знаходиться на дуже високому рівні 9,33 – 13,46;

рентабельність активів та власного капіталу по валовому прибутку від реалізації (різниця між чистим доходом та собівартістю продукції):

а) у 2003 році різко зросла до рівня 201227 % у порівнянні з рівнем 2002 року 36,9 38,5 %;

б)у 2004 році знизилась в два рази до рівня 88,9100,1%.

рентабельність власного капіталу по чистому прибутку після оподаткування становить 34 – 49 %, що відповідає строку окупності власного капіталу 2,0 – 2,3 роки та є дуже інвестиційно-привабливими показниками на рівні альтернативної ставки депозитної доходності в 12 –14 %.

рентабельність продаж по чистому прибутку після оподаткування знаходиться в дуже низькому діапазоні – 2,5 –3,5 %, що свідчить про надто велику собівартість продукції та велику долю торгових операцій по перепродажу товарів з мінімальною націнкою.

Як видно з наведених характеристик, подальший ріст підприємства ТОВ “Гідротехніка” стримується відсутністю використання залучених позикових коштів при обмеженій можливості росту власного капіталу тільки за рахунок заробленого прибутку.

Оскільки на початковому етапі становлення підприємства ТОВ “Гідротехніка” в нього відсутні необоротні активи, які можуть бути використанні в якості застави для отримання банківського кредиту, а ставка кредитування банками в обігові кошти дуже велика та потребує витрат на страхування кредиту в страховій компанії, реальним шляхом розвитку є використання міжгосподарських комерційних кредитів, обґрунтування ефективності яких викладено в розділі 3 дипломної роботи.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗМІЩЕННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ В ТОВ „ГІДРОТЕХНІКА”

Одним з найбільш ефективних шляхів удосконалення формування та розміщення фінансових ресурсів підприємства є використання різноманітних видів комерційного кредиту.

Комерційний кредит можна охарактеризувати як кредит, наданий у товарній формі продавцями покупцям у виді відстрочки платежу за продані товари. Він надається під зобов'язання боржника (покупця) погасити у визначений термін як суму основного боргу, так і відсотки, що нараховуються.

Застосування комерційного кредиту вимагає наявності в продавця достатнього резервного капіталу на випадок уповільнення надходжень від боржників [50].

Виділяють наступні основні способи надання комерційного кредиту [38]:

вексельний спосіб кредитування дебіторської заборгованості

відкритий рахунок

знижка за умови оплати у визначений термін

консигнація

факторинг

лізинг

При вексельному способі після постачання товарів продавець виставляє тратту(вексель) на покупця, що, одержавши комерційні документи, акцептує її, тобто дає згоду на оплату в зазначений на ній термін.

Знижка за умови оплати у визначений термін передбачає умову, що якщо платіж буде зроблений покупцем протягом обговореного в контракті періоду після виписки рахунка, то з ціни буде віднята знижка. У противному випадку, уся сума повинна бути виплачена у встановлений термін.

Відповідно до договору про відкритий рахунок, один раз прийнятому обома сторонами, покупець може робити періодичні закупівлі без звертання за кредитом у кожнім окремому випадку. Звичайний порядок здійснення угоди такий: коли покупець замовляє товар, він негайно відвантажується, а платіж за нього виконується у встановлений термін після одержання рахунка.

Консигнація спосіб, при якому роздрібний торговець може просто одержати товарно-матеріальні цінності без зобов'язання. Якщо товари будуть продані, то буде здійснений і платіж виробнику, а якщо ні, то роздрібний торговець може повернути товар виробнику без виплати неустойки. Консигнація звичайно застосовується при реалізації нових, нетипових товарів, попит на який важко припустити.

Факторинг придбання права на стягнення боргів, на перепродаж товарів і послуг з наступним одержанням платежів по них. При цьому мова йде, як правило, про короткострокові вимоги. Іншими словами, факторинг є різновидом посередницької діяльності, при якій фірма-посередник (факторингова компанія) за визначену плату одержує від підприємства право стягувати і зараховувати на його рахунок належні йому від покупців суми грошей (право інкасувати дебіторську заборгованість). Одночасно з цим посередник кредитує оборотний капітал клієнта і приймає на себе його кредитний і валютний ризики.

Факторингові операції виникли на основі комерційного кредиту, що надається продавцями покупцям у виді відстрочки платежу за продані товари. Зміна вимог до розрахунків з погляду прискорення обороту коштів викликали необхідність для постачальників шукати шляхи вирішення проблеми дебіторської заборгованості. Факторинг є порівняно новою ефективною системою поліпшення ліквідності і зменшення фінансового ризику при організації платежів.

Лізинг це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

3.1 Ефективність використання лізингових схем для скорочення розміщення фінансових ресурсів в основні засоби

ЗАКОН УКРАЇНИ «Про лізинг» [10] визначає правове поняття лізингу в Україні, а також загальні правові та економічні засади його здійснення.

Лізинг це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів [52].

Лізинг здійснюється за договором лізингу, який регулює правовідносини між суб'єктами лізингу, і, залежно від особливостей здійснення лізингових операцій, може бути двох видів фінансовий чи оперативний. Залежно від форми здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо.

Об'єктом лізингу може бути будь-яке нерухоме і рухоме майно, яке може бути віднесене до основних фондів відповідно до законодавства, в тому числі продукція, вироблена державними підприємствами (машини, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, системи телекомунікацій тощо), не заборонене до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг (оренду).

Суб'єктами лізингу можуть бути:

лізингодавець суб'єкт підприємницької діяльності, у тому числі банківська або небанківська фінансова установа, який передає в користування об'єкти лізингу за договором лізингу;

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20