Лабораторная работа: Управління ризиками
Першим етапом при використанні даного методу є оцінка наслідків ризиків,
тобто сум на покриття непередбачених витрат. При цьому можна використовувати
всі методи аналізу ризиків. Далі визначається структура резерву на покриття
непередбачених витрат та для яких цілей слід використовувати встановлений резерв.
Часткові ризики — це ризики, пов'язані з реалізацією окремих етапів (робіт)
по проекту, але які напряму не впливають на проект у цілому. Нейтралізацію
часткових методів проводять за допомогою методу, який передбачає проведення таких
етапів:
1. Розглядається ризик, найбільш важливий для проекту.
2. Визначаються перевитрати коштів із врахуванням ймовірності настання
несприятливих подій.
3. Визначаються можливі заходи, направлені на зменшення ризику.
4. Визначаються додаткові витрати на реалізацію запропонованих заходів.
5. Порівнюються витрати на реалізацію заходів та величина втрат при
виникненні ризику.
6. Приймається рішення щодо застосування запропонованих заходів.
7. Процес аналізу повторюється для наступного по важливості ризику. У
плані фінансування проекту обов'язково повинні враховуватись такі ризики, як
ризик нежиттєздатності проекту, податковий ризик, ризик несплати заборгованості
та ризик не завершення будівництва. Захистити проект від таких ризиків можна
шляхом отримання відповідних гарантій, які включаються в договори та контракти.
Управління ризиком здійснюється на всіх стадіях життєвого циклу проекту
за допомогою моніторингу, контролю та необхідних коригуючих дій. Здійснює це
проект-менеджер у тісній взаємодії з усіма учасниками проекту.
Висновки
та пропозиції
При аналізі
ризиків в умовах невизначеності ризикової ситуації можна зробити такій
висновок:
1)
при
оцінювані ризику перевищення оптимальної ціни найбільш, бажана ціна 1 ц. молока
склала 95,1 грн.. Таким чином з впевненістю 80% можна сказати, що ціна 1 ц.
продукції буде лежати в діапазоні 64,99-77,01 гривень;
2)
при
оцінювані ризику додаткових витрат прогноз оптимального розміру замовлення
кормів показав, що оптимальний об’єм закупівель досягається тоді, коли витрати,
пов’язані із замовленням, будуть виправдані складськими витратами;
3)
при
оцінювані інфляційного ризику на основі індексу цін виявляється, що індекс цін
Лашпер’є означає, що для кількості продукції базисного року в звітному році
затрат повинно бути приблизно на 13,6% менше;
4)
при
оцінці інвестиційного проекту, на основі методу ануїтетів, ключовим являється
визначення та обґрунтування норм відрахувань, які, в силу ряда причин,
обумовлених як зовнішніми умовами (зміна податкової та адміністративної
ситуації, інфляція, макроекономічні процеси), так і умовами, характерними для
реалізуємого проекту, можуть при прогнозних розрахунках бути близькими або
найближчими величинами. Це обумовлює не чіткість прогнозної оцінки терміну
окупності, який у даному випадку склав 3,3 років. Врахування невизначеності
відсоткової ставки норм відрахувань при прогнозуванні дозволяє оцінити не
тільки очікувану ефективність інвестиційного проекту, а й визначити комерційний
ризик невиконання проекту, в окремому випадку збільшення терміну окупності;
5)
при
прогнозі індексу цін Лашпер’є спираються на незмінну кількість товарів базисного
періоду. В цьому індексі не враховується, що більшим попитом користується
продукція, ціна на яку підвищується не на багато або в загалі залишається
незміною, а не дуже підвищені в ціні товари. В свою чергу, індекс Пааше може
відобразити структуру і його зміну, дає можливість перепровірки індексу цін
Лашпер’є. Якщо між обома індексами, в їх значеннях, є велика різниця, то це
може означати, що:
·
існує
велика невизначеність в прогнозних значеннях цін та кількості реалізованої
продукції, які враховуються в розглянутому індексі;
·
необхідно
поновити структуру існуючої продукції.
6)
прогноз
фактичної вартості майна (капіталу), вкладеного в проект, дозволяє по-різному
оцінити ефективність даних інвестицій.
Якщо вартість
капіталу дорівнює капіталовкладенню, то отримуваний наведений прибуток
відповідає початковій інвестиції, а в результаті бажане нарахування відсотків
буде досягнуто. Якщо вартість перевищує початкові капіталовкладення, то
відрахований в проекті прибуток більший, ніж взята в калькуляційна відсоткова
ставка й тоді проект вигідний. Інвестиція приносить прибуток. В іншому випадку,
коли фактична вартість капіталу нижча за капіталовкладення, проект звісно
збитковий і не підлягає реалізації.
7)
підвищення
відсоткової ставки приводить до зниження фактичної вартості проекту, а тому
збільшує термін окупності вкладеного капіталу, що робить менш цікавим сам
проект.
Бібліографічний список
1) Про
підприємницво в Україні. Закон України від 7 лютого1991р. - Голос України
6.05.1991р;
2) Бочарников
В.П., Свешников С.В., Возняк С.Н. Прогнозные коммер-ческие расчёты и анализ
рисков на Fuzzy for Excel.-К.: 2000. - 159с.;
3) Гаркавенко
С.С. Маркетинг. Підручник. -Київ: Лібра, 2002. -712с.;
4) Герасимчук
В.Г. Маркетинг: теорія і практика: Навч. посібник -К.: Вища школа, 1994.;
5) Кардаш В.Я..
Маркетингова товарна політика.: Підручник. -К.: КНЕУ, 2001.-240с.;
6) Котегер Ф..
Основы маркетинга: Пер. с англ. -М.: Прогресс,1990;
7) Мазур И. И.,
Шапиро В. Д., Ольдергге Н. Т. Управление проектами: Учебное пособие/ Под общ.
ред. И. И. Мазура. – 2-е изд. – М.: Омега Л, 2004. – 664с.
8) Маркетінг:
Учебник /Под ред. А.Н. Романова. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995;
8) Паблик
рилейшнз. Теория и практика /Пер. с англ.: Учебн пособие - М.: Издат. дом "Вильясис",
2000;
9) Рабинович
И.А.. Маркетинг в комерческой деятельности - Одесса: ИНТМАР, 1993.
10) Тарасюк Г.
М.. Управління проектами: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних
закладів . – К.: Каравела, 2004. – 344с.
|