рефераты рефераты
Главная страница > Лабораторная работа: Управління ризиками  
Лабораторная работа: Управління ризиками
Главная страница
Банковское дело
Безопасность жизнедеятельности
Биология
Биржевое дело
Ботаника и сельское хоз-во
Бухгалтерский учет и аудит
География экономическая география
Геодезия
Геология
Госслужба
Гражданский процесс
Гражданское право
Иностранные языки лингвистика
Искусство
Историческая личность
История
История государства и права
История отечественного государства и права
История политичиских учений
История техники
История экономических учений
Биографии
Биология и химия
Издательское дело и полиграфия
Исторические личности
Краткое содержание произведений
Новейшая история политология
Остальные рефераты
Промышленность производство
психология педагогика
Коммуникации связь цифровые приборы и радиоэлектроника
Краеведение и этнография
Кулинария и продукты питания
Культура и искусство
Литература
Маркетинг реклама и торговля
Математика
Медицина
Реклама
Физика
Финансы
Химия
Экономическая теория
Юриспруденция
Юридическая наука
Компьютерные науки
Финансовые науки
Управленческие науки
Информатика программирование
Экономика
Архитектура
Банковское дело
Биржевое дело
Бухгалтерский учет и аудит
Валютные отношения
География
Кредитование
Инвестиции
Информатика
Кибернетика
Косметология
Наука и техника
Маркетинг
Культура и искусство
Менеджмент
Металлургия
Налогообложение
Предпринимательство
Радиоэлектроника
Страхование
Строительство
Схемотехника
Таможенная система
Сочинения по литературе и русскому языку
Теория организация
Теплотехника
Туризм
Управление
Форма поиска
Авторизация




 
Статистика
рефераты
Последние новости

Лабораторная работа: Управління ризиками

М* - взято з додатку 3.

Найбільш очікуване значення терміну окупності проекту складає 3,3 роки. В результаті дії різних факторів невизначеності, які приводять до відхилення величини норми відрахувань, термін окупності капіталу, вкладеного в інвестиційний проект, може коливатись.

3.2. Прогноз фактичної вартості проекту та ризик інвестицій невигідного проекту

При прогнозному розрахунку фактичної вартості проекту, доходи та витрати, шляхом приросту або дисконтуванням на основі розрахунку складних відсотків, приводяться до одного моменту часу, як правило, до теперішнього.

Даний прогноз відноситься до динамічних розрахунків інвестицій. Фактична вартість майбутньої суми розраховується дисконтунуванням. Всі надходження платежів, які пов’язані інвестиційним проектом, повині бути враховані. Загальна сума капіталовкладень, до початку інвестиційної діяльності, знаходиться у витратах. В той час як початкова вартість враховується у витратах, очікувана, cпрогнозована виручка від ліквідації включається в доходи.

Дисконтування потоків платежів розраховується на основі відсоткової ставки. Вона, як правило, перевищує ринкову ставку, так як повинна включати в себе ще й деяку премію за ризик. Виходячи з цього при прогнозі фактичної вартості проекту має місце невизначеність відсоткової ставки проекту, яка сприяє виникненню ризику невигідності проекту по фактичній вартості.


4. Управління ризиками в підрозділах галузі підприємства.

4.1. Організація управління ризиками

Найбільш поширений метод страхування ризику - заключення страхового договору (страхового полісу) з однією із страхових компаній (державною чи комерційною).Страховик за встановлену в договорі суму (страхова премія ) зобов’язується заплатити страхователю на умовах, обговорених в страховому полісі, договірну грошову суму, якщо страхователь (підприємство) матиме збитки або якісь притиснення в своїй господарській діяльності в результаті настання несприятливих умов. Розглянемо найбільш поширені види страхування:

- страхування майна підприємства. Найчастіше майно підприємства страхується від стихійних лих (пожежі, землетрусу і т.д.).

Проаналізуємо погоду за 2003 р., що суттєво вплинула на врожаї сільськогосподарських культур по Знам’янському району Кіровоградської області. У другій декаді січня спостерігалась погода, тепліша за звичайну з опадами в межах норми. За декаду випалу 10,3 мм. опадів, що становить 86% декадної норми. Глибина промерзання ґрунту 75-64 см.. Середня висота снігового покриву становила 16-18 см..

У першій декаді березня була погода, холодніша за звичайну з невеликою кількістю опадів.

У другій декаді квітня спостерігалась суха, без опадів погода. Погодні умови сприяли висиханню верхнього шару ґрунту та зменшенню запасів корисної вологи. В першій декаді травня спостерігалась погода без істотних опадів. В цей час у озимої пшениці повинен формуватися колос, в середньому 15-16 колосків у колосі.

Отже, несприятливі погодні умови призвели у 2003 році до форс-мажорних обставин майже по всій Україні. В цьому разі сума страхування повинна була складати 70-80% залишкової вартості майна.

- страхування продукції підприємства на період її транспортування. В залежності від базисних умов договору, використаних транспортних засобів та ризиків загального або часткового псування проданих і доставленої покупцям продукції підприємство, або за проханням покупця, страхує продукцію на період її перевезення. Це може бути молокопродукти, м’ясо від забою худоби, яйця і т.д.. Взагалі сума страхування відповідає номінальній вартості продукції, а при деяких підвищених ризиках може і перевищувати її на 10%-30%;

-страхування транспортних засобів. Підприємство страхує всі наявні транспортні засоби, трактори, автомобілі на випадок пожежі , крадіжки , зіткнення з іншими транспортними засобами та нерухомими предметами. При цьому страховий поліс покриває не тільки збитки самого підприємства у зв’язку з повною або частковою втратою транспортного засобу, а й притиснення інтересів третіх осіб;

-компенсаційне страхування, при якому розглядаються конкретно визначені суми для компенсації робітникам галузі тваринництва на підприємстві і його службовцям у випадку часткової або повної втрати працездатності в результаті нещасного випадку на виробництві , хворобі чи смерті;

-медичне страхування. Частина коштів страхового фонду направляється на основі медичного страхового полісу в різного роду лікувальних закладів , які забезпечують медичне обслуговування робітників підприємства;

-страхування вимушеної зупинки роботи підприємства. В результаті стихійних лих (пожеж і т.д.) або інших обставин нездоланної сили підприємство, окрім страхування майна , може застрахувати й втрату вигоди, яка визначається різницею між сумами доходів та витрат підприємства , що очікувалась в період вимушеної зупинки. Розглянемо яскравий приклад страхування цього виду ризику. Галузь тваринництва характеризується взаємодією працівників з живими істотами, постійним доглядом за ними, бо потрібно подавати корми, напоювати, прибирати, своєчасно отримувати додаткову продукцію від їх утримання. Так як, працівники також люди, то існує велика ймовірність хвороби (особливо в зимовий період). Постає питання, якщо на підприємстві працюють тільки 2 скотарі на 110 голів ВРХ, що подають корми худобі, то при хворобі одного з них – що може статися? – Безповоротна ситуація.

Управлінець по ризикам дає склад підлягаючих страхуванню предметів, рівень страхового покриття можливих притиснень і розміри відповідної страхової премії. В його задачі входить оцінка всіх можливих ризиків та вибір компенсаційних протидій або шляхом притягнення страхових компаній або шляхом самострахування, в тому числі за рахунок покращення управлінської діяльності.

При управлінні важливо вчасно звернути увагу на визначення ризику в процесі оцінки доцільності прийняття тих чи інших рішень. Метою аналізу ризику є надання потенційним партнерам необхідної інформації та даних для прийняття рішень про доцільність участі в проекті та розробки заходів по захисту від можливих фінансових втрат.

4.2. Можливі напрямки диверсифікації операційної діяльності підприємства та страхування ризиків

Таким чином, вміння прогнозувати дозволяє оцінити природу, можливість появи, розміри ризиків, знайти правильне рішення по їх мінімізації і тим самим забезпечити максимальну ефективність майбутнього проекту.

Зниження ризиків без допомоги страхових компаній та їх послуг можна, створюючи на підприємствах резервні та ризикові фонди, що забезпечують покриття частини збитків, виникаючих в результаті підприємницького господарювання.

Розглянемо більш типові ризики, супроводжуючі нормальну комерційну діяльність, та способи зменшення негативно наслідків від появи таких не страхових ризикових ситуаціях.

Оцінка та зниження ризиків у великій мірі залежать від характеру діяльності підприємства, особливості товарів, стану відібраних цільових ринків, сегментів споживачів, прийнятої схеми товарообігу, товарної та транспортної логістики, методів позиціонування товарів в ринковому просторі.

Управління ризиком — це процес реагування на події та зміни ризиків у процесі діяльності, або виконання проекту.

Існують такі групи методів зниження ризиків:

> технічні методи, засновані на впровадженні різних технічних заходів, наприклад, система протипожежного контролю, банківських електронних розрахунків та ін.

> правові методи: страхування, застава, неустойка (штраф,пеня), гарантія, завдаток тощо.

> організаційно-економічні методи включають комплекс заходів, направлених на попередження втрат від ризику у випадках виникнення несприятливих обставин, а також на їх компенсацію у випадках виникнення втрат.

Найбільш розповсюдженими методами зниження ризику є:

> розподіл ризику між учасниками проекту;

> страхування;

> резервування коштів на покриття непередбачених витрат;

> нейтралізація часткових ризиків;

> зниження ризику в плані фінансування.

Розподіл ризику здійснюється в процесі підготовки плану проекту та контрактних документів. Для кількісного розподілу ризику в проектах можна використовувати модель, засновану на "дереві рішень". При цьому кожний учасник виконує запланований проектом обсяг робіт та несе відповідну частку ризику у випадку невиконання проекту. Але найбільше ризикує інвестор. Тому потрібно враховувати, що труднощі в пошуку інвестора, як правило, збільшуються із збільшенням ступеня ризику, що покладається на інвестора.

Страхування ризику являє собою систему відшкодування втрат страхувальниками при виникненні страхових випадків із спеціальних страхових фондів, які формуються за рахунок страхових внесків, що виплачуються страхувальниками. Як правило, це здійснюється за допомогою майнового страхування та страхування від нещасних випадків.

Крім страхування, може застосовуватись перестрахування та співстрахування. Перестрахування — це страхування, відповідно до якого страховик передає частину відповідальності за ризики іншим страховикам. Ціллю такої операції е створення стійкого та збалансованого "страхового портфеля" для забезпечення стабільної та рентабельної роботи страхових компаній. Співстрахування — це метод вирівнювання та розподілу великих ризиків між кількома страховиками. При цьому кожен із них укладає із страхувальником окрему угоду. Однак може виділятися і страховик-лідер, який бере на себе функції організатора.

Створення резервів ресурсів на покриття непередбачених витрат до­зволяє компенсувати ризик, який виникає в процесі реалізації проекту, і тим самим компенсувати збої у виконанні проекту. Це спосіб боротьби з ризиком, який передбачає встановлення співвідношення між потенційними ризиками, які впливають на вартість проекту, та розміром витрат, необхідних для подолання збоїв у виконанні проектів. Частина резерву завжди повинна знаходитися у руках менеджера, а іншою частиною повинні розпоряджатися інші учасники відповідно до контракту.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8

рефераты
Новости