Курсовая работа: Агротехніка вирощування картоплі
Більша густота
насаджень (на 10 %) при садінні картоплі на ґрунтах з більшим вмістом поживних
речовин, при вирощуванні ранньої картоплі, при використанні для садіння дрібних
бульб; менша – на бідних ґрунтах, при садінні великих бульб; вирощуванні
пізньостиглих сортів. Щоб досягти рекомендованої густоти насаджень на час
збирання, норму висаджування бульб збільшують на 10-15 %. Залежно від розміру
бульб на 1 га висаджують їх 3,5-4,5 т. Для більшості сортів густота насаджень
має становити 200-250 тис./га [20, с. 274].
Глибина садіння
на ґрунтах середнього механічного складу (суглинкових) 6-8 см від вершини гребеня, на легких (супіщаних) – на 1-2 см глибше (8-10 см).
Старанний догляд
за насадженнями картоплі передбачає створення оптимальних умов росту рослин
протягом вегетації. Він включає механічні способи підтримання ґрунту в
розпушеному і чистому стані – проведення 2-3 досходових і 2-3 післясходових
обробітки міжрядь та застосування хімічних засобів захисту картоплі від
бур'янів, хвороб і шкідників. Для першого і другого досходових обробітків (на
5-7-й і 12-14-й день після садіння картоплі) на кожній секції культиваторів
КРН-4,2Д, КРН-4,2Г, КРН-5,6Д, КОН-2,8А ставлять лапу-підгортач (або дисковий
підгортач), дві долотоподібні лапи з ротаційною або сітчастою бороною позаду.
Другий обробіток нерідко проводять секцією з лапою-підгортачем посередині та лапами-бритвами
для підрізання вершин гребенів з боків.
Перший
післясходовий обробіток міжрядь проводять підгортача-ми-розпушувачами і
долотами. Лапи-підгортачі при розпушуванні встановлюють на глибину 6-8 см, долота 12-14 см. Нерідко секцію обладнують лише трьома долотами. Другий післясходовий обробіток
(через тиждень) проводять тим самим набором лап з одночасним присипанням на
гребенях бур'янів і сходів картоплі шаром землі 2-3 см. Третій обробіток полягає в підгортанні кущів картоплі на початку бутонізації, коли рослини
досягають висоти 25 – 35 см і змикаються бадиллям рядки, для чого по центру
міжрядь ґрунт розпушують стрілчастими лапами на глибину 5-6 см з шириною захвату 170 мм, а кущі підгортають дисковими підгортачами-розпушувачами [19, с. 74].
Боротьба з
бур'янами із застосуванням гербіцидів. Восени проти коренепаросткових бур'янів
поля обробляють у період формування розеток, наприклад, амінною сіллю 2,4Д з
розрахунку 5-6 л/га (за препаратом), проти вегетуючих рослин пирію вносять
раундап (36 %-й, 2-5 кг/га).
Після садіння до
з'явлення сходів проти однорічних двосім'ядольних і злакових бур'янів вносять
аценіт (50 %-й) 3-5 кг/га, гезагард (50 %-й) 3-4 кг/га, 2М4Х (35 %-й) 0,8-1,5
кг/га або топогард (50 %-й) 2-4 кг/га та ін.
Проти хвороб – фітофторозу,
макроспорозу – рослини при досягненні висоти 15-20 см обприскують акробатом МЦ (69 %-м) 2 кг/га, дитаном М-45 1,2-1,6 кг/га, купроксатом (34,5 %-м)
3-5 кг/га або полікарбацином 2,4 кг/га; при повторному обприскуванні (через
10-12 днів за потребою) використовують цинеб – 2,5 кг/га, хлороксид міді (90
%-й) 2,4 - 3,2 кг/га.
Колорадського
жука знищують, обприскуючи картопляні поля перший раз під час масового виходу
шкідників з ґрунту, другий – при масовій появі личинок другого віку, третій і
наступні – в період виходу молодих жуків, використовуючи один з препаратів –
банкол (50 %-й) 0,2-0,3 кг/га, децис (2,5 %-й) 0,2 кг/га, золон (35 %-й) 1,5-2
кг/га, сонет (10 %-й) 0,2 кг/га, суміцидин (20 %-й) 0,3 кг/га, сумі-альфа (5 %-й)
0,25 кг/га, фастак (10 %-1) 0,07-0,1 кг/га та ін. Робочі розчини готують на
агрегатах АПЖ-12 або в механізованих пунктах СЗС-10. Обприскують насадження
картоплі обприскувачами ОПШ-15-01, ОМ-630-2 та ін [19, с. 82].
Ранню картоплю
збирають, коли в неї ще зелене бадилля – у фазі технічної стиглості бульб.
Бадилля перед збиранням скошують кормозбиральними машинами (КСГ-Ф70, КСК-100А)
і силосують. Збирають ранню картоплю картоплекопачами з ручним підбиранням
бульб.
Середньо- й
пізньостиглі сорти починають збирати на початку відмирання бадилля. Закінчують
збирання за 20-25 днів до настання постійної середньодобової температури 7°С.
За нижчої температури під час збирання різко збільшується пошкодженість бульб.
За 10-15 днів до
збирання насінної картоплі і за 3-6 днів – товарної скошують бадилля на висоті
8 – 10 см при збиранні картоплі копачами або на 18-20 см – при комбайновому збиранні. Залишки бадилля обприскують хлоратом магнію (30 кг/га) або
реглоном (2-3 л/га), розчиненими у 400-500 л води. Це сприяє швидкому фізіологічному дозріванню бульб, дозріванню та огрубінню шкірки, що запобігає
пошкодженню хворобами.
На важких ґрунтах
за 3-4 дні до збирання міжряддя розпушують культиваторами КОН–2,8А, КРН-4,2Д,
які обладнані долотами, на глибину 14 – 16 см, завдяки чому поліпшується робота картоплекомбайнів (КПК-2, КПК-3 та ін.). Бадилля, уражене фітофторою, скошують
і вивозять з поля.
У роки надмірного
зволоження і нестачі тепла, коли затягується вегетація рослин, рекомендується
проводити сенікацію бадилля. Для цього в 500 л води настоюють протягом 1-2 діб суперфосфат (20 % від кількості води), додають 20 г гербіциду 2,4Д і гектарну норму фунгіциду ридомілу (0,8-1 кг/га) [12, с. 153].
При збиранні
середньопізніх та пізньостиглих сортів картоплі підсушують бадилля, тобто
проводять його десикацію. Посіви картоплі при цьому за 10-15 днів до збирання
обприскують розчинами хлорату магнію (25 - 30 кг/га в 400-600 л води) або реглону (2-3 л/га). Завдяки десикації швидше достигають бульби, грубіють покривні тканини
бульб і вони менше уражуються хворобами.
Збирають картоплю
прямим комбайнуванням, комбінованим або роздільним способом. Пряме
комбайнування застосовують на чистих площах, легких і середніх за механічним
складом ґрунтах, на яких ґрунт легко відсівається на робочих органах комбайна.
При комбайновому збиранні можливі втрати з мінімальним пошкодженням бульб – не
більше 3 % від загального урожаю.
При комбінованому
збиранні використовують копачі-валкоутворювачі КСТ-1,4А, КТН-2В, які викопують
картоплю із двох рядків і укладають у міжряддя невикопаних двох рядків, а
бадилля залишають за собою. При наступному проході копачі пропускають два
невикопаних рядки із зібраними бульбами з двох попередніх рядків і викопують
наступні два рядки картоплі. Залишені рядки з бульбами викопують комбайном
КПК-2.
Роздільний спосіб
збирання застосовують на вологих ґрунтах. Копачами-валкоутворювачами викопують
бульби і укладають їх у валки з двох, чотирьох або шести рядків. Підбирають
рядки комбайнами, котрі обладнані підбирачами.
Збирання може
бути потоковим або потоково-перевалочним. При потоковому способі зібрані
комбайном бульби відразу доставляють на сортувальні пункти КСГ-15В, КСП-25, де
їх розділяють на фракції і кожну фракцію відправляють на зберігання – в засіки,
сховища та кагати. При потоково-перевалочному збиранні бульби спочатку
зберігають під шаром соломи в наземних кагатах з витяжною вентиляцією протягом
15-20 днів. Після цього товарну картоплю сортують на фракції і відправляють на
постійне зберігання [12, с. 168].
Картопля –
економічно вигідна культура, але собівартість її виробництва майже у 2-2,5 рази
вища за собівартість зернових, затрати на 1 ц бульб становлять 0,5-0,8
люд./год, або вища за аналогічні показники вирощування навіть цукрових буряків
в 2-3 рази. Рентабельність культури також нижча порівняно з рентабельністю
зернових, соняшнику, цукрових буряків та інших культур (на 40 – 60 %) при
врожайності не менше 250 ц/га. У багатьох районах інтенсивного картоплярства,
наприклад, у Рівненській області, де врожайність картоплі в господарствах
становить 36-40 т/га і більше, показники економічної ефективності її
оптимальні. Відповідно до цього вищі й показники біоенергетичної ефективності
вирощування картоплі. Зазначимо, що безгербіцидна технологія вирощування
картоплі реальна вже в багатьох господарствах, проте ефективно боротися з
колорадським жуком та фітофторою можна поки що переважно хімічними засобами.
Втрати сукупної енергії як при обробітку гербіцидами, так і при механічному
догляді практично однакові – 40 тис. МДж/га. При врожайності 39 т/га і більше
енергетичний коефіцієнт становить близько 3, а коефіцієнт енергетичної
ефективності виробництва – 2,4 [2, с. 63].
Висновки
Картопля посідає
одне з перших місць серед інших сільськогосподарських культур за
універсальністю використання в господарстві. Вона є важливою продовольчою,
кормовою й технічною культурою.
Продовольча
цінність картоплі визначається її високими смаковими якостями та сприятливим
для здоров'я людини хімічним складом бульб. У них міститься 14-22 % крохмалю,
1,5-3 % білків, 0,8-1 % клітковини. Крохмаль картоплі легко засвоюється
організмом, а її білки за біологічною повноцінністю переважають білки інших
культур, у тому числі озимої пшениці. Бульби багаті на вітаміни групи В, РР,
каротиноїди. У зимовий період картопля є головним продуктом харчування і
джерелом вітаміну С
Вживають картоплю
в їжу у вигляді різних страв, яких лише в європейській кухні налічується понад
200. Проте у складі бульб, особливо позеленілих, містяться отруйні речовини
(соланін). І хоч вони під час варіння значною мірою розкладаються, все ж при їх
вмісті понад 0,01 % краще бульби не вживати в їжу, а використовувати для
технічних потреб.
Бульби картоплі
широко використовуються для годівлі тварин у сирому й запареному вигляді. Мають
певне значення силос із зеленого бадилля (картоплиння) та відходи промислової
переробки бульб – барда, жмаки та ін. За
поживністю 100 кг сирих бульб оцінюються 29,5 корм. од., силосу – 8,5, сушених
жмаків – 52 корм. од.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 |