Курсовая работа: Агротехніка вирощування картоплі
Попередники,
засмічені кореневищними бур'янами, 2-3 рази дискують на глибину до 12 см дисковими боронами (БД-10Б, БДТ-7А) і після появи «шилець» кореневища глибоко заорюють плугами
з передплужниками. На площах з неглибоким орним шаром кореневища «вичісують»:
проводять лущення полицевими лущильниками або мілку оранку на глибину залягання
кореневищ бур'янів у ґрунті (10-15 см), після чого кореневища витягують з
ґрунту (вичісують) пружинними культиваторами або боронами і вивозять за межі
поля.
На Поліссі
оброблені восени дерново-підзолисті ґрунти часто запливають. При внесенні
восени гною або компостів на запливаючих ґрунтах його звичайно придисковують.
Якщо восени гній не вносили, часто обмежуються дворазовим лущенням і переносять
дальший обробіток ґрунту на весну [14, с. 52].
Оскільки ґрунти у
лісостеповій і степовій зонах мають більш важкий механічний склад і навесні
досягають фізичної спілості повільно, а весняна оранка їх здебільшого спричинює
утворення брил, її тут не проводять.
На площах, де
можливе періодичне перезволоження ґрунту, слід проводити вузькозагінну оранку
при ширині загінок 28-56 м, залишаючи між ними розгінні борозни для стікання
води у відкриті канали. У лісостепових і степових районах проводять зяблеву
оранку плугами з передплужниками на глибину 25-30 см в агрегаті з кільчасто-шпоровими котками або важкими боронами.
Після зяблевої
оранки, поки ґрунт ще не ущільнився, його восени повторно обробляють
культиваторами в агрегаті з кільчасто-шпоровими котками або важкими боронами і
нарізують гребені 18-20 см заввишки з використанням просапних культиваторів
(КРН-4,2, КРН-5,6А).
На зрошуваних
ґрунтах півдня України зяблеву оранку проводять на глибину 35-40 см, на окультурених торфовищах Полісся – на 22-25 см, на середньо мінералізованих торфовищах 25-27 см. Навесні закривають вологу і розпушують ґрунт на глибину 14-16 см. Якщо під картоплю вирощують післяжнивний люпин, його часто залишають на зиму для
снігозатримання і приорюють навесні. Практика багатьох поліських господарств
показує, що весняне приорювання люпину за ефективністю не поступається
осінньому, а інколи й перевершує його.
Обробіток ґрунту
під післяукісну картоплю включає лущення на глибину 7-8 см і неглибоку оранку на 16-18 см з обов'язковим внесенням органічних і мінеральних добрив.
Внесення добрив
під картоплю – обов'язкова умова одержання високих урожаїв бульб. Особливо
цінні для картоплі органічні добрива, які використовуються не тільки як важливе
джерело елементів живлення для рослин, а і як ефективний засіб поліпшення
фізичного стану ґрунту та повнішого забезпечення картоплі вуглекислотою.
Найпоширеніше
органічне добриво для картоплі – гній. Дані науково-дослідних установ
підтверджують його високу ефективність на всіх типах ґрунтів і особливо на
дерново-підзолистих ґрунтах Полісся. Картопля добре реагує на внесення високих
доз гною – до 60-80 т/га. Однак при визначенні ефективних доз органічних добрив
слід враховувати, що при їх підвищенні понад 60 т/га звичайно спостерігається
абсолютне збільшення урожаю бульб, але нерідко знижується приріст врожаю на 1 т
внесених добрив і підвищується собівартість картоплі.
На мінеральних
ґрунтах Полісся безпосередньо під картоплю вносять 50-60 т/га напівперепрілого
гною або торфокомпостів, у Лісостепу – під попередник не менше 40 т/га
розкидачами РОУ-6, ПРТ-10-1, ПРТ-16М та ін. Вносять рідкий гній розкидачами
РЖТ-4М, МЖТ-16, МЖТ-19, але його норми збільшують у 1,5-2 рази, причому на
Поліссі приблизно 50-60 % площі під картоплю удобрюють восени, а 40-50 %
навесні, в лісостепових районах всю норму гною вносять восени. Не
рекомендується вносити під картоплю свіжий торф, бо в його складі є багато
закисних сполук, шкідливих для картоплі [7, с. 54].
В якості
органічних використовують також зелені добрива – люпин, ріпак, озиме жито, до
яких восени додають повну рекомендовану норму фосфору й калію, а до ріпаку й
озимого жита – 1/3 норми азоту. Навесні на цих полях зелене добриво
придисковують, вносять по 30 т/га гною, який приорюють.
При використанні
гною або торфокомпостів вносять повні мінеральні добрива з розрахунку: на
чорноземах – N60-90Р60-90К60-90; на дерново-підзолистих, сірих лісових,
світло-каштанових ґрунтах – 90-120Р60-90К90-120. Фосфорно-калійні добрива
застосовують восени, азотні – навесні. На осушених торфових ґрунтах слід
вносити тільки фосфорно-калійні добрива в дозі Р60-90К90-120 і один раз за
ротацію добрива із вмістом міді – 5-6 ц/га піритного недогарку або 25-30 кг/га
мідного купоросу. За інтенсивної технології всю норму добрив використовують для
основного внесення або вносять мінеральні добрива в рядки картоплі (локально)
на 5 – 6 см нижче бульб картоплесаджалками при садінні картоплі або
культиваторами удобрювачами-гребенеутворювачами КОН-2,8Г. За інтенсивної
технології картоплю, як правило, не підживлюють. Але при недостатньому внесенні
добрив під обробіток ґрунту слід провести підживлення.
Кращими
мінеральними добривами для картоплі є: аміачна селітра, сечовина, суперфосфат,
калімагнезія і складні добрива. Хлорид калію, сирі калійні солі для картоплі
малопридатні, їх краще не застосовувати.
Кислі ґрунти
потрібно вапнувати – піщані з розрахунку 0,6 норми вапна за гідролітичною
кислотністю, супіщані – 0,75 норми. Найкраще використовувати для цього
доломітове борошно. На засолених ґрунтах півдня України ефективне гіпсування
(3-5 т/га гіпсу).
На більш легких
ґрунтах Лісостепу гребені нарізують навесні, після розпушування ґрунту фрезою
(ФБН-1,5), або використовують фрезерний культиватор (КГФ-2,8) [7, с. 56].
На полях,
призначених для літнього садіння картоплі, основний обробіток ґрунту проводять
так само, як і для весняного садіння, з наступним застосуванням 1-2 культивацій
для знищення бур'янів.
Перед садінням
картоплі нарізають гребені. Коли навесні вносять органічні добрива, а орний шар
неглибокий і є потреба в його поглибленні, ґрунт переорюють плугами без полиць,
але з передплужниками (ПЛН-4-35, ПЛН-5-35, ПЛП-8-35), які заробляють гній і
одночасно розпушують ґрунт на 27-30 см без вивертання підґрунтя на поверхню.
Використовують також плуги з вирізними полицями, плуги-розпушувачі.
Оброблені восени
дерново-підзолисті ґрунти часто запливають. Тому навесні їх повторно орють для
поліпшення фізичного стану ґрунту. При внесенні восени гною або компостів на
запливаючих ґрунтах його звичайно придисковують, а навесні на цих площах орють
плугами без полиць на глибину 25-25 см. Якщо восени гній не вносили, часто
обмежуються дворазовим лущенням і переносять дальший обробіток ґрунту на весну
[20, с. 255].
Перед садінням
бульби сортують, пророщують або прогрівають, обробляють їх захисно-стимулюючими
речовинами, великі розрізають на частини.
Сортують картоплю
на картоплесортувальних пунктах КСП-25, КСП-15В на 3 фракції: дрібну – 25-50 г, середню – 51-80 г й велику – понад 80 г. Для садіння використовують переважно бульби середньої
фракції (з домішкою некондиційних бульб до 7 %). Великі бульби (понад 80 г) ріжуть на дві частини на спеціальних бульборізках за 2-3 дні до садіння. Щоб краще відбувалося
опробковіння різаних частин бульб, їх обробляють стимуляторами росту, зокрема
10 %-м ячмінним солодом (10 кг пророщеного ячменю в 100 л води) з додаванням 25 г розчиненої в 100 мл води янтарної кислоти.
Відсортовані за
фракціями бульби складають у бурти, де їх прогрівають на сонці (при температурі
вдень 12-15 °С, вночі до 5 °С) під плівковим арковим укриттям протягом 2-3
тижнів – до утворення проростків 5 мм завдовжки (не більше 10-15 мм). Можна прогрівати бульби і в засіках, продуваючи їх 7-10 днів теплим повітрям (18-20 °С) з використанням
теплогенераторів ТГ-75, ТГ-150, ВПГ-400 та ін [20, с. 268].
Пророщують бульби
також у плівкових теплицях, парниках, у спеціалізованих
приміщеннях-яровизаторах (на стелажах, у ящиках на 10-15 кг), поліетиленових мішках (на 8-10 кг), поліетиленових рукавах (розміром 30 х 1,5-3 м), на площадках під поліетиленовою плівкою при температурі близько 15°С, доброму освітленні й
вентиляції, вологості повітря 80-90 % протягом 15-30 днів – до утворення
проростків приблизно 5 мм завдовжки.
Перед садінням
картоплю протруюють з використанням картоплекомбайнів типу Е-665 і обробляють
стимуляторами росту. Суспензію препаратів готують у баках обприскувачів ОВТ-1А,
ОПШ-15-01 з нормою витрати 20 л суспензії фунгіциду на 1 т бульб. Суспензію
наносять на поверхню бульб у розпиленому стані. Для протруєння використовують
препарати: проти ризоктонії, фітофторозу, мокрої гнилі, парші – дитан М-45 (80
%-й) – 2-2,5 кг/т; лікарбацин (80 %-й) – 2,6-2,7 кг/т; проти фітофторозу –
цинеб (80 %-й) – 0,5-1 кг/т; проти ризоктоніозу – вітавакс 200 (75 %-й) – 2
кг/т, фундазол (50 %-й) – 0,5-1 кг/т та ін., рекомендовані в рік вирощування.
До садіння
картоплі приступають при температурі 4-7°С фізично спілого ґрунту на глибині 10
– 12 см, на ґрунтах легкого механічного складу в ранні строки – одночасно із
сівбою ранніх зернових культур. Насамперед садять пророщені бульби
ранньостиглих сортів картоплі, потім насінну й товарну картоплю і закінчують
садіння різаними бульбами (у добре прогрітий ґрунт).
На Поліссі
картоплю садять гребеневим способом або в гребені, нарізані перед садінням; у
Лісостепу і Степу – гребеневим способом або в гребені, нарізані восени,
саджалками САЯ-4А, КСМГ-4, КСМГ-6.
Середня густота
садіння бульбами масою 50-80 г: на Поліссі – товарної картоплі не менше 55-60
тис./га, насінної 65-70 тис./га; в Лісостепу – відповідно 50 і 55 тис./га; у
Степу – 45 і 50 тис./га; при зрошенні – 55-60 тис./га.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 |