Дипломная работа: Облік власного капіталу комерційного банку в міжнародній обліковій практиці
Мабуть,
саме ці методи слід вважати переважнішими у використанні при оцінці вартості
джерел капіталу, оскільки вони обмежені жорсткими рамками: по-перше – це
часовий аспект і по-друге – споживачі оцінної інформації (підприємства і
фіскальні органи), що зумовлює основну вимогу, що пред'являється до оцінки,
вироблюваної з використанням облікових методів, – це, перш за все, точність.
Методи
фінансових і ринкових оцінок використовують імовірнісні підходи і тому точність
їх значно нижче, ніж облікових методів.
У
завершенні розгляду питань, що стосуються можливостей і кордонів використання
окремих підходів при проведенні оцінок, відзначимо найбільш важливі достоїнства
вказаних вище методів.
На
основі проведеного вище порівняння можна зробити вивід про те, що для оцінки
капіталу підприємства, як засадничої категорії бізнесу, необхідно застосовувати
різносторонні підходи до оцінки капіталу підприємства залежно від цілей,
завдань, інформаційних можливостей оцінки, у тому числі:
·
за собівартістю – для джерел утворення капіталу;
·
за поточною вартістю – для активів, функціонуючого капіталу;
·
за майбутньою вартістю – для витрат, доходів і складання прогнозів
вартості капіталу.
Нарешті,
на закінчення цікавий відзначити, що в цьому плані цікавим представляється
підхід французької школи управління фінансами підприємства, при якому
виробляється числення трьох основних видів вартості активів підприємства:
ринковою, поточною і дійсною. При цьому ринкова вартість визначається як твір
поточного біржового котирування акцій підприємства на кількість акцій в
статутному фонді. Поточна (математична) вартість визначається як різниця суми
активів підприємства і суми його боргових зобов'язань, тобто як чисті активи
або власний капітал. Дійсна вартість розраховується шляхом капіталізації
передбачуваних доходів, при цьому враховується і минуле значення капіталу,
відповідне нормальному функціонуванню підприємства, і відношення показника
курсу акцій до прибутку [7. 232–233].
Таблиця
3. Показники великих світових банків
|
Країна |
Місце (за капіталом) |
Доходність кап.% ' |
Доходність активів% |
Норматив БМР% |
HSBC В Royal Bank of
Scotland |
Велика Британія |
1 |
24,8 |
1,27 |
13,30 |
Credit Agriccle Groupe
BNP Paribas |
Франція |
2
|
23,8 |
0,75 |
11,70 |
Deutsche Bank
HypoVereinsban |
Німеччина |
3
|
14,9 |
0,47 |
12,60 |
ING Bank ABN Arnro |
Нідерланди |
4 |
20.4 |
0,67 |
10,98 |
UBS
Credit Suisse
|
Швейцарія |
5 |
16.1 |
0.38 |
13,80 |
Citigroup Bank of
America |
США |
6 |
38.8 |
2,08 |
11,25 |
Як
бачимо з таблиці 2.3, кожен з підходів, вживаних в сучасній теорії оцінки,
володіє як деякими перевагами, так і певними недоліками. В зв'язку з цим слід
констатувати, що в сучасній теорії оцінок переважають угрупування методів
оцінки по формальних ознаках, але недостатня увага приділяється методам оцінки
за тимчасовою ознакою, яка є важливим критерієм у визначенні змін вартості і
ціни об'єкту, що знаходиться в процесі перенесення своєї вартості на товар,
тобто функціонуючого капіталу.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 |