Реферат: Грошово-кредитна система Великобританії
Кредитна
система Великобританії внаслідок особливостей економічної та історичної
еволюції країни є однією з найрозвиненіших у світі. Вона вирізняється високою
спеціалізацією кредитних інститутів. Основні її ланки — Банк Англії, комерційні
банки, спеціальні ФКІ. Юридичного розмежування функцій між кредитними
інститутами здебільшого немає, а традиційні бар'єри в останні роки поступово
розмиваються. У результаті існує тенденція до універсалізації кредитних
інститутів.
Основні
ФКІ Великобританії станом на середину 90-х років.

Банк
Англії не залежить від уряду. Строк повноважень керуючого Банку Англії не
залежить від зміни уряду (це сприяє незалежності банку).
• є банком для комерційних
банків;
• є банком уряду, через нього
проходять усі державні доходи і витрати;
• здійснює емісію банкнот;
• обслуговує позикові операції
держави;
• здійснює валютні операції та
контролює їх, від імені скарбниці керує офіційними золотовалютними резервами
країни;
• здійснює нагляд за кредитними
установами, валютними і кредитними ринками;
• консультує уряд з питань
грошово-кредитної політики та її здійснення (переважно за допомогою
купівлі-продажу комерційних векселів, цінних паперів; в окремих випадках
виступає у ролі "кредитора останньої інстанції" банківської системи).
Взаємовідносини
Банку Англії з Парламентом і урядом аналогічні тим, які існують у країнах
Західної Європи, зокрема у Німеччині та Франції.
В
умовах ринкової економіки важливою формою контролю за діяльністю центрального
банку є зовнішній і внутрішній аудит. У Великобританії та країнах з розвиненими
ринковими відносинами він відіграє важливу роль у системі перевірок
центрального банку. Досвідом Банку Англії може скористатись Україна, формуючи
вітчизняну систему аудиту НБУ.
Організаційно
внутрішній аудит Банку Англії — це
особливий структурний підрозділ — департамент аудиту. Директор департаменту (головний внутрішній аудитор)
підпорядковується безпосередньо створеному з членів Ради директорів підкомітету
з питань аудиту та самій Раді. У такий спосіб підкреслено незалежність
аудиторської служби.
Внутрішні
аудитори Банку Англії підтримують добрі взаємини із зовнішніми аудиторами,
вільно обмінюються інформацією. Завдяки цьому:
• можна запозичити
найоптимальнішу систему, бо колеги мають досвід роботи з системами внутрішнього
аудиту інших клієнтів;
• зовнішні аудитори спроможні
якісно оцінити систему внутрішнього аудиту Банку Англії;
• вони здешевлюють зовнішній
аудит, послуговуючись підсумками діяльності служби внутрішнього аудиту Банку
Англії.
Підставою
для такої співпраці є узгоджена сторонами офіційна пам'ятна записка про
оптимальне розмежування функцій та обов'язків. У Банку Англії аудитори
проводять такі перевірки:
• фінансові;
• комп'ютерної мережі;
• ефективності витрачання
коштів.
Аудитори
не заглиблюються детально у справи перевірених підрозділів, їх увагу
привертають лише порушення, які можуть призвести до глобальних негативних
наслідків.
Щоб
досягти позитивних результатів роботи, аудитори акцентують увагу на таких
моментах:
• ретельне планування;
• розуміння системи, що
перевіряється;
• оптимальна оцінка ризиків і
механізмів управління;
• забезпечення зв'язку;
• докладна інформація.
У
департаменті аудиту Банку Англії перевагу надають комплексному підходу у доборі
кадрів (аудиторами стають і сторонні спеціалісти, і співробітники підрозділів
банку). Працівники виконують функціональні обов'язки за індивідуальним
Положенням про посаду. Аудитори повинні бути ініціативними і старанними,
наполегливо доводити дослідження до логічного завершення, бути тактовними,
дипломатично виходити з нелегких ситуацій, вміти аналізувати стан справ і чітко
формулювати висновки, а також орієнтуватися у системах, що перевіряються.
Подана
аудиторами інформація є підставою для прийняття Радою директорів Банку Англії
оптимальних управлінських рішень щодо вдосконалення принципів функціонування
банку.
Банк
Англії бореться з ризиками високого рівня (втрата грошей або репутації) і
вторинними ризиками, до яких належать такі:
• обман (призведе до порушення
законодавства);
• помилка (спричинить відплив
інформації з банку);
• крадіжка (втрата
нерухомості);
• неправильне рішення (може
призвести до неплатоспроможності банку);
• помилкове стратегічне
планування (спричинить недостатню ін-формованість керівництва банку);
• неефективне забезпечення
комп'ютерних систем.
Щоб
управляти цими ризиками, Банк Англії вживає певних заходів контролю.
За працівниками банку:
• наявність достатнього
досвіду;
• адекватна підготовка.
За станом роботи з документами:
• наявність двох підписів для
переказування коштів;
• перевірка підсумкових
показників для підтвердження точності цифр.
За виконанням угод:
• розмежування здійснення угод
та виконання розрахунків;
• перевірка лімітів угод;
• контролювання інструкцій щодо
розрахунків (аж до запису телефонних розмов дилерів).
За цінностями:
• подвійний нагляд за доступом
у сховища, де зберігаються цінності (два ключі є у різних працівників);
• розмежування зберігання
цінностей та їх обліку;
• систематичні підрахунки і
звірки;
• обладнання сховищ
відеоапаратурою. За комп'ютерами:
• дублювання інформації на
випадок її втрати у центральному комп'ютері;
• використання паролів для
доступу до системи комп'ютерів і програмного забезпечення;
• забезпечення комп'ютерних
систем технічною документацією, що дає змогу терміново знайти будь-які
неточності;
• використання мереж із
шифрованими засобами для зменшення ризику небажаного проникнення в них.
Банк
Англії має вирішальний вплив на стабільність національної валюти, надійність
банківських установ, дієвість платіжно-розрахункового механізму, що загалом
визначає ефективність функціонування економіки країни.
У
1979 р. створено Раду захисту
депозитів Банку Англії, яка гарантувала 75 % компенсації за вкладом не більше 10000 ф. ст. (тобто за вкладом 8000 ф. ст. компенсація становила 6000 ф. ст., а за вкладом 25000 ф. ст. — тільки 7500
ф. ст.). У 1987 р. сума вкладу, за яким гарантувалося
75 % компенсації, становила 15000 ф. ст. У 1999 р. Рада захисту депозитів гарантувала 90 % компенсації Банком Англії вкладів, що
не перевищують 20000 ф. ст. (табл. 33).
Показники, що характеризують процес страхування депозитів приватних осіб
у різних країнах
Країна |
Сума депозиту, що страхується |
Частина депозиту, який підлягає компенсації, % |
Розмір відрахувань від суми
застрахованих депозитів банків у страховий фонд, %
|
Великобританія |
20000
ф. ст. |
90 |
мінімальний розмір страхового фонду 5 млн ф. ст. |
США |
100000
дол. |
100 |
0,23 |
Люксембург |
25000
марок |
100 |
0,50 |
Бельгія |
20000
євро |
100 |
2,00 |
Польща |
1000 євро |
100 |
0,40 |
Банк
Англії постійно зменшує розмір обов'язкових резервів комерційних банків і
здійснює грошово-кредитну політику без обов'язкового резервування. Невелика
норма обов'язкового резервування (0,35 %) застосовується для забезпечення доходу для Банку Англії.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6 |