Курсовая работа: Перспективи розвитку і розміщення господарського комплексу Житомирської області

Втім, основою економічного прориву Житомирщини, переконаний Юрій За-бела, стануть все-таки не її високий рекреаційний потенціал чи обумовлені вигідним територіальним розташуванням логістичні переваги, а насамперед впровадження сучасних технологій у промисловості та аграрному виробництві.

І, потрібно віддати належне, в області багато робиться для досягнення цієї мети, починаючи від використання нових форм залучення інвестицій і завершуючи супроводом органами місцевої влади реалізації найбільш значимих інвестиційних проектів. Як приклад, можна згадати і вперше проведений за межами області на початку цього року інвестиційний форум-презентацію Житомирщини в Києві, і фактично вже завершене будівництво у Новоград-Волинському районі фірмою «Церсаніт» одного із найбільших у Східній Європі заводів із виробництва сантехнічного обладнання.

Та особливо імпонує те, що на Житомирщині добре розуміють: залучення інвестицій — аж ніяк не самоціль, а насамперед засіб для забезпечення людей кваліфікованою роботою та достойною винагородою за неї, що є однією із головних засад програми роботи уряду Юлії Тимошенко. Відтак, якщо 57,6 відсотка від загальної суми вкладених в економіку Житомирщини в першому півріччі ц.р. інвестиційних коштів було спрямовано на придбання машин, обладнання, інструменту (тобто технічне переоснащення виробництва), а у місті Коростені, Малинському і Радомишльському районах цей показник становив відповідно 89,3, 83,5 і 93,9 відсотка, то не доводиться дивуватись, що саме тут — одні із найвищих в області зарплат.

Реалізація продукції

Впродовж січня-жовтня у промисловому секторі реалізовано продукції на суму 7,3 млрд. грн., що на 33,7% більше за аналогічний показник минулого року. Понад 74% загального обсягу реалізованої продукції забезпечує обробна промисловість.

В структурі реалізованої продукції основну частину займають продукти харчування – 32,4% при обсязі реалізації 2,4 млрд. грн. Обсяг продажу у добувної промисловості становить 946,7 млн. грн. (12,9%), керамічної плитки, фарфорового та скляного посуду, будівельних матеріалів та інших неметалевих мінеральних виробів реалізовано на 603,7 млн. грн. (8,2%), машинобудівної продукції – на 505,9 млн. грн. (6,9%).

Підприємствами міст обласного значення реалізовано продукції на 4,4 млрд. грн., що становить близько 60% загального обсягу продажу.

Найбільшу частку в структурі реалізованої продукції традиційно забезпечили міста Житомир (34,0%), Бердичів (7,4%), Коростень (7,7%), Малин (6,0%) та Новоград-Волинський (4,4%), серед районів – Володарсько-Волинський (4,0%), Овруцький (3,8%), Новоград-Волинський (2,7%), Коростенський (3,1%), Житомирський (2,8%) і Малинський (2,2%).

У розрахунку на одного жителя області з початку року реалізовано продукції на 5603,7 грн. Вищим від обласного рівня цей показник був у Володарсько-Волинському (7986,2 грн.), Малинському (7706,9 грн.) і Коростенському (7372,9 грн.) районах та в усіх містах, у тому числі Малині – 16077,9 грн., Житомирі – 9146,7 грн., Коростені – 8569,3 грн., Бердичеві – 6645,1 грн., Новограді-Волинському – 5777,6 грн.

6 ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ І РОЗМІЩЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ ОБЛАСТІ

Виходячи із стратегічних напрямків та з метою переведення процесу реформування економіки на якісно новий рівень, в області визначено 6 головних цілей. Зокрема: стале економічне зростання; залучення інвестицій в економіку; інноваційний розвиток; розвиток малого бізнесу; розширення внутрішнього і зовнішнього ринку; розвиток людських ресурсів.

З метою реалізації зазначених цілей визначені пріоритетні напрями. Найважливішим напрямом в інвестиційній політиці є створення привабливого інвестиційного клімату в області.

Сьогодні інвестиції є єдиним можливим шляхом вирішення проблеми виживання малих міст області, монофункціональних населених пунктів, колишніх військових містечок. Для більшості з них характерна вузька спеціалізація виробництва і залежність економіки від роботи одного-двох підприємств.

Залучення іноземних та вітчизняних інвестицій на розвиток пріоритетних галузей виробництва, впровадження нових технологій, створення сучасної виробничої, транспортної та ринкової інфраструктури забезпечить створення нових робочих місць для колишніх військових та інших верств місцевого населення, вирішення інших соціально-економічних проблем.

Для оптимального використання потенційних переваг від майбутнього членства в СОТ потрібні значні інвестиційні вкладення на впровадження інновацій, вдосконалення структури економіки і підвищення конкурентноздатності підприємств області на внутрішньому і зовнішньому ринку.

За роки реформ зростання експорту області відбувалося без здійснення структурних змін в експортоорієнтованих та інших галузях народного господарства. У виробництві та експорті області продовжує домінувати продукція з низьким ступенем переробки, що робить її економіку імпортозалежною і спричиняє зниження конкурентноздатності продукції місцевих підприємств.

Забезпечення прискореного економічного зростання потребує здійснення у відносно короткий проміжок часу значних обсягів інвестицій на технічне переоснащення підприємств.

Для цього , зокрема, передбачено:

здійснення підготовки і розповсюдження рекламно-інформаційних матеріалів про область, її райони і міста, інвестиційно-привабливі галузі та інвестиційні пропозиції підприємств серед потенційних інвесторів каналами Мінекономіки, Держзовнішінформу, через дипломатичні представництва, розміщення в інформаційно-аналітичних виданнях, що презентуються за кордоном та у мережі Інтернет;

залучення підприємств регіону до участі у міжнародних виставково-ярмаркових заходах;

проведення регіональних і галузевих інвестиційних та бізнес-форумів із залученням вітчизняних та іноземних ділових кіл;

розроблення Інтернет – сторінок районів, міст та підприємств;

проведення ділових зустрічей з інвесторами щодо виявлення їхніх проблем та пошуку адекватних шляхів їх подолання;

продовження роботи по створенню регіонального агентства із сприяння започаткуванню та провадженню інвестиційної діяльності;

вирішення питання щодо створення в області консалтингових та інвестиційних компаній;

налагодження співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями та фондами;

проведення навчання спеціалістів місцевих органів виконавчої влади, які займаються питаннями інвестиційної діяльності.

Потребує особливої уваги і питання функціонування та підтримки в депресивних регіонах територій пріоритетного розвитку, спрощення системи впровадження і реалізації інвестиційних проектів. За умови скасування мораторію на реалізацію інвестиційних проектів на територіях пріоритетного розвитку може бути реалізовано 25 нових інвестиційних проектів, реалізація яких дозволить створити 2 тис. нових робочих місць.

Здійснення пріоритетних завдань та заходів забезпечить зростання обсягів інвестицій в основний капітал за рахунок усіх джерел фінансування порівняно з 2006 роком на 24,3%. У вартісному виразі це становитиме 1,8 млрд. гривень або майже 30% валової доданої вартості. Обсяг прямих іноземних інвестицій збільшиться більш як на половину і складе 205 млн. дол. США.

Забезпечення стабільного розвитку промисловості.

Для забезпечення стійкого економічного зростання важливо, щоб в області остаточно сформувалися і отримали розвиток саме ті галузі, які базуються на використанні місцевих сировинних ресурсів, продукція яких займає вагому частку у загальнодержавному виробництві і які мають певний природний, технічний, кадровий та інший потенціал. Тобто ті, що були і залишаються стратегічно важливими і до того ж є найбільш конкурентноздатними як на регіональному, так частково на державному і навіть міжнародному ринках.

На підставі економічного обґрунтування до ключових галузей віднесена харчова промисловість та перероблення сільськогосподарської продукції, добувна – видобування та збагачення руд кольорових металів та розроблення кам’яних та гравійних кар’єрів, виробництво неметалевих мінеральних виробів – виготовлення склотари та аптекарського посуду, фарфоро-фаянсового посуду, облицювальні вироби з природного каменю, лісова та деревообробна промисловість.

Харчова промисловість швидкоокупна, має місцеву сировинну базу, спроможна забезпечити потреби населення на власному регіональному ринку. Забезпечення подальшого її розвитку сприятиме збільшенню реалізації продукції сільськогосподарського виробництва та підвищенню його ефективності.

Виробництво харчових продуктів впродовж січня-листопада 2009 року збільшилось на 4,4%. Таке зростання стало можливим завдяки збільшенню проти минулорічного періоду виробництва свіжої і охолодженої свинини (+20,3%), ковбасних виробів (+10,9%), молока рідкого обробленого (+10,1%), сирів плавлених (+21,0%) та жирних (+11,7%), кисломолочних продуктів (+9,3%).

Сільське господарство

Обсяг валової продукції сільського господарства (у порівнянних цінах 2005 року) у січні–листопаді склав 3074,6 млн. грн. і збільшився проти аналогічного періоду минулого року на 195,6 млн. грн., або на 6,8%. У сільськогосподарських підприємствах її вироблено на суму 826,2 млн. грн., що становить 116,5% до січня–листопада 2007 року, в господарствах населення – відповідно 2248,4 млн. грн. і 103,6%.

Рослинництво

За січень–листопад валова продукція рослинництва збільшилася на 12,9%, у тому числі у сільськогосподарських підприємствах – на 39,8%, господарствах населення –на 2,4%.

Станом на 11 грудня 2008 року зернові та зернобобові культури (включаючи кукурудзу) зібрані з площі 374,4 тис. га. В цілому намолочено 1153,4 тис. тонн зерна, що майже у 1,5 рази більше ніж торік. Середня врожайність зернових культур становить 30,8 ц/га, що на 6,9 ц більше минулого року.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8