Курсовая работа: Перспективи розвитку і розміщення господарського комплексу Житомирської області

Курсовая работа: Перспективи розвитку і розміщення господарського комплексу Житомирської області

ЗМІСТ

Вступ

1   Роль та значення господарчого комплексу у розвитку економіки Житомирської області

2   Передумови розвитку та розміщення господарчого комплексу на території (історичні, природні, демографічні, екологічні)

3   Сучасна галузева структура і рівень розвитку господарського комплексу

4   Територіальна структура господарства області

5   Участь області у внутрішньодержавному територіальному поділі праці та економічних зв’язках

6   Проблеми та перспективи розвитку і розміщення господарського комплексу області

Висновок

Список використаної літератури

ВСТУП

Курсова робота показує, наскільки глибокими і фундаментальними є знання, що набуті студентами при вивченні курсу, характеризує вміння самостійно досліджувати окремі питання теми.

Курсова робота як важлива форма учбового процесу покликана навчати студентів самостійному узагальненню і опрацюванню інформаційних джерел, статистичних і практичних матеріалів, викладенню та аналізу отриманих результатів.

Написання роботи має велике значення для поглиблення і закріплення знань з основних питань теорії РПС, засвоєння та опанування галузевої структури курсу, її прикладного значення. Необхідно врахувати соціально-економічні зміни, які відбуваються в нашому суспільстві на сучасному етапі, нові підходи в економіці, в розміщенні виробництва, в системі управління господарським комплексом.

Виконання курсової роботи дозволяє набути вмінь та навичок самостійно працювати над літературними (знаходити їх у бібліотеці, вибирати важливе, компонувати матеріал), статистичними, картографічними та іншими джерелами, законодавчими та нормативними документами, систематизувати економіко-географічний матеріал з обраної теми, складати логічну послідовність викладення власних думок, підкріпляючи їх графічним матеріалом. Це є обов’язковою умовою кваліфікації кожного майбутнього фахівця-економіста. Крім того, у процесі написання курсової роботи студенти набувають навичок, знайомляться з методичними вимогами щодо їх виконання та оформлення, що є необхідним у процесі роботи над курсовими зі спеціальних дисциплін на старших курсах та дипломної, а також умінь, що можуть бути використані у майбутній практичній діяльності та наукових дослідженнях.

1 РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯ ГОСПОДАРЧОГО КОМПЛЕКСУ У РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Агропромисловий комплекс Житомирської області включає сировинну, переробну й обслуговуючу ланки. Основна його сфера — сільське господарство — має зерново-картоплярсько - льонарсько-хмелярський напрям у поєднанні з м'ясо-молочним тваринництвом на Поліссі і зерново-буряківничий напрям з молочно-м'ясним тваринництвом — у лісостеповій зоні. В загальному обсязі валової продукції сільського господарства на тваринництво припадає 45 %, рослинництво- 55 %. Сільськогосподарські угіддя займають 72,5 % всієї площі області, з них орні землі — 78,4 %, сіножаті — 10,9 %, пасовища — 9,6 %. Серед технічних культур 47 % припадає на льон, 45,7 % — на цукрові буряки. Основні культури: зернові (озима пшениця, озиме жито, зернобобові, ячмінь, гречка, овес, просо), технічні (льон-довгунець, хміль, цукрові буряки). Розвинуті картоплярство, садівництво, ягідництво. Діють 22 комбікормові заводи. Розвинуті м'ясо-молочне та молочно-м'ясне скотарство і свинарство; допоміжні галузі: птахівництво, вівчарство, бджільництво. Внаслідок різноманітності природних та економічних умов на території області сформувалися агропромислові комплекси рослинницької (льонопромисловий, бурякоцукровий, зерново-картоплярсько-спиртовий, плодоовочеконсервний та хмелепромисловий) і тваринницької (м’ясо- та молокопромислові) орієнтації. Невід’ємною складовою частиною агропромислового комплексу є приміське сільське господарство овоче-молочно-м ясного напряму.

Транспортна система області представлена залізничним, автомобільним, трубопровідним і повітряним транспортом. Провідними з них є залізничний і автомобільний. Загальна довжина залізниць у межах області становить 1125 км, у т.ч. електрифікованих 160 км. Густота залізниць на 1000 кв.км становить

37,6 км. Основні залізниці: Київ—Львів, Київ — Брест, Санкт-Петербург — Одеса, Овруч—Шепетівка та ін. Найбільші залізничні вузли: Коростень, Житомир, Бердичів, Новоград-Волинський, Овруч. Автомобільний транспорт обслуговує переважно внутріобласні перевезення. Загальна довжина автомобільних шляхів 8,1 тис. км , з них з твердим покриттям — 7,3 тис км, густота автомобільних шляхів на 1000 кв. км становить 27,0 км. Основні автомобільні шляхи : Київ— Житомир — Рівне, Санкт-Петербург — Житомир —Ізмаіл, Київ — Коростень — Ковель. Територією області проходить траса нафтопроводу «Дружба». У Житомирі є аеропорт.

Невиробнича сфера. В Житомирській області є педагогічні та сільськогосподарські інститути, філіал Київського політехнічного університету, 20 середніх спеціалізованих навчальних закладів, 34 професійно-технічних училища, Житомирський краєзнавчий музей, Житомирський обласний будинок природи.

Рекреаційні ресурси Житомирської області включають сприятливі кліматичні умови, значні масиви лісів, річки, озера і ставки, а також джерела мінеральних вод (радонові води в районі Житомира і с. Денишів), які використовуються санаторієм в районі міст Володарська-Волинського і Коростишева, здійснюється промисловий розлив мінеральних столових вод (овруцька, радомишльська, верхівнянська, новоград-волинська). На півночі області є родовища торфових (с. Зарічани) та сапропелевих (с. Вілька) лікарських грязей. В області 6 санаторіїв і пансіонатів, 17 баз і 3 будинки відпочинку, 17 піонерських таборів. Численні об'єкти туризму . Діє обласна рада по туризму та екскурсіях (Житомир), бюро подорожей та екскурсій (Житомир, Бердичів, Коростень, Новоград-Волинський, Овруч), туристська база «Лісовий берег» у Житомирі., Територією області проходить 5 туристських маршрутів, у т. ч. велосипедний маршрут «По Житомирському Поліссю».

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8