Курсовая работа: Карпатська Україна
Засідання сойму
Карпатської України стало остаточним пунктом боротьби Закарпаття за
незалежність, на короткотривалому засіданні були прийняті історично-важливі
рішення, які формували структуру влади Карпатської України в умовах військового
часу, і стали важливим здобутком всього українства в боротьбі за державність
українського народу.
_______________________
1.В. Гренджа-Донський .....\\
www.litopys.org/grendzh/grendzh07.htm
2.В. Гренджа-Донський .....\\
www.litopys.org/grendzh/grendzh07.htm
Криза
Чехословацької федерації та її розпад в березні 1939 р. призвели до важливих
міжнародних подій в центральній Європі, які прямо стосувалися долі Карпатської
України. 14 березня незалежність проголосила Словаччина. Зважаючи на складність
ситуації А. Волошин проголошує про намір 15 березня на засіданні Сойму прийняти
закон про незалежність Карпатської України.
Сусідня Угорщина,
яка давно вже виношувала плани по захопленню Карпатської України почала їх
реалізацію.
На початку
березня 1939 р. угорський уряд заручився підтримкою Німеччини в вирішенні
питання Карпатської України та її окупації. Уже восени 1938 р. після виконання
рішення Віденського арбітражу щодо передачі Південно-Західних земель
Підкарпаття Угорщина тримала на кордоні з Карпатською Україною війська в повній
бойовій готовності.
Підготовка до
наступу на Карпатську Україну почалася ще в середині 1938 р. Командування
збройними силами прискореними темпами вело будівництво військових укріплень з
боку кордонів з Чехословаччиною, Румунією та Югославією на випадок контрнаступу
на угорські території . Створювалась спеціальна група військ - Північ, до якої
входили сухопутні війська, підкріплені моточастинами, кавалерією, артилерією і
авіацією.
Донесення Д.
Готвані уряду від 13 березня 1939 р. свідчить, що угорська армія готувала
наступ проти Карпатської України в трьох напрямках. Перша група військ -
Східна, готова наступати на Королево – Хуст – Рахів - Ясіня. Головне її
завдання - подолати опір січовиків і не допустити захоплення території Східних
Районів Румунськими військами.
Друга група
військ - Центр, місцем базування якої були міста Берегово і Мукачево, наступатиме
в двох напрямках: на Іршаву - Білки - Довге до Нересниці з поверненням потім на
Сваляву. Друга група мала рухатися в напрямку Свалява - Нижні Верецьки.
Третя група
військ - Захід, яка базувалася в Ужгороді мала наступати на Перечин - Великий
Березний - Ужок. Частина сил мала бути кинута в напрямку сіл Тур'я Ремети
-Порошково. Командуючий просив уряд встановити контакти з Польщею, щоб та у
разі потреби подала допомогу угорським військам. [1]
Угорський уряд
активно працював, щоб забезпечити захоплення Карпатської України та визнання
цього кроку на міжнародному рівні.
Вже в листопаді
1938 р. Угорщина планувала окупувати Підкарпатську Русь. Але Німеччина та
Італія не були готові до можливої війни з Чехословаччиною і тому своїм
політичним впливом на угорський уряд М. Горті змінила плани
угорського нападу.
Угорські спецслужби
поширювали неправдиву інформацію про терор уряду ,важке становище населення
Підкарпаття і прохання місцевого населення про приєднання до Угорщини, щоб
схилити уряди Німеччини та Італії до підтримки нападу на Чехословаччину. Для
того щоб перевірити відповідність чуток німецька розвідка вислала прес-аташе
Празького посольства Г. Гофмана з спеціальною місією, щоб він міг інформувати уряд
про ситуацію.
В листі
Рібентропові він розповідає про спокійну ситуацію політичної організації, про
діяльність угорських терористичних та діяльність Карпатської Січі, яка була
лише в зародковому стані свого формування і практично не володіла зброєю. В
листі він доводить, що місцеве населення вбачає в Німеччині свого союзника,
який допоможе розв'язати внутрішні та зовнішні проблеми. [1]
Німеччина в свою
чергу вела політику заігрування з обома сторонами, таємно обіцяючи їм свою
підтримку. Звісно ж Гітлер більше хотів завдяки цьому тримати під контролем
Угорщину в питаннях угорсько - чехословацьких відносин.
___________________
1.Нариси Історії Закарпаття .... с.330-332
В лютому й
березні 1939 р. міністр закордонних справ Угорщини Й. Бек пожвавив свою акцію
проти Карпатської України, а в березні Бек постійно домагався спільного
польско - угорського кордону. Німеччина все відкладала прийняття декларації
про забезпечення кордонів Чехословацької федерації. Угорщина використовувала
таку ситуацію, з можливістю окупувати Карпатську Україну. Вдалим моментом для
цього було 12 лютого
1939 р.- день
виборів до Сойму Карпатської України, кілька днів перед тим сконцентрувавши
гвардію терористів - "Рондьош гарду ". Але німецький уряд не дав
добро на таку акцію. Це зумовлювалося таємним планом "Грюн" по
захопленню Чехословаччини десь в середині березня 1939 р.
Німеччина дала
Угорщині підтримку у справі Карпатської України вже у 4 березня, коли під час
чергових відвідин угорського міністра Я. Стояї у резиденції Рібентропа, де він
отримав запевнення, що " Угорщина повинна бути терпелива ", під
умовою, що угорський уряд не робитиме ніяких попередніх підготовчих воєнних
заходів аж до знаку, що його дасть Берлін. [2]
Угорщина негайно
почала відтягувати свої частини від кордону з Словаччиною та концентрувати їх
вздовж кордону Карпатської України та частково Східної Словаччини. В цьому районі
зосереджено 12 дивізій, з них на лінії Мукачево - Ужгород стягнено три бригади
піхоти, дві бригади кавалерії та одна бригада моторизованих частин. На Словацькому
кордоні стояли дві бригади піхоти скеровані в напрямку Карпатської України.
Під вечір 12
березня 1939 р. А. Гітлер закликав до себе угорського посла в Берліні Д. Стояї
та сказав, щоб той негайно їхав до Будапешту і особисто поінформував владу, що
розвал Чехословацької федерації остаточний, а про долю Карпатської України
Угорці можуть вирішувати самі. [3] Це був натяк на дозвіл окупації.
___________________
1. П. Стерчо ..... с.182-183
2. Там же ...... с.211
3. П. Стерчо ..... с.208
Ранком 13 березня
1939 р. спеціальний посланець Гітлера , голова відділу IV 5 у міністерстві
закордонних справ Г. Алтенбург у супроводі німецького посла в Будапешті Отто
Фон Ердманнсфорда з'явився у регента М. Горті, де вже їх очікували угорський прем'єр
П. Телекі, голова генерального штабу Г. Верт і представник міністра закордонних
справ Угорщини графа Г. Чакі. Німецька делегація вимагала щоб Угорщина
розпочала агресію проти Карпатської України негайно. У відповідь М. Горті
зауважив, що їм потрібна деяка підготовка, але після телефонної розмови
Алтенбурга з Гітлером і переповідження Гітлерової вимоги угорцям, коронна рада
запевнила німецьку делегацію, що в найближчих дванадцятьох годинах розпочнуть
наступ проти Карпатської України.
Горті в своєму
листі Гітлеру від 13 березня 1939 р. зазначає, що угорські війська не можуть
негайно почати наступ проти Карпатської України і виступлять лише десь після
16-го березня. Він обгрунтовував це нібито неготовністю п’ятитижневих рекрутів,
які стягнуті до кордонів. [1]
Але Гітлер не задовольняється
тим, що Горті хотів відкласти головний наступ, так як заплановано за німецьким
планом операції "Грюн". Тому угорцям дано наказ розпочати наступ без
проволоки. Гітлер хотів справити враження для світової громадськості, що
Словаки як окрема нація проголосили незалежність, а Угорщина скористалася
нагодою і окупували Карпатську Україну. У цій ситуації Німеччині нічого не
залишалося, як окупувати Чехію та Моравію щоб не допустити чесько-словацької
війни.
Угорська агресія
проти Карпатської України являлася добро запланованою акцією, але зважаючи на
невисокий політичний авторитет на міжнародному рівні урядові Угорщини
прийшлося шукати політичних союзників в своїх загарбницьких планах, та
залежати від їх політичного розрахунку в політиці щодо Чехословацької
федерації.
Про намагання
Угорщини заручитися підтримки у справі окупації Карпатської України було відомо
всім і давно. Уряд А. Волошина постійно балансував між чеським федеральним
урядом, Німеччиною в якої випрошував підтримку й протекторат. Гітлер всіляко
підтримував проукраїнську політику Волошина, що створювало уявлення про
прихильність німецьких владних кіл до самостійної української держави.
В дійсності
Карпатська Україна була розмінною монетою в політиці загравання Німеччини з
Угорщиною. Побоюючись нападу Угорщини А. Волошин шукав шляхи для
самооборони. Почастішали переговори уряду Карпатської України з Прагою про
посилення контингенту військ, покращення її озброєння. Паралельно він веде
переговори з Румунією, без відома федерального уряду. У цих складних умовах А.
Волошин повністю переорієнтовується на Німеччину. В лютому 1939 р. А. Волошин
сприяє відкриттю в Хусті німецького консульства, яке стало центром обговорення
всіх питань внутрішньої і зовнішньої політики Карпатської України.
Провалилися й
спроби встановлення контактів А. Волошина з Варшавою. Польський консул відмовив
прем'єру Карпатської України у поїздці до Варшави.
А. Волошин до
останнього вірив про можливість німецького патронату для Карпатської України.
Він вбачав державу під протекторатом Німеччини, про що відверто заявляв.
В вівторок 14
березня 1939 р. прем'єр А. Волошин попередньо проголосив незалежність
Карпатської України. Того ж дня о 1-30 ночі уряд передав до рук німецького
консула Гамількара Гофмана телеграму в Берлін. В телеграмі А. Волошин
висловлював прохання охорони німецького Рейху. самостійної Карпатської України.
[1]
___________________
1. П. Стерчо ..... с.209
О 11-50 Гофман
вислав телеграму про початок наступу угорських військ і про настійне прохання
А. Волошина інтервеніювати в Будапешті в справі припинення наступу угорських
військ. Ранком 15 березня 1939 р. Не одержавши з Берліну відповіді на
телеграми, уряд Карпатської України звернувся з категоричною вимогою до уряду
Німеччини відповісти чи вона пообіцяла Карпатську Україну Угорщині чи ні.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 |
