Курсовая работа: Характеристика стосунків молодого подружжя у сімї

Якщо ж ця радісна атмосфера зникла, то можна скористатися такими порадами, які допоможуть повернути втрачені радощі:

- плануйте невимушеність, знайдіть час для себе, займайтесь тим, чим вам хочеться. Проведіть один день удвох, поїдьте на природу;

- будьте грайливими;

- дивуйте один одного;

- смійтеся разом.

Сучасна сім’я тримається на трьох китах: подружнє кохання, подружній обов’язок і подружня вірність.

Кохання не займає тепер весь перший план життя, воно із святкового робиться буденним, перетворюється з любовно-напруженого в спокійне сімейне. З кохання-пристрасті переходить в кохання-дружбу, кохання-повагу.

Кохання народжується саме. А все народжене – смертне. Кохання може вмерти занадто рано. Про це іноді забувають. Варто знати слова Андре Моруа: «Людина втомлюється від усього і навіть від кохання». Виникає питання про те, як довго живе кохання, чи можна його зберегти назавжди, як і від чого воно вмирає?

Холодність в любовних почуттях, як правило наступає там, де до шлюбу були поспіх, непродуманість. «Де шлюб беруть без кохання, там незабаром виникне кохання без шлюбу».

Б.Франклін[10].

Чим стихійніше любовне почуття до шлюбу, чим менше воно перевірене, чим умовніше воно поєднується з духовною, моральною, психологічною, інтелектуальною гармонією двох партнерів, тим більша ймовірність післяшлюбних вибухів.

Друга досить розповсюджена причина – неправильне уявлення про кохання лише як про суцільне свято.

Часто кажуть: кохання вмирає, як тільки перестає боятися смерті. «Горе, - писав І.О.Гончаров про кохання, - коли воно дрімає! Від дрімоти недалеко до вічного сну».

Дуже часто почуття кохання в шлюбі отруюють ревнощі. Під ревнощами розуміють комплекс переживань в ситуації дійсної чи підозрюваної зради коханої людини.

Почуття ревнощів в культурних проявах означає біль і жаль, потенційну тугу від усвідомлення можливої втрати коханої людини, бажання стати кращим від усіх суперників.

Зовсім інша ситуація з чорними ревнощами. Такі ревнощі, на думку Сервантеса, «вічно дивляться в підзорну трубу, яка речі малі перетворює у великі, корликів – у гігантів, здогадки – в істину».

«Ревнива людина – це мученик, який робить мучениками інших».

С.Дайн[11].

В коханні, в подружньому житті важливе значення має постійність, вірність – третій кит, на якому тримається сім’я. До речі, постійністю людство похвастатися не може. Індійський мудрець перераховує шість речей непостійних за своєю природою – тінь хмари, дружба дурня, надмірне багатство, деспотичний правитель, хибна слава, жіноче кохання. Піфагорові моральні правила радять: на вірність своєї собаки покладайся, а на вірність дружини – тільки до першого випадку. «Жінка, вітер і успіх не відрізняється постійністю» - каже приказка Кінді.

Протилежна точка зору теж має багатьох прихильників. На думку А.Дюма, невірність чоловіка закладена у вічній природі речей, і він рекомендує жінкам по-християнському коритися неминучому. «Серце чоловіка мінливе, як осіннє небо», - говорить японську прислів’я.

Як свідчать результати зарубіжних досліджень в кожному другому шлюбі, принаймі, один з подружжя, принаймі один раз був не вірним партнеру.

Причини подружньої невірності полягають у тому, що подружжя з різних причин не підходить один одному; особистісна недисциплінованість, моральна розбещеність, прагнення до змін.

Невірність жінок менш випадкова, ніж невірність чоловіків, вона часто має певне емоційне значення. Бальзак писав: «Якщо кохаюча дружина зраджує своєму чоловікові, то це – виняток, якщо ж кохаючий чоловік не зраджує власній дружині, то це також виняток». Чоловік здатний зрадити найгарнішу, найчарівнішу, найпривабливішу, найвитонченішу в мистецтві кохання жінку тільки тому, що новизна і непізнаність для нього набагато привабливіші відомого, хоч і прекрасного.

«Молоді люди хочуть бути вірними і не завжди бувають такими, а старі хотіли б бути невірними і не можуть».

О.Уайльд[12].

Із вступом у шлюб змінюється структура спілкування молоді.

Спілкування в сім’ї – важлива умова її життєдіяльності. І якщо воно ненормальне, то результатом його можуть бути і безсонні ночі, і головні болі, неврози; алкоголізм і наркоманія, зрештою і самогубство.

Існують різні рівні і різні типи спілкування і ми завжди можемо вибирати з декількох варіантів. Існує рівень діловий: ти – мені, я – тобі, все по справедливості. Існує ігровий: я обманюю тебе, ти намагаєшся обманути мене і виграти. Є нормативні: ти повинен поводити себе таким чином, а я повинна – таким чином. І є рівень спілкування духовний: ми рівні один одному, і я в своїй поведінці буду враховувати не лише свої, але й твої бажання.

Соціальні психологи визначають три своєрідні комунікативні позиції спілкування: «батько», «дорослий» і «дитина». Бути в позиції «батька» - значить визнавати своє панування над іншими, право нагороджувати та карати. Позиція «дорослий» означає, що людина на рівних спілкується з оточуючими, не показує своєї влади. В позиції «дитина» людина демонструє високу чутливість до образ, капризність, бажання одержувати, відчувати опіку з боку більш сильного.

Дуже часто жінки допускають помилки у взаєминах із чоловіками, коли поводять себе як матері і поводяться з чоловіками як із дітьми:

- вони постійно допомагають чоловікам і роблять за них ті речі, які ті повинні робити самі;

- бурчать на них як на дітей;

- поправляють і направляють їх.

Граючи материнську роль, жінко поступово може здійснювати свій подружній союз.

Другою причиною є те, що жінки приносять себе в жертву і ставлять себе на друге місце після чоловіка, якого кохають:

- відмовляються від друзів чи родичів, які не подобаються чоловікам;

- стають «емоційними хамелеонами», перетворюються на класну дошку, на якій чоловік пише те, що хоче;

- готові відмовитись від своєї мрії заради того, щоб допомогти чоловікові втілити в життя його мрію.

Жінки підпорядковуються чоловікам. Вони жертвують самоповагою, самооцінкою, почуттям власної гідності заради того, щоб заслужити кохання чоловіка. Жінки поводять себе як маленькі дівчатка, якщо хочуть чогось добитись від чоловіків. Вони поводять себе наївно і демонструють нерозуміння, в той час як прекрасно усвідомлюють те, що відбувається.

Розуміння психологічних відмінностей партнерів дає можливість більш повного розуміння, яким повинен бути кожний з партнерів, щоб повноцінно виконувати свою подружню роль.

Бернард Шоу сказав: «Ідеальний чоловік – це чоловік який вважає, що в нього ідеальна дружина». «Чоловік – це людина, яка допомагає жінці в труднощах, яких би вона не знала, коли б не вийшли за нього заміж».

Г.Роуленд[13].

Яким слід бути чоловікові?

- Перш за все, чоловік повинен бути удачливим, добиватися успіху в житті;

- Чоловік повинен бути оптимістом;

- Чоловік повинен вміти приймати рішення, брати на себе відповідальність;

- Чоловік повинен бути непитущим;

- Чоловік повинен бути хорошим хазяїном;

- Чоловік повинен бути галантним джентльменом, красиво виражати увагу до дружини: дякувати за обід, сніданок, вечерю; подавати їй руку на вулиці, в транспорті; робити компліменти, подарунки, квіти (і не тільки у свято 8 Березня).

Д.Диск писав: «Все, що ви повинні робити – це, розмовляючи з жінкою, говорити про неї». Правда, з компліментами, очевидно, треба знати міру і хоч зрідка розбавляти їх практичними діями.

Якою ж слід бути дружині? Перш за все, бути Жінкою. Залишатись жінкою в наш складний час – велике мистецтво. Стежити за собою, бути доглянутою можна, хоча й нелегко. Тому, що необхідна не французька косметика, а самодисципліна. Постає питання, якою ж повинна бути дружина, щоб залишатись жінкою?

Жінкам слід навчитись суміщати дві, здавалося б, несумісні речі:

а). Чоловік повинен бути переконаним, що жінка є вірною йому.

б). Майже так само він повинен бути переконаним, що у нього є суперник.

Тому на питання: «Звідки квіти?» слід відповісти: «Купила сама», але так, щоб у нього виникла сильна підозра в щирості цих слів. Але тільки підозра, ні в якому разі не впевненість.

Знаючи психологічні особливості чоловіка, жінка повинна:

- частіше готувати його улюблені страви;

- втішати його неспокій, тривожність;

- не наводити порядок в шухлядах і кишенях, портфелі чоловіка. Це дуже ображає;

- цікавитись його справами, роботою, захопленнями;

- приймати свого чоловіка таким, як він є; не намагатися змінити чи тим більше переробити, бо це веде лише до втрат;

- не критикувати чоловіка в присутності інших, особливо фінок і дітей; не дуже ретельно контролювати;

- постійно повторювати чоловікові, що вона його кохає. Слово «кохаю», мабуть, єдине слово, яке протягом століть здатне творити чудеса;

- бути частіше тією, що спокушає, а не тією, кого спокушають.

Щоб бути щасливим, чоловікові потрібно відчувати себе особливим, і він чекає від жінки, що вона скаже йому про це. Ось чому жінка повинна дати йому відчути себе незвичним. Треба підкреслювати ті якості його характеру, які показують його незвичність, говорити частіше йому: «Ти незвичний», «В тобі є щось особливе». Варто говорити чоловікові, що він найрозумніший, найздібніший, найдорогоцінніший, найцікавіший, найдотепнішим, найвеселішим, найчистолюбивішим з усіх кого вона знає. І успіх гарантовано.

Кожному чоловікові потрібна дружина, що безроздільно вірить в нього, готова стати поруч, якщо він під вогнем, якщо він потерпів поразку.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11