рефераты рефераты
Главная страница > Курсовая работа: Стратифікація мовних одиниць на території Німеччини  
Курсовая работа: Стратифікація мовних одиниць на території Німеччини
Главная страница
Новости библиотеки
Форма поиска
Авторизация




 
Статистика
рефераты
Последние новости

Курсовая работа: Стратифікація мовних одиниць на території Німеччини

Слов'янські мови (Grenze, Gurke, Pistole), та ідиш (meschugge, Kaff, Schickse, Schlamassel, Zoff) мали вплив на німецьку мову, однак, в порівнянні з вищезгаданими мовами цей вплив був істотно нижче.

У торгівлі (Magazin, Tarif, Tara), ботаніці (Orange, Kaffee, Ingwer), медицині (Elixier, Balsam), математиці (Algebra, Algorithmus, Ziffer), хімії (alkalisch, Alkohol) і астрономії (Almanach, Zenit, Rigel) також помітний вплив арабської мови, яка укріпилася у часи Середньовіччя через хрестові походи в Європі, і в такий спосіб прийшла до Німеччини. Можна навіть довести, що такі терміни, як Koffer, Benzin чи Limonade зазнали арабського впливу і мають арабське походження.

З середини 20-го століття все частіше англійська мова почала чинити вплив на німецьку мову. Це сприймається з певним скептицизмом, особливо якщо існує достатня кількість німецьких синонімів. Критики відзначають також, що часто використовуються такі слова як Handy, яке є псевдо-англіцизмом.

Крім того, технічні труднощі в синхронізації фільмів англійською мовою також впливають на німецьку мову. Для забезпечення синхронізації створюють слова і фрази, які раніше не були поширені в німецькій мові, але потім почали переважати у повсякденній мові (наприклад, „Oh mein Gott“ замість „Um Gottes Willen“ як переклад фрази „Oh my god“.

З середини 20-го століття вже не існує мовної політики, щодо зупинення збагачення німецької мови англіцизмами, як це практикується у сусідніх Франції та Ісландії.

Завдяки світовій торгівлі - імпорту екзотичних фруктів та тварин також з’являються слова з екзотичних мов, які стають частиною повсякденного життя німців. Серед слів, які прийшли у німецьку мову, можна виділити такі слова як Piranha („Zahn-Fisch“), Tapir, Kaschu (також Cashew, „Nierenbaum“), Maracuja („Pflanze, die Früchte gibt“), Maniok („Haus der Göttin Mani“), Ananas („gutriechende Frucht“) та Jaguar („Dschungelhund“) [3;24].

Отже розглянувши наведені вище приклади можна з впевненістю сказати, що сучасна німецька мова дуже насичена запозиченнями з інших мов.


Розділ 2. Територіальні відмінності мовних одиниць

Територіальний діалект — різновид національної мови, якому властива відносна структурна близькість і який є засобом спілкування людей, об’єднаних спільністю території, а також елементів матеріальної і духовної культури, історично-культурних традицій, самосвідомості. Діалект територіальний ототожнюють з говором. Сукупність структурно близьких діалектів утворює наріччя, сукупність усіх наріч — діалектну мову, що є однією з двох основних форм (поряд з літературною мовою) існування національної мови. У межах наріччя чи діалектної мови діалект протиставляється іншим діалектам сукупністю ознак у звуковій, граматичній, словотворній будові, лексиці, фразеології, хоч і має з ними спільні риси на різних структурних рівнях. Контрастність цього протиставлення зумовлюється сукупністю і функціональним навантаженням тих рис, якими ці діалекти протиставляються [32,415].

Значні територіальні відмінності в лексиці, фразеології, фонетиці і частково граматиці на рівні розмовної мови і діалектів утворюють специфічні властивості німецької мови.

Структурні особливості діалекту з часом зазнають змін унаслідок міждіалектної взаємодії та впливу літературної мови, проте діалект як форма існування національної мови не зникає, а лише трансформується у нову якість.

Кількість німецьких діалектів, їхні межі, глибина протиставності іншим діалектам, а також внутрішнє членування їх на групи говірок є наслідком племінної диференціації з доісторичних часів, пізніших різночасових політико-адміністративних об’єднань і перегрупувань земель, наявності і зміни впродовж тривалого періоду розвитку мови етносу адміністративних, культурних, релігійних та освітніх центрів. Тому межі діалекту лише зрідка можуть бути надійно пов’язані з конкретними кордонами, що існували в минулому між державами, феодальними землями, племенами.

На території сучасної Німеччини виділяються три основні групи діалектів німецької мови:

1. Niederdeutsch (нижньонімецький) (Діалекти північної Німеччини)

2. Mitteldeutsch (середньонімецький) (Діалекти середньої Німеччини)

3. Oberdeutsch (верхньонімецький) (Діалекти південної Німеччини)

Ряд діалектів (наприклад, південнопруський) практично зник після виселення її носіїв з місць проживання після Другої світової війни.

Нижньонімецькі діалекти мають низку істотних особливостей у фонетиці, граматиці і лексиці, що відрізняє їх і від літературної норми, і від середньонімецького і верхньонімецького діалектів. Ці особливості походять від особливостей давньосаксонського діалекту, тому не дарма багато хто помічає більшу схожість нижньонімецьких діалектів з голландською або англійською мовами, аніж з німецькою.

2.1 Фонетичні особливості німецьких діалектів

Фонетика — (від грецького phonetikos — звуковий) — це розділ мовознавства, в якому вивчається звуковий склад мови. Об'єктом вивчення фонетики є звуки, їх властивості і функції, закономірності їх поєднання, фонетичні процеси, природа й структура складу, наголос, інтонація [26,210].

Подорожуючи Німеччиною можна в першу чергу помітити, як у різних землях відрізняється вимова одних і тих самих слів. Тому розглянемо фонетичні особливості деяких діалектів німецької мови.

В області фонетики основні відмінності нижньонімецької мови складають:

1. Відсутність другого (верхньонімецького) пересування приголосних: порівняйте: нижньонімецька Appel, Water, deep, maken, to, ik

верхньонімецька Apfel, Wasser, tief, machen, zu, ich;

2. Збереження старих вузьких довгих голосних: порівняйте

нижньонімецька Huus 'дім', Is 'лід', Lüüd 'люди'

верхньонімецька Haus, Eis, Leute;

3. Збереження старої відмінності між дзвінкими (слабкими) і глухими (сильними) приголосними, втраченої в областях поширення центральнонімецкого ослаблення приголосних;

4. Збереження вимови s перед приголосними як [s], а не як [S]: порівняйте нижньонімецька Steen [ste: n] 'камінь', Smit 'коваль', Swester 'сестра', Sne 'сніг'

верхньонімецька Stein [Staen], Schmied, Schwester, Schnee;

5. Випадання носових перед спірантами з подовженням голосного: порівняйте

нижньонімецька Gous 'гусак' (aнгл. Goose); fif 'п'ять' (англ. Five)

верхньонімецька Gans, fünf.

Також для прикладу, швабський діалект має такі фонетичні особливості: перехід [o:] в [аu]: daut (tot);

[iu] в [ui]: knui (Knie);

перехід st, sp у будь-яких положеннях в št, šp: brušt (Brust), haš (или hašt) (hast)

зникнення -n-, -еn перед -d- та у закінченні: hã:d (Hand), gaõ: (gehen) та ін.

використання у якості зменшувального суфікса -le, -rle замість літературного -chen, наприклад «Büberle» — «Bübchen» (хлопчик).

Такі фонетичні особливості можуть значно ускладнити розуміння усної мови.

2.2 Лексико-семантичні особливості німецьких діалектів

П. Кречмер, який народився у Берліні та довго працював професором у Віденському університеті, в своїй фундаментальній праці про регіональні особливості німецької мови стверджував, що між мовою Берліну та Відня існує різниця майже в кожному третьому слові.

Австрійський лінгвіст Ф.Вольман розвиває спостереження Кречмера, та вказує на те, що варіанти німецького є дуже різноманітними та мають складний характер.

Першою відмінністю, на яку звертає увагу Вольман є розподіл кількох назв одних і тих самих предметів у межах різних територій [3,215].

Так, для позначення кислих сортів вишень у німецькій мові є назви: die Sauerkirsche та die Weichsel. Для позначення швейцарського сиру є такі словосполучення як der Schweizer Käse та der Emmentaler. Кожне з цих позначень використовується у певній діалектній зоні.

Але наступна пара слів - der Pilz та das Schwammerl (гриб) вказує на інші відносини. Річ у тім, що для німецького варіанту мови є характерним лише слово der Pilz, а слово das Schwammerl є невідомим та використовується тільки як діалектне у Баварії [3,229].

У деяких діалектах є ще особливі слова, яких немає в інших. У саксонському, наприклад, Motschekipschen (по-саксонські вимовляється як "Mötschekübschn") = Marienkäfer, Bemme = Butterbrot, nüscht = nichts. Саксонці ще дуже часто говорять не "Wem gehört das?", а "Wem ist das?", "Gütn Morschn!" замість "Guten Morgen!".

У нижньонімецьких діалектах існує ряд слів, які відрізняються від зафіксованих у літературній мові: Dönekes (Witz), pöhlen (Fußball spielen "Schicht im Schacht" (Schluß!), Kumpel (ursprünglich Bergmann, heute: guter Freund). Деякі слова з’явилися під впливом польської мови: Mottek (Hammer), Mattka (Mutter). На цих прикладах можна поміттити вплив арабської: malochen (arbeiten), Schickse (harmloses Schimpfwort für Mädchen). Також дуже помітним є вплив англійської мови: Pfeife =Piepe (Englisch: pipe), Apfel = Appel (Englisch: apple) та erzählen = vertellen (Englisch: to tell). У нижньонімецьких діалектах замість „Die einfahrenden Schiffe“ скажуть „De Schäpen, die rinkomm“.

У нижньонімецькій мові також є два поняття для позначення слова острів – Insel та Warder, тоді як у верхньонімецькій існує тільки поняття Insel. Для позначення понять «гора» та «пагорб» у верхньонімецькій мові використовуються слова Berg та Hügel, тоді як у нижньонімецькій обидва поняття позначаються словом Barg. Така ж ситуація з поняттями «каміння» та скеля, які звучать як Stein та Fels у верхньонімецькій, а в нижньонімецькій вживається лиш поняття Steen. Також у нижньонімецькій мові є числівники, котрі мають 2 форми. Наприклад: 11 - ülben, ölben та 12 - tvölv, een duz.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6

рефераты
Новости