Учебное пособие: Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг
Під впливом різних факторів
асортимент біржових товарів із широкої номенклатури реального товару скоротився
до п'яти товарних груп:
• сільськогосподарська
продукція і сировина;
• продовольчі товари;
• ліс і лісоматеріали;
• кольорові і дорогоцінні
метали;
• паливо та енергоносії.
Асортиментна номенклатура
вітчизняних товарних бірж значно відрізняється від прийнятої на міжнародних
біржах. Зокрема, у вітчизняному біржовому обороті 1999 р. сільськогосподарська
продукція, продовольчі товари, ліс і лісоматеріали, паливо займають менше 2 %,
а кольорові метали не реалізовувалися взагалі. Натомість, на фоні домінування
біржових оборудок із валютними ресурсами - 3984,4 млн грн, або 65,9 %,
помітними є біржові оборудки з цінними паперами на 932,1 млн грн, або 15,4 %
загального обороту бірж і нерухомістю 792,2 млн грн (4,7 %), тоді як товари
п'яти класичних груп біржового асортименту продано на суму всього 107 млн грн,
тобто тільки 1,7 % вітчизняного біржового обороту.
Біржові торги товарами
проводяться в операційній (біржовій) залі в установлені біржею дні або щоденно
і розпочинаються в точно встановлений час. Затримка початку біржового дня є
надзвичайно рідкісним явищем у практиці біржової торгівлі і може мати місце тільки
у випадку невирішення арбітражною комісією суперечок щодо оборудок, укладених
на торгах попереднього операційного дня, або під впливом надзвичайних,
форсмажорних обставин.
Учасники торгу - біржові
посередники, що збираються заздалегідь, попередньо знайомляться з інформаційним
бюлетенем. Він вміщує дані про товарні партії (лоти), виставлені на торги з
укладанням стартової ціни та умов реалізації.
Одночасно із сигналом до
початку біржового дня (гонгом) включається інформаційне табло, біржові
посередники займають відповідне місце, а уповноважений маклер біржі оголошує
почергово зміст пропозицій, внесених до інформаційного бюлетеня. Кожна чергова
пропозиція, оголошена клерком, дублюється на табло.
Брокер, що погоджується з
оголошеною пропозицією, сигналізує про це з допомогою системи біржових жестів.
Право на укладання оборудки щодо даної партії товару переходить до
зацікавленого брокера на підставі одного з двох прийнятих у біржовій практиці
методів: біржового аукціону або фіксованої ціни.
Біржовий аукціон проводиться,
якщо на чергову пропозицію маклера відгукнулося декілька брокерів або
пропозиція не знайшла зацікавлення. У таких випадках маклер за вказівками
(жестами) брокера-продавця піднімає (знижує) ціну товару до рівня, що його
влаштовує. Відсутність зацікавленості до даної партії товару є підставою для
перенесення торгів на пізніший термін.
Якщо правилами даної біржі не
передбачене проведення біржового аукціону, торги відбуваються за методом
фіксованої ціни. У цьому випадку покупцем товару є брокер, що першим
просигналізував про придбання даної партії.
Усі оборудки, що укладаються,
ретельно фіксуються і підлягають реєстрації відповідними підрозділами товарної
біржі.
Найпростішим видом біржових
операцій є купівля-продаж реального товару. Цей вид операцій знайшов широке розповсюдження
у мережі товарних бірж, особливо вітчизняних. За своїм змістом операція купівлі-продажу
реального товару є класичним різновидом оптової торгівлі, що здійснюється в
межах біржової торгівлі. В основі такої операції лежить біржова оборудка з
реальним товаром типу "спот" або "форвард". Операція цього
типу покликана задовольняти поштові потреби виробників у сировині і комерційних
посередників у готовій продукції для здійснення основної діяльності.
Порівняно з попереднім видом
- операція хеджування цінового ризику є значно складнішим видом біржових
операцій, оскільки вимагає послідовного здійснення щонайменше трьох оборудок:
• оборудки з реальним товаром
типу "форвард";
• зворотної ф'ючерсної
оборудки на цю ж кількість товарів в аналогічному періоді;
• офсетної (оберненої)
оборудки в момент ліквідації ф'ючерсу.
Такий складний механізм
операції хеджування дозволяє пов'язати фізичний біржовий ринок (ринок реального
товару) і ф'ючерсний ринок (ринок перспективних зобов'язань). У цьому випадку
можливі втрати біржового посередника внаслідок динаміки цін на фізичному ринку
урівноважуються співрозмірним виграшем на ф'ючерсному біржовому ринку.
У практиці біржової торгівлі
трапляються два види страхувальних операцій: хеджування купівлею і хеджування
продажем.
Хеджування купівлею ґрунтується на купівлі
продавцем реального товару ф'ючерсних контрактів на відповідну кількість
товару. У зворотному випадку, коли покупець реального товару на найближчу
перспективу одночасно виступає продавцем відповідної кількості ф'ючерсних контрактів,
біржова операція носить назву хеджування продажем.
Найскладнішим видом біржових
операцій є біржові спекуляції, засновані на різницях у цінах на біржовий товар
урізних проміжках часу, на фізичному і ф'ючерсному ринках, у різних місцях
знаходження товарів. Проведення цих операцій ґрунтується на послідовному
укладанні оборудок на купівлю, а згодом продаж реального товару чи контрактів.
Спекулятивні біржові операції вимагають не тільки глибокого практичного
досвіду, а й міцного фінансового потенціалу, оскільки є найбільш ризикованими у
біржовій діяльності.
В основу біржових
спекулятивних операцій покладено елементи гри, а тому ймовірність успіху чи
невдачі в них є доволі високою, а пом'якшити ризик можна лише виваженістю
комерційних рішень кожного учасника і дещо знизити за рахунок розширення кола
біржових спекулянтів.
Розширення обсягів біржового
обороту є першочерговим завданням найактивніших суб'єктів біржової торгівлі -
брокерських контор і брокерів.
Комерційну діяльність на
некомерційних за правовим статусом товарних біржах здійснюють брокерські
контори і самостійні (незалежні) брокери. Цим суб'єктам біржової торгівлі
належить виняткове право біржового посередництва - укладання і проведення усіх
видів біржових оборудок і операцій.
Брокерські контори і
самостійні брокери від свого імені або від імені клієнта і за власний кошт
(кошт клієнта) виступають контрагентами під час укладання оборудок у процесі
біржових торгів, ведуть інші види господарської діяльності, пов'язаної з
біржовою торгівлею.
В організаційному розумінні
брокерська контора - це самостійна юридична особа або структурний підрозділ
певного господарського суб'єкта, що виконує комерційно-посередницькі функції на
тій біржі, на якій вона зареєстрована і придбала право "брокерського
місця". Фізична особа, що володіє відповідною кваліфікацією і придбала на
даній товарній біржі брокерське місце, діє як самостійний або незалежний брокер
Брокерські контори створюються членами біржі - засновниками та іншими,
прийнятими до складу членів пізніше, юридичними та фізичними особами, чий
внесок до статутного фонду біржі становить вартість щонайменше одного біржового
місця.
Реалізуючи своє право, член
біржі може здавати належне йому брокерське місце в оренду іншим господарським
суб'єктам. У зв'язку з цим організаційно-правовий статус брокерських контор
може бути різноманітним: приватне підприємство, товариство, структурний
підрозділ (філія) виробничого чи комерційного підприємства.
Організаційна структура і
чисельність працівників брокерської контори залежать від обсягів діяльності і
ступеня господарської самостійності самої брокерської контори. Самостійні
брокерські фірми зі значними біржовими оборотами включають в себе такі
підрозділи: відділ приймання замовлень і наказів від продавців, покупців і
клієнтів; відділ обробки та аналізу інформації; відділ координації роботи із
позабіржовими суб'єктами і відділ оперативної роботи у біржовому залі. Основний
контингент працівників брокерської фірми становлять брокери
(брокери-приймальники замовлень і брокери операційного залу), а також інші
категорії найманих працівників.
Незалежні брокери самостійно
здійснюють усю роботу з укладання оборудок, але для виконання
обліково-аналітичних та інших допоміжних функцій можуть наймати помічників та
інших фахівців.
Брокерські посередники
(контори і самостійні брокери), що діють на товарних біржах, поділяються на
кілька видів залежно від повноти функцій і фінансового потенціалу. Розрізняють
три основних види брокерських посередників: агенти, суто брокери і дилери.
Агенти-брокери діють на біржі від імені (за
дорученням) і за кошт клієнта (принцетала). Зазвичай, це співробітники виробничих
або торговельних підприємств, наймані ними особи, що забезпечують під час
біржових торгів постачальницько-збутові функції цих підприємств.
Залежно від обсягів
купівлі-продажу товарів і сировини біржовий агент отримує комісійну винагороду,
розмір якої обумовлюється агентським договором.
Суто брокери виконують посередницькі функції від свого імені, але за кошт клієнта.
Потенціал суто брокерів порівняно із агентами-брокерами значно розширяється: вони беруть
участь не тільки в оборудках із реальним товаром, але й у ф'ючерсних
контрактах.
Біржові дилери (біржові спекулянти) операції на біржах виконують від
власного імені і за власний кошт. Саме вони становлять основний контингент
гравців на біржах, а тому вільно оперують з реальним товаром, із ф'ючерсним й
опційними контрактами. На відміну від попередніх видів біржових посередників,
біржовий дилер має вагомий фінансовий потенціал, що дозволяє йому вступати у
біржові оборудки як самостійна сторона (контрагент). Основним джерелом доходу
дилера є прибуток від біржових спекулятивних операцій, однак він має всі
можливості для одночасного здійснення також агентських і брокерських операцій.
На вітчизняних товарних біржах чіткий поділ брокерських посередників на
агентів, брокерів та дилерів відсутній; вони поєднують широку гаму
різноспеціалізованих функцій.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19 |
