Реферат: Оцінювання параметрів розподілів
.
(5)
Метод найбільшої правдоподібності полягає в тому, що за
оцінку параметра береться таке його значення, при якому функція
правдоподібності досягає свого максимуму.
Параметр знаходять,
розв’язуючи відносно нього рівняння
.
(6)
Часто для
зручності функцію правдоподібності заміняють її логарифмом і замість (6)
розв’язують рівняння вигляду
,
.
(7)
Якщо щільність ймовірності або
ймовірність можливого значення залежать
від параметрів, то найбільш
правдоподібну оцінку системи параметрів одержують
під час розв’язання системи рівнянь
(8)
або
.
(9)
Найбільш правдоподібні оцінки при досить загальних умовах
мають такі важливі властивості:
– вони є обґрунтованими,
– асимптотично нормально
розподіленими, однак не завжди незміщеними,
– серед усіх асимптотично нормально розподілених оцінок
вони мають найбільшу ефективність.
Має місце також наступне положення: якщо взагалі є
ефективна оцінка, її можна отримати методом найбільшої правдоподібності.
3. Інтервальне
оцінювання параметрів
Інтервальною називають
оцінку, що визначається двома числами – кінцями інтервалу. Інтервальні оцінки
дозволяють визначити точність і надійність точкових оцінок.
Надійністю (довірчою
ймовірністю) оцінки невідомого параметра за
допомогою знайденої за даними вибірки статистичної характеристики називають ймовірність , з якою виконується
нерівність :

чи, що те ж саме
.
Звичайно
використовують рівень надійності, що має значення: 0,95; 0,99 і 0,999.
Довірчим називають
інтервал ( ), який покриває невідомий
параметр із заданою надійністю .
1 Довірчі інтервали для оцінки математичного сподівання нормального
розподілу при відомому . Розглянемо
задачу інтервальної оцінки невідомого математичного сподівання кількісної ознаки по вибірковій
середній нормально розподіленої
сукупності з відомим середньо квадратичним відхиленням . Знайдемо
довірчий інтервал, що покриває параметр з
надійністю .
Вибіркова середня змінюється від вибірки до
вибірки. Тому її можна розглядати, як випадкову величину , а вибіркові значення
ознаки , , ... , (ці числа також змінюються
від вибірки до вибірки) – як однаково розподілені незалежні випадкові величини , , ... , . Тобто, математичне
сподівання кожної з цих величин дорівнює і
середнє квадратичне відхилення – .
Можна показати, що у
разі нормального розподілення випадкової величина вибіркова
середня , знайдена за незалежними
спостереженнями, також розподілена нормально з параметрами:
, .
(12)
Поставимо вимогу, щоб
було виконано співвідношення
, (13)
де – задана надійність.
Застосуємо до
нормально розподіленої випадкової величини відому
з теорії ймовірностей формулу про ймовірність відхилення нормально розподіленої
випадкової величини зі
середньоквадратичним відхиленням від
його математичного сподівання не
більше ніж на 
, (14)
де – табульована функція
Лапласа (3).
При цьому у формулі
(14) відповідно до (12) необхідно замінити на
, на , залишивши математичне
чекання без зміни.
Тоді одержимо:
, (15)
де введено таке
позначення
. (16)
Підставивши у формулу
(15) вираз величини через з (16)
, (17)
перетворивши її до
вигляду:
.
З огляду на те, що
ймовірність задана і дорівнює (13), а також, що
випадкова величина є формальним
поданням вибіркової середньої ,
остаточно одержимо:
. (18)
Цю оцінку називають
класичною. Відповідно до неї з надійністю можна
стверджувати, що довірчий інтервал покриває
невідомий параметр . При цьому
величина визначається з рівності
(18), а точність оцінки – з
(17).
З формули (17) видно,
що із зростанням обсягу вибірки величина
зменшується, тобто
точність оцінки підвищується. З співвідношення (18), де , із врахуванням відомого
зростаючого характеру функції Лапласа (3),
випливає, що підвищення надійності класичної оцінки (18) призводить до
погіршення її точності.
2 Довірчі інтервали
для оцінки математичного сподівання нормального розподілу при невідомому . Ускладнимо постановку
задачі, розглянутої в попередньому пункті, вважаючи, що тепер середнє
квадратичне відхилення нормально
розподіленої кількісної ознаки невідомо.
У цьому випадку за
даними вибірки побудуємо випадкову величину (її
значення будемо традиційно позначати відповідною малою буквою ), що є функціональним
перетворенням випадкової величини ,
введеної в попередньому пункті:
Страницы: 1, 2, 3, 4 |