Дипломная работа: Сталий розвиток Чернігівської області

Операція проводилась згідно "Плану заходів для попередження порушень природоохоронного законодавства при заготівлі новорічних ялинок в новорічний період 2009 р." У відповідності до цього плану були створені рейдові групи з представників Держуправління, органів внутрішніх справ, лісової охорони та громадськості, якими проведені перевірки у найбільш "привабливих" лісових масивах, в зелених зонах населених пунктів, на автодорогах, ринках міст [6].

Під час проведення рейдів та перевірок виявлено 22 випадки самовільних рубок новорічних ялинок, складено 29 протоколів, 10 порушників притягнуті до адміністративної відповідальності у вигляді штрафів на загальну суму 1105 грн., з яких 697 грн. сплачено, 7 протоколів передано на розгляд до місцевих судів. Обрахована сума збитків, заподіяних хвойним насадженням, становить 34,4 тис. грн., з них 2,8 тис. грн. сплачено добровільно. Протягом 2009 року здійснено 516 перевірок по контролю за станом рослинного світу області, за результатами перевірок складено 400 протоколів, 22 з яких направлені до місцевих судів для розгляду, винесено 385 постанов на суму 20,587 тис. грн., стягнуто 19,771 тис. грн. Пред’явлено 104 позови на відшкодування майнових стягнень на суму 86,469 тис. грн., з яких сплачено 66,761 тис. грн. Передано 7 справу в правоохоронні органи, по яких порушено 4 кримінальні справи. У 2009 році інспекційним складом Держуправління проводився контроль за станом охорони та використання об’єктів тваринного світу. З цією метою здійснено 149 перевірок, за порушення правил полювання в області складено 415 протокол, в т.ч. працівниками Держуправління охорони навколишнього природного середовища – 139, працівниками Чернігівського облуправління лісового господарства – 106, посадовими особами товариств користувачів угідь – 78, міліцією – 1. Притягнуто до адмінвідповідальності – 378 осіб, до кримінальної – 2. стягнуто штрафів – 20770 грн., відшкодовано збитків на загальну суму 1850 грн. У 2009 році Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області разом із Деснянським державним басейновим управлінням охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства проводилась спільна робота по контролю за станом та охороною ВЖР.

3.4 Програмно-цільове регіональне управління

Як свідчить досвід, на сьогоднішній день на регіональному рівні недостатньо використовуються переваги територіальної концентрації економічного потенціалу, слабо реалізуються можливості координації виробничо-збутової діяльності на міжгалузевій основі. Регіональні структури управління недостатньо пов’язані з темпами і пропорціями розвитку окремих галузей, що об’єктивно склалися в регіональних народногосподарських комплексах.

Економічний потенціал регіону повинен визначатися як організована сукупність ресурсів, необхідна і достатня для вирішення комплексу завдань, які виникають у процесі регіонального соціально-економічного розвитку. Аналіз літературних джерел щодо проблем формування і реалізації потенціалу і власні дослідження дають підстави для виділення таких основних складових економічного потенціалу регіону: кадрова, організаційна, матеріально-технічна, інформаційно-технологічна, природно-кліматична. Кадрова складова включає в себе необхідну чисельність фахівців потрібної кваліфікації. Організаційна складова представлена організаційними формами і структурами державного управління і місцевого самоврядування. Матеріально-технічна складова включає потрібну кількість виробничих, технологічних і фінансових ресурсів. Інформаційно-технологічна складова визначається рівнем розвитку сучасних комп’ютерних технологій у регіоні, досконалістю інформаційних мереж, засобів електронного передавання і збірегання даних, наявністю інформаційного обміну з іншими регіонами країни та зарубіжними державами. Природно-кліматична складова характеризується запасами корисних копалин, водних ресурсів, якістю грунту, обсягами лісових угідь і т.і., а також кліматичними умовами [1].

Головною умовою ефективного використання регіонального економічного потенціалу є його реалізація на основі прискорення інноваційно-орієнтованих процесів, які найбільшою мірою забезпечували б досягнення стратегічних цілей регіону.

Виходячи з цього доцільним постає реалізація регіонального підходу до планування і управління народногосподарським комплексом, що дозволяє викликати економічну зацікавленість і здійснити ресурсну забезпеченність функціонування галузей народного господарства у взаємозв’язку з концепцією розвитку територій, на яких розміщені підприємства даної галузі. Це створює умови переходу до такого типу відносин, при якому економічний, і особливо, соціальний розвиток кожної області і країни в цілому буде поставлено у тісний взаємозв’язок з результатами діяльності галузевих ланок, що знаходяться в даних регіонах.

На сьогодні все більш актуальним стає практичне використання програмно-цільових методів планування і управління. Актуалізації використання програмно-цільової форми в управлінні сприяє новий, ринковоорієнтований господарський механізм управління. Загальною тенденцією удосконалення методів і форм організації управління сучасною економікою є збільшення самостійності первинної ланки управління, а також розширення компетенції територіального регулювання виробництва і реалізації товарів та послуг [20].

Для організації ефективного вирішення регіональних проблем методами програмно-цільового планування і управління, формування органів програмно-цільової орієнтації, проведення проблемно-орієнтованих оцінок регіонального економічного потенціалу необхідне регулярне, упорядковане і повне інформаційне забезпечення управління. Вирішення регіональних проблем програмним шляхом повинне грунтуватися на загальній концепції створення інформаційних систем по забезпеченню органів управління в кожному регіоні.

Виходячи з принципів програмно-цільового планування і управління, будь-яка проблема, що вимагає прогамного вирішення повинна розглядатися як складна система, що володіє органічними зв’язками і активно взаємодіє з іншими проблемами і завданнями, у зв’язку з чим зміни, що відбуваються в окремих елементах системи, зумовлюють зміну існуючих характеристик усієї системи.

На Чернігівщині діє довгострокова "Програма (план дій) охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки в Чернігівській області на 2000 – 2010 роки" ("Екологія – 2010"), затверджена рішенням Чернігівської обласної ради від 17 серпня 1999 року.

"Програма…" має на меті створення безпечних умов проживання людей і відновлення природного середовища області.

Для досягнення цієї мети необхідно створити систему природокористування, яка дасть можливість раціонально використовувати природні ресурси області, мінімізувати вплив шкідливих речовин на стан повітря, поверхневих і підземних вод, ґрунтів, інших природних об’єктів, забезпечити збереження і відновлення ландшафтів, біорізноманіття та екологічну безпеку проживання людей.

Протягом 2006 - 2009 років виконання заходів програми профінансовано на загальну суму 47244,821 тис. грн., що становить 92,9 % від запланованого, в тому числі за рахунок:

–  державного бюджету – 17213,503 тис. грн.;

–  місцевого бюджету – 4565,435 тис. грн.;

–  інших джерел фінансування – 25465,883 тис. грн.

З державного бюджету виділено 17213,503 тис. грн. (в тому числі, з державного фонду охорони навколишнього природного середовища (ФОНПС) – 405,173 тис. грн.). За рахунок цих коштів профінансовано:

–  недопущення негативного впливу на водойми області об’єктів комунальної сфери – 10573,073 тис. грн. (в т. ч.: будівництво очисних споруд в смт. Варва з державного ФОНПС – 405,173 тис. грн.);

–  берегоукріплювальні роботи та заходи по усуненню шкідливої дії вод 2111,823 тис. грн. (р. Десна в районі сіл Змітнів та Мале Устя Сосницького району, м. Чернігів (район Бобровиці), заходи по відведенню поверхневих вод від сіл Патюти, Гладке та Сморшки Козелецького району, захист с. Печі Борзнянського району від підтоплення р. Остер);

–  заходи по відновленню і підтриманню сприятливого гідрологічного режиму і санітарного стану річок – 1855,107 тис. грн. Зокрема, виконані заходи по розчистці водойм на території Менського району, екологічне покращання р. Борзенка Борзнянського району (ІІ черга), регулювання русла р. Турчанка в Корюківському районі, розчищення притоки р. Борзни біля с. Любомудрівка Борзнянського району тощо;

–  заходи по охороні земельних ресурсів – 739,2 тис. грн.;

–  заходи по охороні атмосферного повітря – 1549 тис. грн. (проведення газифікації ряду котелень в Борзнянському, Щорському, Менському, Куликівському районах тощо);

–  заходи по охороні та відтворенню лісових ресурсів –335,3 тис. грн.

З місцевих бюджетів використано 4565,435 тис. грн. (в тому числі з обласного та районних ФОНПС виділено на виконання заходів програми 2445,635 тис. грн.) на:

−  усунення негативного впливу об’єктів комунальної сфери на навколишнє середовище – 3105,85 тис. грн.: реконструкція аварійних каналізаційних очисних споруд в м. Чернігові, реконструкція біоставків КП "Бахмач-Водсервіс", реконструкція КНС в м. Новгород-Сіверський, будівництво міні-очисних споруд в смт. Срібне тощо;

−  збирання, утилізацію твердих побутових відходів та ліквідацію несанкціонованих сміттєзвалищ на території області – 79,455 тис. грн.;

−  заходи по охороні атмосферного повітря (газифікація котелень) - 448 тис. грн.;

−  забезпечення екологічно безпечного зберігання непридатних до використання пестицидів – 633,382 тис. грн.;

−  організації і здійснення заходів з екологічної освіти та пропаганди екологічних знань – 56,7 тис. грн.;

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15