Дипломная работа: Особливості перекладу газетної лексики

Дипломная работа: Особливості перекладу газетної лексики

ЗМІСТ

Вступ

Розділ I. Сучасні теоретичні підходи в дослідженні газетно-інформаційних повідомлень

1.1 Теоретичні основи перекладу. Загальні поняття та роль перекладу в сучасному світі

1.2 Актуальні проблеми перекладу газетно-інформаційних повідомлень

Розділ II. Визначення перекладацької еквівалентності в текстах газетно-інформаційних матеріалів

2.1 Особливості перекладу газетних заголовків

2.2 Лінгвістичні та екстралінгвістичні фактори перекладу текстів газетних статей

Висновки

Резюме

Список використаної літератури

ВСТУП

Переклад має давню історію, яка уходить корінням у часи коли виникла потреба в людях, що володіли б декількома мовами і могли б бути посередниками при спілкуванні різних мовних націй. Але як самостійна наука, переклад сформувався лише на початку ХХ ст. В умовах розширення міжнародних зв'язків і обміну інформацією, перекладознавство швидко розвивалося і цей процес триває і дотепер, оскільки мова постійно оновлюється за рахунок неологізмів і запозичень. З'являються нові теорії, погляди на проблеми перекладу.

У наш час динамічного розвитку, що постійно відбувається і впливає на всі сфери людської діяльності, час, коли обмін інформацією став, можливо, як ніколи грандіозним, прямопропорційно ростуть і вимоги до перекладу, а саме до якісних параметрів.

Матеріали газетно-інформаційного жанру складають основний зміст газетних текстів. Перекладачу газетно-інформаційної літератури часто доводиться перекладати статті і замітки інформаційного характеру з англійських і американських газет, і йому слід добре знати стилістичні особливості таких матеріалів.

Граючи важливу роль в житті суспільства, газетно-інформаційне повідомлення в той або інший ступені привертає до себе увагу представників різних суспільних наук – економічної теорії, права, соціології, психології, а також ця сфера привертає увагу і лінгвістів. Зокрема – лінгвістів-перекладачів.

Різні, деколи взаємовиключні погляди на суть перекладу і його принципів доводиться спостерігати на різних етапах розвитку людської думки”[35,ст.57].

Теорія перекладу міцно затвердилася як наукова дисципліна. Цьому сприяли усвідомлена потреба в науковому узагальненні перекладацької діяльності, розвиток мовознавства, теорії комунікації та інших галузей знання, що забезпечили наукову базу для вивчення перекладу, і нарешті поява перекладацьких досліджень, що переконливо довели можливість і перспективність створення наукового напряму для виявлення суті перекладу як процесу міжмовної і міжкультурної комунікації.

Перекладати можна все: художню літературу, науково-технічні тексти, газетно-інформаційні матеріали, а також суспільно-політичні і офіційно-ділові тексти і документи.

Найбільш затребуваним перекладом є переклад газетно-інформаційних повідомлень.

Актуальність теми “газетно-інформаційного перекладу” полягає в тому, що в сучасних умовах переклад газетно-інформаційних текстів набуває особливого значення, виступаючи як засіб реклами і спосіб інформування громадськості. Обсяг видаваних щорічно газетно-інформаційних текстів, орієнтованих на іншомовну (англомовну) аудиторію достатньо великий і відповідно до розширення міжнародних зв'язків продовжує збільшуватися. Тут і виступи державних, партійних і громадських діячів; публікації хроніки, новин економіки і спорту ну й звичайно ж реклама.

Об’єктом нашого дослідження є особливості перекладу газетних заголовків та текстів газетно-інформаційних матеріалів.

Предметом даного дослідження є статті з газет “Financial Times”, “Sunday”, “The Daily Worker”.

Мета роботи, присвяченої особливостям газетно-інформаційного перекладу, полягає в тому, щоб дослідити лексико-граматичні аспекти перекладу, передати екстралінгвістичні проблеми перекладу, показати особливості номінації абревіатур в газетно-інформаційному тексті, а також розкрити стилістичні засоби, що найбільш вживаються, в газетно-інформаційних текстах.

Завдання:

1.   Розглянути теоретичні основи перекладу та його роль у сучасному світі.

2.   Визначити актуальні проблеми перекладу газетно-інформаційних матеріалів.

3.   Розглянути особливості перекладу заголовків і скорочень англійських і американських газет.

4.   Розглянути лінгвістичні і екстралінгвістичні чинники при перекладі текстів газетних статей.

При роботі над дипломним проектом було використано:

1.       Кудрявцев А.Ю., Куропаткин Г.Д. Англо-русский словарь сленга и ненормативной лексики. – Р.: ТОВ Издательство АСТ, 2004. – 383 с.

2.       Литвинов П.П. Англо-русский фразеологический словарь: Москва, “Яхонт”.

3.       Мюллер Л.М. Англо-русский словарь.

4.       Longman Dictionary of Contemporary English, 2000

5.       Longman Business English Dictionary, 2000

6.       Longman Idioms Dictionary, 2000

7.       ABBYY Lingvo 9.0

8.       Random House Dictionary

В процесі досліджень нами було використано такі методи: метод суцільної вибірки, аналізу і порівняльно-зіставний метод.

Практична значущість дипломного дослідження полягає в тому, що отримані результати можуть використовуватись студентами при підготовці до занять (семінарських і практичних) з теорії і практики перекладу, написанні рефератів, курсових і дипломних робіт, виконанні студентських наукових досліджень з проблем перекладу газетної інформації, а також під час проходження різних форм перекладацької практики.

Розділ I. Сучасні теоретичні підходи в дослідженні газетно-інформаційних повідомлень

1.1 Теоретичні основи перекладу. Загальні поняття та роль перекладу в сучасному світі

Як було сказано у вступі, дане дослідження присвячене особливостям перекладу газетно-інформаційних текстів. Проте перш ніж приступити до розгляду цих особливостей, доцільно звернутися до деяких базових теоретичних понять перекладу, які є характерними для цього процесу і які лягли в основу дослідження даної роботи.

Таким чином, цей параграф присвячений визначенню перекладу, адекватності перекладу і пов'язаної з ним прагматичної адаптації.

Відомий перекладознавец А.Д. Швейцер визначає переклад, як: «Однонаправлений і двофазний процес міжмовної і міжкультурної комунікації, при якому на основі підданого цілеспрямованому («перекладацькому») аналізу первинного тексту створюється вторинний текст (метатекст), замінюючий первинний в іншому мовному і культурному середовищі; процес, що характеризується установкою на передачу комунікативного ефекту первинного тексту, що частково модифікується відмінностями між двома мовами, між двома культурами і двома комунікативними ситуаціями» [37,ст.75]. У цьому визначенні А.Д. Швейцер з перекладом пов'язує такі поняття як - «мова і соціальна структура» і «мова і культура». Дане А.Д. Швейцером поняття перекладу, має безпосереднє відношення до теми особливостей перекладу газетно-інформаційних повідомлень і тому в даній роботі йому віддано перевагу.

Як відомо в умовах стрімкого розвитку економіки права, соціології, психології, форсованого розвитку реклами виникла особлива необхідність в перекладачах цієї області знань. Сьогодні переклад газетно-інформаційних текстів став не тільки необхідним, але і повсякденним явищем життя світової спільноти. При цьому знання теоретичних основ процесу є не тільки обов'язковою умовою, але і гарантією якості перекладу.

Базові теоретичні поняття перекладу включають адекватність перекладу і неминуче пов'язану з нею прагматичну адаптацію. «Адекватним перекладом називається переклад, здійснюваний на рівні необхідному і достатньому для передачі незмінного плану змісту, при дотриманні норм мови перекладу» [4,ст.9-12]. В зв'язку з цим А.Д. Швейцер пише: «Адекватність спирається на реальну практику перекладу, яка часто не допускає вичерпної передачі всього комунікативно-функціонального змісту тексту. Вона виходить з того, що рішення, яке приймається перекладачем, нерідко носить компромісний характер, що переклад вимагає жертви.» [37,ст.96]. Цим А. Д. Швейцер хоче сказати, що адекватність часто носить компромісний характер, і що досягнення перекладацької адекватності пов'язане з деякими смисловими втратами в змісті тексту. Далі Швейцер припускає, що «теоретично оптимальним можна рахувати переклад, в якому разом з відтворенням функціональних характеристик тексту передаються всі функції тих, що входять в його одиниці» [38,ст.270-275]. Під функціональними характеристиками А.Д. Швейцер розуміє властивості висловів (функція, яка служить для опису предметів і зв'язку між ними) і експресивну функцію (функція, яка виражає відношення того, що говорить до вислову) [38,ст.275]. Проте на практиці такий переклад не завжди можливий. Перекладачу нерідко доводиться шукати особливі засоби для передачі смислових і стилістичних складових оригіналу. У такому разі досягається прагматична еквівалентність між оригіналом і перекладом, що і визначає комунікативний ефект газетних повідомлень. Про прагматичні аспекти перекладу писав відомий теоретик-дослідник В.Н. Комісаров. Так, згідно його науковим розробкам, теорія рівнів еквівалентності грунтується на виділенні в плані змісту оригіналу і перекладу п'яти рівнів: 1. Рівень мовних знаків; 2. Рівень вислову; 3. Рівень повідомлення; 4. Рівень опису ситуації;

5. Рівень мети комунікації. На кожному з цих рівнів за допомогою мовного коду (одиниць слів) що володіють планом змісту, передається особливий вид інформації. При цьому обов'язковою умовою еквівалентності В.Н. Комісаров вважає збереження домінантної функції вислову [13,ст.61-78].

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9