Курсовая работа: Розвиток дитячого балету

Українську академію танцю було засновано в 1994 році при Національній опері України видатними діячами української культури та хореографічного мистецтва, серед яких А. Авдієвський, М. Вантух, В. Калиновська, Є.Станкович, А. Шекера, В. Потапова, А. Кальченко. Основним завданням Академії спочатку була широка культурно-просвітницька діяльність – проведення різноманітних балетних конкурсів, фестивалів, концертів, міжнародних проектів та обмінів.

Сьогодні Академія є муніципальним вищим навчальним закладом І рівня акредитації, який підпорядкований Головному управлінню культури і мистецтв м. Києва і працює під патронатом Київського міського голови. Отже, проблема підготовки кадрів набула особливої злободенності. Це розуміли майстри хореографічної культури, всіляко стимулюючи створення в Україні системи підготовки фахівців, яка б відповідала основним педагогічним принципам - безперервності й наступності навчального процесу. Вперше в Україні в співпраці з вищими навчальними заставами СНД та Європи Академія розробила та втілює програму безперервного хореографічного навчання, яка включає в собі підготовчу, початкову, середню та вищу фахову освіту. Очолює Академію провідний дослідник балетного театру та хореографічного мистецтва, засновник науки про вітчизняний балет і музичний театр, доктор мистецтвознавства, професор, академік, заслужений діяч мистецтв України Юрій Олександрович Станішевський.

Засновники Академії поставили перед собою за позначку не створення, у першу чергу, навчального закладу за аналогією з іншими подібними структурами, а стрункої системи виховання балетного артиста, що спирається на педагогічні ідеї видатного педагога А. Я. Ваганової, і має ряд переваг, основною з яких є навчання дітей більш раннього віку.

3.1. Коли на сцені і в залі діти.

Балет. Де, як ні в балеті образність сприйняття життя гармонійно співіснує з повсякденністю, де сама поезія оживає під звуки чарівної музики, наділяючись у театральні костюми, і починає своє нове життя, у русі й музиці.

Ми ніколи не забуваємо, що танок стає зовнішнім проявом всіх прагнень душі. У ньому сконцентрована величезна енергія, здатна торкнути кожного, хто хоче осягти це велике мистецтво, де воєдино сплітаються танець, музика й людина. Виражаючи свої внутрішні пориви, що нагромадився біль, розпач, радість, захват або подив, вона створює нескінченну галерею образів, які зливаються з реальністю.

Балетмейстер і хореограф є для глядача невидимою тінню, слідом за якою спрямовуються тіла танцівників. Вони вторять і імпровізують, уподібнюються й повстають. Так починається робота, напружена, важка спільна праця душі й тіла, що поглинає ціле життя. Так з'являються сценічні образи, так виникають спектаклі, так народжується балетний театр, балетний театр саме для дітей.

А ось ідея створити дійсний дитячий балетний театр для дітей різного віку, включаючи самих маленьких, здається мені дуже важливої, особливо на теперішній час.

Балет виявляється таємничою подорожжю, яке захоплює глядача. Відразу ж треба відзначити: не тільки танці, які виконують діти, але всі ансамблі, де беруть участь і професіонали з таким тактом і розумінням, що вам не доводиться звертати увагу на різницю між маленькими й дорослими танцівниками: хореографія розрахована на вік і професійну підготовку учнів. Постановники і педагоги школи зуміли звернути нашу увагу на достоїнства маленьких артистів. Хочу відмітити, що досвід провідних балетних шкіл свідчить про те, що на сучасному етапі розвиток анатомо-фізіологічних особливостей дітей молодшого віку дозволяє за умови вірно побудованої системи вправ навіть при мінімальних здібностях досягти ступеню професійної придатності.

Коли в театрах України на оперних сценах виступають артисти балету 45 - 50 років (тобто пенсійного віку для цієї професії), коли молоді талановиті танцівники, не маючи можливості регулярно виходити на сцену, їдуть за рубіж, волею-неволею народжується смутна думка, що наш прославлений у світі балет вмирає. І навіть Національна опера, що зібрала кращі сили, переживає глибоку кризу. "Донецьк, Одеса, Львів, Дніпропетровськ - міста, де є оперні театри, під час відсутності гастрольної практики вже кілька років не бачили щирої краси цього мистецтва музики, танцю й молодості"[12].

Виключенням є тільки Харків, де от уже більше десяти років працює унікальний у своєму роді Дитячий балетний театр. Тут артистами виступають діти 6 - 17 років, кращі вихованці хореографічної школи й училища. Спектаклі й концертні програми театру завжди проходять у заповненому залі й сприймаються як ковток свіжого повітря, наповненого молодою енергією юних виконавців.

Репертуар Дитячого балетного театру сьогодні складається із двох повноцінних спектаклів і концертних номерів класичної спадщини, сучасної хореографії й народних танців. Балет П.Чайковського "Лускунчик" займає центральне місце в репертуарі (редакція В. Вайнонена, постановка Б. Бланкова, художнє оформлення І. Кущовий). За кілька років від дня прем'єри спектакль із незмінним успіхом пройшов більше тридцяти разів, у тому числі й на сцені Національної опери. Оркестром Харківської філармонії в "Лускунчику" диригують заслужені артисти України Алин Власенко й Вікторія Жадько. "Белосніжка та сім гномів" на музику Б. Павловського в новій редакції, здійсненої викладачами Харківської хореографічної школи під керівництвом Наталії Ржевської. Наступна творча робота - постановка балету А. Хачатуряна "Чипполіно" на основі хореографічної редакції Г. Майорова.

Найважливішою віхою творчої біографії Н.А.Ржевскої була реалізація ідеї створення Дитячого балетного театру - єдиного в Україні професійного балетного колективу. Він був створений в 1984 р. за підтримкою ХАТОБу ім.М.В.Лисенко й дав більше 500 спектаклів.

Адже становлення дитячого балетного театру можна прослідкувати не тільки в українських хореографічних школах – російська Сиктивкарська хореографічна школа достатньо привертає увагу до себе. Відкрилася вона ще в 1974 році, у Республіканському музичному театрі (Державний театр опери й балету). Першим директором школи став заслужений працівник культури Республіки Комі Геннадій Васильович Бурилов, а викладачами - провідні артисти балету театру: заслужені артистки Росії О. Коханчук, В. Летова, народна артистка І. Чуїстова, Є. Расоленко й Л. Сизова, нині заслужені працівники культури Республіки Комі. Всі вони займалися підготовкою артистів балету для театру, це була єдина в республіці школа, де діти одержували початкове хореографічне навчання. Саме завдяки цьому великої душі людині - всією душею люблячу свою роботу, чуйній, чуйному, небайдужому до всього навколишнього, - у школі з'явився дійсний Дитячий балетний театр.

В 1994 році в республіці з'явився перший балетний спектакль – "Чуккокала" по казках К. Чуйковського. Саме ця постановка поклала початок створенню при школі Дитячого балетного театру. На жаль, театр міститься у звичайному класі, і хоча немає залу для глядачів (доводиться переносити сидіння із класів), є сцена - сама дійсна, потрапляючи сюди - відчувається атмосфера тепла й затишку. Але не дивлячись ні на що, театр живе й розвивається, а разом з ним і його дитятами-артистами, і їхні викладачі. У дитячого балетного театру є свій репертуар, куди входять спектаклі "Чуккокала", "Русалочка", "Дюймовочка", "Муха-Цохотуха", "Каштанка", "Три порося", "Кіт у чоботах". Діти-артисти з радістю виступають у цих постановках і вже завоювали свого глядача - тих дітей і дорослих, які неодноразово приходять на спектаклі Дитячого балетного театру, чекають їх з нетерпінням. Адже кожний спектакль - це аншлаг! Театр гастролює не тільки по республіці, але й по містах Росії.

Навчання в школі здійснюють викладачі хореографії О. Рослякова, Н. Карпекина, Т. Турова, Т. Борисова, концертмейстери М. Кальман, С. Крутікова, Т. Литвинська й ін. Одному з них - викладачці народного танцю Народній артистці Тамарі Миколаївні Борисовій вже виповнилось 70 років, вона повна ентузіазму й з радістю навчає хлопців секретам танців.

Школа живе напруженим, цікавим і плідним життям, крім поточного навчання вона працює на різних сценічних майданчиках - у Театрі опери й балету, Республіканської філармонії, Будинку культури "Гаманців"; показує на своєї "малої" сцені спектаклі для дитячих садків і шкіл; виїжджає на гастролі, співробітничає з Національним музеєм і багато чого іншого. Школа не стоїть на місці, а увесь час розвивається, рухається вперед, знаходить нові ідеї й втілює їх у життя, а виходить, росте та духовна якість, що так необхідно сьогодні[13].

Неабиякі здібності й любов до дітей, уміння виявляти в кожній дитині його особливий, ні на що не схожий світ, де кращі щиросердечні якості безперешкодно виходять на поверхню. Діти за допомогою талановитого педагога присвячуються в таємницю танцювального мистецтва, де звуки музики народжують рух, що розкриває духовний потенціал кожного, хто попадає в репетиційний зал до нього.

Єдиний у своєму роді дитячий театр збирає спілкування між учителем і учнями, що відбувається за допомогою складного, але дохідливої мови рухів, жестів і музики.

Хореографія - мистецтво, улюблене дітьми. Щорічно тисячі аматорів танцю приходять у хореографічні колективи, танцювальні ансамблі, студії. Багато дитячих танцювальних колективів придбали більшу популярність не тільки в нашій країні, але й за рубежем. Телебачення широко показує дитячу самодіяльність, знайомить із дитячими танцювальними колективами. Дивлячись, з якою легкістю й майстерністю танцюють діти на сцені, ми забуваємо, що за цим коштує щоденна праця їх самих і їхніх педагогів. Ще в самі древні часи танець був одним з перших мов, яким люди могли виразити свої почуття. Танець таїть у собі величезне багатство для успішного художнього й морального виховання, він сполучить у собі емоційну сторону мистецтва, приносить радість як виконавцеві, так і глядачеві - танець розкриває й ростить духовні сили, виховує художній смак і любов до прекрасного.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7