Курсовая работа: Реалії в сучасній англійскій мові та їх переклад на рідну мову
Greenwich Village
А)
Гринвіч-віллідж. Район в Нью-Йорку, де живе багато художників, поетів тощо.
(транслітерація з транскрипцією та пояснення, яке надано у вигляді зноски) [23,
c. 68]
В)
Гринич-вилледж (транскрипція і транслітерація) [22, c. 61]
Daiquiris
А)
Коктейль з ромом (описовий переклад) [23, c. 71]
В)
Дайкири (транскрипція) [22, c. 64]
Ivy League
А)
Аристократичні університети (описовий переклад) [23, c. 72]
В)
Аристократические землячества (описовий переклад) [22, c. 65]
Five bucks
А)
П’ять зелених (дослівний переклад, в якому зберігається жаргон) [23, c.
76]
В)
Пять долларов (дослівний переклад) [22, c. 68]
Polo coat
А)
Спортивне пальтечко з верблюжої вовни, без капелюшка (описовий переклад) [23, c. 78]
В)
Спортивное пальто (описовий переклад) [22, c. 70]
Quaker
А)
Квакер. Квакери - релігійна секта в Америці (транскрипція і тлумачення, яке
надається у вигляді зноски) [23, c. 83]
В)
Квакер (транскрипція) [22, c. 73]
Harvard
А)
Гарвард (транслітерація) [23, c. 88]
В)
Гарвард (транслітерація) [22, c. 77]
West Point
А)
Вестпойнтське військове училище (транслітерація із додаванням українського
закінчення та пояснення) [23, c. 88]
В)
Вест-Пойнт (транслітерація) [22, c. 77]
Fifth Avenue
А)
П’ята авеню (дослівний переклад) [23, c. 91]
В)
Пятое авеню (дослівний переклад) [22, c. 79]
Flys Up
А)
Штандер (функціональний аналог) [23, c. 98]
В)
Гра в мяч (описовий переклад) [22, c. 85]
Saturday Evening Post
А)
“Сатердей Івнінг Пост” (транскрипція з транслітерацією) [23, c.
102]
В)
“Сэтердей ивнинг пост” (транскрипція з транслітерацією) [22, c. 89]
Brooks
А)
Брукс (транскрипція) [23, c. 107]
В)
Брукс (транскрипція) [22, c. 93]
D-Day (Disembarkation Day)
А)
...висадився з нашими військами в Європі (описовий переклад) [23, c.
115]
В)
…потом он попал в Европу, на войну… (описовий переклад) [22, c.
99]
Cowboy general
А)
Парадний генерал (описовий переклад першого слова і дослівний переклад другого
слова) [23, c. 115]
В)
Ковбойский генерал (калька) [22, c. 99]
Student Adviser
А)
...старшокласник, був моїм, так би мовити, шефом (описовий переклад) [23, c.
117]
В)
Репетитор-старшеклассник (функціональний аналог) [22, c. 100]
a dry Martini
А)
Мартіні (транскрипція лише одного слова зі всього словосполучення) [23, c.
118]
В)
Сухой Мартини (калька) [22, c. 101]
Loafers
А)
Черевики (функціональний аналог) [23, c. 130]
В)
Туфли (функціональний аналог) [22, c. 111]
F
А)
Кілок (функціональний аналог) [23, c. 149]
В)
Кол (функціональний аналог) [22, c. 126]
Bloomingdale’s
А)
Універсальний магазин Блумінгдейл (описовий переклад та транскрипція назви)
[23, c. 159]
В)
Блумингдейл (транскрипція) [22, c. 134]
Як бачимо, перекладачі використовували різні засоби
перекладу реалій. Транскрипцію і транслітерацію вони застосовували, якщо реалія
набула статусу інтернаціоналізму, тобто назва чого-небудь або якесь поняття
добре відоме читачу перекладу. Але інколи, окрім транскрипції або
транслітерації їм доводилося додавати пояснення реалії, тому що читачам вони не
досить відомі. Таке пояснення перекладачі давали у вигляді зноски або після
самої транскрипції чи транслітерації.
Лише описовий переклад вони застосовували, якщо в
перекладацькій мові немає адекватного еквіваленту, який можна було б надати в
перекладі.
Дуже часто, на наш погляд, перекладачі
використовували функціональний аналог. Вони робили це в тих випадках, якщо в
нашому народі, країні існує подібна за змістом та функціями реалія.
Кальки перекладачі застосовували, якщо при дослівному
перекладі зміст реалії залишався і вона була зрозумілою для читача.
Можна зазначити, що в деяких випадках ми не зовсім
згідні з перекладачами. Наприклад, вони переклали слово “Jaguar”
як “Ягуар”. Але не всі люди знають, що це американський автомобіль дорогої
марки, тому ми вважаємо, що в цьому випадку можна було б надати пояснення у
вигляді зноски. Ще приклад: слово “Vitalis” книжці з українським
перекладом лише транслітерували, але хто міг здогадатися, що це лак для
волосся? Тому можна було б перекласти цю реалію так: лак для волосся “Віталіс”.
Слово “Brooks” перекладачі обох використаних нами джерел
транскрибували. Із контексту нам зрозуміло, що це – крамниця одягу, але це не
так, тому що “Brooks” – це ательє чоловічого одягу. Прикладів перекладу
реалій, з якими ми не зовсім згідні, небагато, але все ж таки вони існують, і
це наштовхує нас на мисль, що для того, щоб перекладати реалії, і робити це
досконало, треба декілька років присвятити лише на вивчення цієї перекладацької
одиниці.
ВИСНОВКИ
Починаючи працювати над нашим дослідженням, а саме
вивчення реалії та засобів їх перекладу, ми ставили перед собою такі цілі:
- визначити місце реалії в системі безеквівалентної лексики
- визначити зміст поняття “реалія”, її структуру та типи
- охарактеризувати засоби і особливості перекладу реалій
- проаналізувати реалії з роману Дж. Селінджера “Над прірвою у житі ”
Дослідженню реалій присвячено дуже багато праць
відомих перекладознавців, а саме – С. Флорина, С. Влахова, О.Ф. Бурбака,
Р.П.Зорівчака, А.В. Суперанської, Я.І. Рецкера, Вл. Россельса, А.В.Федорова,
А.Д. Швейцера. Це свідчить про те, що ця тема є однією з найцікавіших та менш
вивчених у всій історії перекладу. У перекладознавчих працях слово “реалія”
з’явилося в 40-х роках. Уперше його вжив відомий фахівець А.В. Федоров у своїй
праці “О художественном переводе” (1941). Також дослідженню реалій присвячені
такі роботи: “Перекладацька мисль і перекладацький недомисел” (1954) О.
Кундзіча, “Лексичні питання художньої прози” (1975) В.С. Віноградова,
“Непереводимое в переводе” (1980) С. Влахова та С. Флорина, які, як вважають,
найглибше і найточніше дослідили реалії.
При зіставленні словарного складу будь-якої іноземної
мови, з’ясовується, що поряд з мовними одиницями, що мають одиничні або
численні відповідності в перекладацькій мові, в іноземній мові є ще й такі
лексичні і граматичні одиниці, для яких в перекладацькій мові не існує прямих
відповідностей. Такі одиниці мають назву безеквівалентних одиниць, і до їх
складу входять неологізми, слова, які називають специфічні поняття і реалії,
маловідомі імена і назви [25, c. 468]. Влахов і Флорин відносять до складу
безеквівалентної лексики, окрім реалій, терміни, вигуки, екзотизми, звернення,
фразеологізми, звукоімітації [7, c. 43]. Також, деякі автори, такі як
А.В.Суперанська, В.Н. Коміссаров зараховують до безеквівалентної лексики імена
людей, прізвиська тварин, назви рослин, історичних подій, документів,
організацій, партій, символів, транспортних засобів та ін. [25, c. 472-476]. Влахов і Флорин вважають, що “реалії входять як самостійне
коло слів до безеквівалентної лексики; терміни, вигуки, екзотизми, абревіатури,
звернення частково покривають коло реалій, але з цим, частково виходять за межі
безеквівалентної лексики” [5, c. 68].
Що стосується змісту поняття реалії, існує декілька
визначень, тому що різні фахівці зараховують до реалій різне коло слів. Л.Н.
Соболєв, наприклад вважає, що “реалія – це побутові і специфічні національні
слова й звороти, що не мають еквівалентів у побуті, а отже, і в мовах інших
народів” [24, c. 290]. С.Ковганюк вважає, що “реалії – це
назви предметів і явищ матеріальної і духовної культури певного народу, які в
перекладі залишаються незмінними.” [9, c. 106]. Вл. Россельс
вважає, що “реалія – це предмет, поняття, явище, характерне для історії,
культури, побуту і життя того чи іншого народу, країни, яке не зустрічається в
інших народах” [21, c. 169]. С. Влахов і С. Флорин, яких ми
вважаємо найкращими дослідниками реалій дають таке визначення: “реалії – це
слова і словосполучення народної мови, які зображують собою найменування
предметів, понять, явищ, характерних для географічного середовища, культури,
матеріального побуту або суспільно-історичних особливостей народу, нації,
країни, племен, і які, таким чином, постають носіями національного, місцевого
або історичного колориту; точних відповідностей в інших мовах такі слова не
мають, а отже, не можуть бути перекладені “на загальних основах”, тому що
вимагають особливого підходу” [6, c. 438].
Щодо структури реалій, то у перекладознавців також
немає про це однієї думки. В результаті аналізу висловів фахівців стосовно
структури реалій, можемо зробити висновок, що реаліями можуть бути окремі
слова, словосполучення, речення, скорочення (абревіатури) і, інколи,
фразеологічні звороти.
Багато вчених-перекладознавців намагалися зробити свою
класифікацію реалій, але найбільш досконалою є класифікація Влахова і Флорина,
яка має такий вигляд: за предметною ознакою реалії бувають: 1. Географічні, 2.
Етнографічні (побут, праця, мистецтво і культура, етнічні об’єкти), 3.
Суспільно-політичні (адміністративно-територіальний устрій, органи та носії
влади, суспільно-політичне життя, військові реалії) [7, c. 65-67]; за місцевою
ознакою реалії бувають: 1. В площині однієї мови (свої та чужі реалії), 2. В
площині пари мов (зовнішні та внутрішні реалії) [7, c. 68].
Що стосується засобів перекладу реалій, то Влахов і
Флорин виділяють такі: I. Транскрипція (транслітерація); II. Переклад (заміни):
1. Неологізми (калька, півкалька, освоєння, семантичний
неологізм), 2. Приблизний переклад (відповідність за родом та
видом, функціональний аналог, опис, пояснення, тлумачення), 3. Контекстуальний
переклад [7, c. 87].
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6 |